Рейтинг теми:
  • Голосів: 0 - Середня оцінка: 0
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
«Трудовий кодекс» – крок вперед, десять кроків назад?!» (резолюція круглого столу)
#1
Gun [Зображення: d0bad180d183d0b3d0bbd18bd0b9-d181d182d0b...b0d18f.jpg]27 жовтня 2017 року за ініціативою Соціалістичної партії України та низки незалежних профспілок України в Києві відбувся круглий стіл «Трудовий кодекс» – крок вперед, десять  кроків назад?!». Учасники круглого столу обговорили проблематику прийняття нового «Трудового кодексу» та ті небезпеки, на які наражуються наймані працівники України у разі його прийняття. За результатом круглого столу була прийнята його резолюція, в якій керівництву Верховної ради України було запропоновано відмовитися від винесення цього сирого та вкрай небезпечного для майбутнього України законопроекту на розгляд в сесійну залу. Також було запропоновано керівництву Верховної ради України негайно розпочати підготовку до відкритих парламентських слухань з питань дійсної модернізації українського трудового законодавства. Нижче надається повний текст прийнятої резолюції круглого столу від 27 жовтня 2017 року та склад її підписантів.
  
Резолюція круглого столу
«Трудовий кодекс» – крок вперед, десять  кроків назад?!»
 
Протягом останнього часу в Україні все частіше почали потужно лунати критичні зауваження до проекту т.зв. «Трудового кодексу». При чому, якщо наукова спільнота схильна обмежуватися своїм занепокоєнням поки лише в абстрактно-науковому вимірі, то експерти багатьох громадських організацій, політичних партій та чисельних незалежних профспілок не на жарт б’ють на сполох, обговорюючи проблематику суттєвих антиконституційних погіршень у галузі трудових прав мільйонів громадян України.
Нажаль, в результаті всебічного обговорення проблематики в рамках нашого експертного круглого столу проекту «Трудового кодексу» (№ 1658 від 27.12.2014), авторами якого є Прем’єр-міністр  Гройсман В.Б., Віце-прем’єр міністр Кубів С.І., Голова профільного Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Денісова Л.Л. та депутат від фракції «Опозиційний блок» Папієв М.М., ми вимушені також відповідально виступити із цілковитою критикою цього законопроекту та закликати Верховну Раду України відмовитися від винесення цього сирого та вкрай небезпечного для майбутнього України законопроекту на розгляд Верховної Ради України. Очевидно, що майбутня «трудова конституція України» потребує значного доопрацювання та залучення в цей процес широких верств громадськості України, зокрема представників лівих політичних партій та незалежних профспілок, які, нажаль, були відсторонені від роботи над цим законопроектом в профільному комітеті Верховної ради України.
Наші аргументи проти ТАКОГО «Трудового кодексу» прозорі та щирі, вони не потребують додаткових ускладнених тлумачень та нікому не потрібних маніпуляцій:
1.   Введення в проект «Трудового кодексу» такої правової конструкції як «нормативний акт роботодавця» фактично знищує залишки «соціального діалогу» в Україні на рівні окремого підприємства. Замість актуального європейського руху у бік посилення двосторонніх договірних відносин по осі «роботодавець-трудовий колектив» та якісного оновлення вітчизняного законодавства про колективні трудові договори ми, натомість, отримуємо односторонні та обов’язкові рішення роботодавця з абсолютно усіх трудових процесів, що відбуваються на підприємстві.
2.   Олігархічні замовники нового «Трудового кодексу» свідомо нехтують трудовими правами найменш захищених працівників. Зокрема, передбачається суттєве розширення підстав для укладення строкових договорів, які передусім «б’ють» по жінках та іншим незахищеним категоріям. Укладати такі договори (без мінімальної та максимальної тривалості та без автоматичного їх продовження) можна з журналістами, науковцями, педагогами, працівниками культури тощо, тобто саме із тими верствами працюючим, де найбільше число представниць жіночої статі та молоді. Тобто при будь-якій спробі розпочати з адміністрацією справжній соціальний діалог сміливці з боку працівників будуть автоматично потрапляти в «чорний список» роботодавців та трудові договори з ними не будуть продовжені.
3.   Олігархічний проект «Трудового кодексу» під «прямою дійсною майновою шкодою» розуміє «зниження цінності майна роботодавця», що спричинене нібито діями чи бездіяльністю працівника. Більш того, в цьому проекті закладається принцип, що працівник відповідає перед роботодавцем абсолютно усім своїм майном. Тобто очевидним є той факт, що роботодавець буде свавільно завищувати вартість своїх збитків та через корумповані суди забирати у працівників усе, зокрема їх квартири та останні сімейні збереження.     
4.   Погодження односторонніх «нормативних актів роботодавця» тільки з однією профспілкою на підприємстві – ця позиція законопроекту була висунута в якості специфічного «хабара» найбільш чисельній Федерації профспілок України (ФПУ) та була свідомо спрямована на розкол профспілкового руху. Нажаль, так й сталося. ФПУ, тобто єдина профспілка, яка була допущена до роботи Робочої групи профільного комітету Верховної ради України, заковтнула цю подачку з боку олігархічних замовників «Трудового кодексу» та не вагаючись здала майже всі принципові позиції профспілкової сторони по захисту людей найманої праці. Але ж виглядає очевидним, що ця «монополія» ФПУ на представництво трудових колективів буде мати лише тимчасовий характер, спонукаючи роботодавців створювати свої власні, тобто т.зв «корпоративні профспілки», та остаточно позбавляти себе необхідності домовлятися та ділитися грошами з бюрократичною структурою ФПУ. А незалежні профспілки України, тобто дієві захисники інтересів працюючих, за задумом авторів законопроекту будуть, звісно, позбавлені будь-яких прав по захисту людей найманої праці та остаточно знищені. В цій ситуації, без наявності своїх власних (а не «директорських»!) профспілок, які б мали право представляти в судах інтереси пересічних працівників, будь-які поодинокі та широко розрекламовані владою «покращення» для працівників очевидно зводяться нанівець.
5.   Введення в проект «Трудового кодексу» додаткових підстав для звільнення роботодавцями працівників, які вже не потребуватимуть згоди профспілкового комітету, за задумом його олігархічних авторів має виступити останнім цвяхом в домовині незалежних профспілок України. Такі підстави для одностороннього звільнення як «неналежне виконання трудових обов'язків», «невідповідність працівника займаній посаді», «розголошення комерційної таємниці підприємства», вочевидь вказують на їх суто олігархічне замовлення, на анти-людяну та анти-громадянську спрямованість.
 Проект «Трудового кодексу» містить просто безліч й інших кардинальних погіршень прав та свобод людей найманої праці та має свою, цілком антиконституційну природу. Зокрема йдеться по грубе ігнорування вимог Статті 22 Конституції України, де йдеться про те, що «не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод». Саме таку позицію щодо неприпустимості прийняття такого «Трудового кодексу» підтримали чисельні органи місцевого самоврядування України та чисельні міжнародні інституції. Зокрема Міжнародне Бюро праці (ООН) офіційно оприлюднило свої 59 концептуальних зауважень до проекту «Трудового кодексу», які також були грубо проігноровані профільним комітетом Верховної ради України.
Учасники Круглого столу «Трудовий кодекс» – крок вперед, десять  кроків назад?!» звертаються до керівництва Верховної Ради України з наступними вимогами:
1.    відмовитися від винесення цього сирого та вкрай небезпечного для майбутнього України законопроекту на розгляд Верховної Ради України;
2.    негайно розпочати підготовку до відкритих парламентських слухань з питань дійсної модернізації українського трудового законодавства.
 
Київ. 27.10.2017.
 
Резолюція прийнята одноголосно учасниками круглого столу та підписана:
1.    Петро Устенко, Лідер Соціалістичної партії України
2.    Олег Верник, Голова Всеукраїнської незалежної професійної спілки «Захист праці»
3.    Едуард Голодов, 1-й секретар Київського обласного комітету СПУ
4.    Дмитро Філіпчук, Голова профспілки працівників галузі земельних відносин
5.    Вадим Циганок, Голова Профспілки працівників фізичної культури та спорту
6.    Ігор Ажеганов, заступник Голови Профспілки працівників фізичної культури та спорту
7. Віктор Яворський, Голова Всеукраїнської профспілки працівників позабюджетних організацій «Народна профспілка»
8.   Олексій Кляшторний, Голова ЦКК Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність»
9.   Дмитро Павліченко, Голова громадського об’єднання «Захист звичайних людей»
10.  Петро Гудим, Голова Київської міської організації Народного Руху України. 

https://zahist.wordpress.com/2017/10/27/ustenko_spu/ 
Відповісти
#2
Який би не був ТК, його мета та призначення - втручатись у вільні договірні взаємини двох сторін (наймача та працівника). Таке втручання держ.органів примусово нав'язує сторонам неоптимальні для них рішення.

Так звані "професійні спілки" мають бути заборонені на тій підставі, що вони є монополістичними об'єднаннями, які тяжіють до мафійних дій. Взаємні права і обов'язки сторін мають бути встановлювані виключно в добровільному двосторонньому порядку письмовим контрактом про найм працівника, і ніхто не має права втручатись в характер такої домовлености двох вільних людей (як дорослих повноправних громадян). Всі виникаючі непорозуміння мають бути розв'язувані в загальному порядку судами, а не сваволею сторонніх службовців (державних чи профспілкових).

Ринок праці то економічно такий же ринок, як і кожен інший. І як на кожному ринку, зовнішнє регулювання (нав'язування примусом покупцю чи продавцю) призводить лише до втрати ефективности та виникнення збитків учасників ринку з обидвох сторін. На ринку кожен має отримувати за свій товар (в тому трудові послуги) рівно те, чого товар вартий в очах пересічного потенціного покупця. І власне так споконвіку завжди було і є, доки якась банда (мафія чи держмафія) не лізе примушувати його учасників до того, чого вони добровільно ніколи б не робили.  

Ринкові рагуляції завжди створюють преференції нечисленній меншині коштом решти (непреферованої більшости). Це одна з причин, чому добровільний соціялізм неможливий - він може існувати лише коли хтось має можливість вимушувати на людях соціялістичну поведінку. І навіть тоді люди намагаються уникнути примусу, втікаючи в економічну тінь, а часом і за кордон (в таке місце, де примус менший).

"Трудовому кодексові" як концентратові совка властиве місце на смітнику. Нормальним людям вистачає Цивільного кодексу та звичайного здорового глузду.

І депутати, які опрацьовували законопроект ТК, і його критики - всі вони об'єктивно зайняті не просто непотребом. Там гірше - антисуспільна і антиринкова підривна робота, всупереч інтересам громадян.

В не такі вже давні благословенні часи, коли Європа динамічно розвивалась, і неподільно панувала над світом економічно, за таке присуджували важкі роботи у віддалених частинах світу. А особливо затятих - просто вішали.
Відповісти


Схожі теми
Тема: Автор Відповідей Переглядів: Ост. повідомлення
  Тимошенко опять тянет Украину назад Николай Шевченко 0 106 16-03-2019, 18:23
Ост. повідомлення: Николай Шевченко
  Десять держав видворять московських 'дипльоматів' hrushka 0 291 24-03-2018, 03:31
Ост. повідомлення: hrushka
  Десять держав видворять московських 'дипльоматів' hrushka 0 259 24-03-2018, 03:31
Ост. повідомлення: hrushka

Перейти до форуму: