Рейтинг теми:
  • Голосів: 0 - Середня оцінка: 0
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
Власти запретили транслировать траурный митинг крымских татар
#1

Первый крымскотатарский телеканал АТР не будет транслировать в прямом эфире траурный митинг крымских татар.

Об этом сайту «Крым. Комментарии» сообщил журналист телеканала АТР Осман Пашаев.

«На данный момент вопрос о прямом эфире не решен. Главное, чтобы вообще эфир не отрубили, не говоря уже о прямом. Я не знаю, что происходит, для меня это непонятно», - сказал он.

По словам Пашаева, сегодня журналисты телеканала записали интервью с заместителем директора Украинского музыкального театра в Симферополе (театр расположен на площади Ленина в Симферополе, где будет проходить митинг).

Замдиректора, по словам журналиста, подтвердил, что «было указание из Совмина сделать все, чтобы прямой эфир не состоялся».

Ранее Осман Пашаев заявил о том, что телеканалу АТР пытаются помешать провести прямую трансляцию траурного митинга. По его словам, канал проводил подготовку к прямой трансляции два месяца, однако вчера был перерезан оптико-волоконный кабель, по которому должен был поступать сигнал.

По версии журналиста, руководству Украинского музыкального театра устно запретили предоставлять телеканалу точку для трансляции, а общенациональные украинские телеканалы отказались предоставить в аренду свои ПТС за любые деньги.

«Распоряжение о запрете трансляции, якобы, поступило от вице-премьера Ольги Удовиной. Но вряд ли чиновница Совмина уполномочена принимать такие решения. Первый вице – Павел Бурлаков – ушел в анабиоз. Связи с премьером – Анатолием Могилевым – нет», - написал Пашаев в своем блоге.

Более того, в День памяти жертв депортации народов Крыма в районе площади Ленина в Симферополе развернулась оживленная торговля - установлены лотки с мороженым и прохладительными напитками, точки продажи тандырной самсы, бочки с квасом, прилавки с крымскотатарскими сувенирами.

Примечательно, что среди покупателей национальных крымскотатарских пирожков много дежуривших на площади правоохранителей. Вместе с тем, они не смогли внятно ответить корреспонденту сайта «Крым.Комментарии», санкционирована ли данная торговля. Кроме того, многие из продавцов явно нервничали при виде фотокамеры и старались отвернуться, либо прикрыть свои лица.

Следует отметить, что торговцы решили подзарабатать на участниках траурных мероприятий и подняли цены на квас, что можно заметить на исправленных цифрах на ценнике. Так, литр кваса, который обычно стоит 5, 5 грн, сегодня на площади стоит на 2 грн дороже. А поллитра - вместо 3 грн - 4 грн.

Ежегодно 18 мая крымские татары проводят всекрымский митинг, посвященный годовщине депортации своего народа из Крыма.

http://khpg.org/index.php?id=1337342316

 

Оригінальна публікація: Власти запретили транслировать траурный митинг крымских татар
Відповісти
#2
68 роковини депортації кримських татар. Проблеми корінного народу Криму залишаються невирішеними, а закон про відновлення прав депортованих за національною ознакою - неухваленим.

Те, що Верховна Рада навіть напередодні роковин депортації кримських татар не підтримала законопроект про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, відправивши його на доопрацювання, оглядачі називають символічним. Це прояв неусвідомлення владою важливості розв'язання проблеми, зазначила в інтерв'ю DW аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко. На її переконання, проблема міжетнічних відносин нині для української влади є вторинною, адже програми з облаштування колишніх депортованих буксують, немає координації вирішення цілого комплексу проблем, а також бажання їх вирішувати. «Непідтримкою закону про відновлення прав депортованих осіб ті, хто ухвалюють рішення, продемонстрували своє ставлення до проблем кримсько-татарського народу і місце цих проблем в їхніх пріоритетах», - сказала Тищенко. На її думку, влада просто не усвідомлює конфліктного потенціалу і ризиків, що можуть відбитися на майбутньому півострова.

Багатостраждальний закон

Законопроект про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою - базовий документ, який би сприяв розв'язанню проблем кримсько-татарського народу, розповів DW його автор - народний депутат від фракції НУНС, представник парламентського комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Мустафа Джемілєв.

Документ, зокрема, визначає статус депортованих, передбачає державні гарантії для відновлення їхніх прав, створення умов для облаштування, забезпечення землею, житлом, повернення майна або відшкодування його вартості. «Після розпаду Радянського Союзу і взагалі комуністичного простору, у багатьох країнах, де були етнічні чистки та депортації, ухвалили закони про відновлення прав цих людей. Навіть Росія ухвалила закон про реабілітацію репресованих народів. Але в Україні вже більше 20 років ми не можемо домогтися ухвалення цього закону», - каже депутат.

Не лише земельне питання

А проблем у кримських татар не бракує. Земельна проблема у цьому переліку є важливою, хоча й не найважливішою, вважає кримсько-татарський лідер. За його словами, земельна проблема перебуває у фокусі тому, що самозахоплення землі супроводжуються інцидентами, тож ЗМІ звертають увагу саме на це. «У земельному питанні припустилися несправедливості ще при ухваленні земельного законодавства України, котре передбачає, що при приватизації землі ця земля передається у власність тільки колишнім членам колгоспів. А наші спроби пояснити, що кримські татари та інші депортовані не могли бути членами колгоспів, враховано не було», - розповів Джемілєв.

Земельне питання для кримських татар є одним з головних, погоджується і правозахисник Євген Захаров, адже репатріанти не отримали доступу до тих земельних ділянок, які у них були до депортації, вони приїхали в Україну після того, як ці землі були розподілені. «Вони і надалі відчувають дискримінацію, зокрема, є великі проблеми з будівництвом релігійних споруд, як, наприклад, з мечеттю у Сімферополі, коли ділянку то давали, то забирали. І нині немає гарантій, що остаточний дозвіл залишиться в силі».

Є проблема і з доступом до влади - у цьому питанні татари теж залишаються дискримінованими, відзначає правозахисник. Крім того, занепала кримсько-татарська мова, а для її підтримки потрібні спеціальні заходи, які потребують вкладення чималих коштів, додає Євген Захаров. Татари не можуть реалізувати своє право на навчання дітей рідною мовою, констатує Мустафа Джемілєв: «Системи освіти рідною мовою немає, вони змушені ходити в російськомовні школи. І процес втрати національної ідентичності, русифікації продовжується швидшими темпами, ніж це було в часи депортації».

Крім того, татари, котрі є мусульманами, нині потерпають від ультрарадикальних груп, які є в Криму, додає Захаров. «Останнім часом посилилися прояви ісламофобії, зокрема, злочини ненависті на релігійному ґрунті: осквернення могил, релігійних споруд, пам'ятників. І в 2011 році таких випадків у Криму було зафіксовано більше, ніж раніше, тобто ступінь агресивності стає вищим», - стверджує правозахисник. За його словами, були навіть випадки з летальними наслідками, але їх не хочуть розглядати в контексті дискримінації, а розглядають виключно як кримінальні.

Тема дискримінації кримських татар регулярно присутня у звітах міжнародних організацій, однак українські установи не реагують відповідним чином, зауважує експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко. А шлях до припинення дискримінації кримських татар, на її думку, – це закони і нормативні акти, насамперед не підтриманий Верховною Радою закон про відновлення статусу депортованих.


Дата 18.05.2012
Автор Наталя Неділько
http://www.dw.de/dw/article/0,,15957104,00.html
Відповісти
#3
Митинг траура 18 мая конечно имеет целью почетание памяти, но чтобы от митинга был результат, 69 или уж точно 70 лет депортации просто необходимо собрать в Киеве и он должен быть многотысячным и пройти под окнами ВР или на банковской и получить на то разрешение и обеспечить подвоз людей и прочее необходимое просто первостепенная задача наших представителей в ВР или других органах. Только на такую демонстрацию силы и единства реально могут (с большей вероятностю) среагировать власти, международные СМИ и широкая общественность, потому что все таки политика делается в СТОЛИЦЕ!!!
Відповісти


Схожі теми
Тема: Автор Відповідей Переглядів: Ост. повідомлення
  Опрос по закону о репатриации крымских татар Бродяга 2 1810 20-12-2013, 00:35
Ост. повідомлення: Бродяга
  О паспортном режиме для крымских татар Бродяга 0 995 04-08-2013, 12:59
Ост. повідомлення: Бродяга
  Рескоминформации АРК выдал календарь "Крым-2013", в котором нет крымских татар? Майдан-Інформ 0 1007 18-02-2013, 02:10
Ост. повідомлення: Майдан-Інформ

Перейти до форуму: