Рейтинг теми:
  • Голосів: 0 - Середня оцінка: 0
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
Георгій не ворог своїй дитині
#61
(29-03-2013, 19:44 )Майкрофт Холмс писав(ла): me too. Але ж те ще був совок з совкової термінологією.

Це не совок, і термінологія - не совкова. Це просто інша парадигма, інше розуміння терміну "національність". В різних мовах і різних культурах ті ж самі слова можуть мати відмінні - зовсім, або частково - значення. Це не краще і не гірше, а просто по-різному. Не все, що було за радянських часів, по-перше, виникло саме в СРСР, а по-друге, якщо і виникло в СРСР, є ідеологічно забарвленим.
Відповісти
#62
(30-03-2013, 01:54 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(29-03-2013, 23:27 )nykyta писав(ла):
(29-03-2013, 22:57 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(29-03-2013, 22:19 )nykyta писав(ла):
(29-03-2013, 20:52 )Майкрофт Холмс писав(ла): Не можна, бо людина сама собі визначає свою етнічну належність. А сімейні подробиці теж безтактно з*ясовувати. Але факт шлюбу не належить до сімейних подробиць й є офіційною інформацією, зафіксованою у документах. Про це теж питати без потреби не дуже тактовно, але все ж менш безтактно ніж про сімейні подробиці та етнічну належність.

але все ж менш безтактно ніж про сімейні подробиці та етнічну належність.

Це Ваша суб"єктивна думка.
А НМД - це залежить від ситуації спілкування. Наприклад, я вважаю, що на політичному форумі нікого не цікавить сімейний стан співрозмовника, оскільки тут це не має значення і є абсолютно інтимною інформацією. Натомість свою національність я вказав у профілі.

Але факт шлюбу не належить до сімейних подробиць й є офіційною інформацією, зафіксованою у документах.
От бачите, для Вас факт зафіксованості в документах робить цю інформацію менш інтимною. Отже, мають певну рацію свободівці, коли пропонують фіксувати у документах національність! Принаймні це спонукатиме кожну людину таки визначитися з цим питанням і зробить його "менш інтимним".

Це якщо вам подобається, коли у ваше приватне життя лізуть якісь відморозки. Мені це ДУЖЕ не подобається, рука тягнеться за зброєю.
От я Вам зацитую Єлену Боннер:
"...Я пришла, сдала свои документы и сидела в коридоре, ждала. И тут ко мне подошел очень пожилой человек в военной форме и спросил меня, что я здесь делаю. Я говорю: жду, что мне скажут. Он мне сказал: «Экс нострис?»8. Я сказала: «Чего?» Он сказал: «Из наших?» Я сказала: «Из каких?» Тогда он сказал: «Ты еврейка?» Я говорю: «Да». Это единственное, что я поняла.
Он сказал: «Сиди здесь и никуда не уходи». Пришел еще, наверное, через полчаса и сказал: «Пойдем». Я говорю: «Куда?» А он говорит: «А ты теперь моя подчиненная, медсестра военно-санитарного поезда 122. Я твой начальник Дорфман Владимир Ефремович. Будешь обращаться ко мне „товарищ начальник“, но изредка можешь называть Владимиром Ефремовичем. Все».

І трошки далі:
....евреи как раз рвались воевать, потому что, в отличие от меня, тогдашней дуры, понимали, что значит «экс нострис»

http://www.snob.ru/magazine/entry/17734

А ми вважаємо назватися українцем "глибоко інтимною інформацією", яку потрібно приховувати від людей!

То про яку національну єдність і взаємодопомогу взагалі можна говорити!

Це все комоплекси етнічною меншості. Ви міркужте саме в системі понять етнічної меншості. А в Україні всі українці за умовчанням! Що тут приховувати?! І хто це в Україні приховує?! Не бачив жодного випадку.
Всі громадяни України. Але серед них не тільки українці - є кримські татари, євреї, болгари, наприклад - і всі вони прекрасно усвідомлюють свою національність і не соромляться її.
Можна було б домовитися писати Українці (в значенні громадяни України) і українці - в значенні назви національності.
Відповісти
#63
(30-03-2013, 10:47 )nykyta писав(ла):
(30-03-2013, 01:54 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(29-03-2013, 23:27 )nykyta писав(ла):
(29-03-2013, 22:57 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(29-03-2013, 22:19 )nykyta писав(ла): але все ж менш безтактно ніж про сімейні подробиці та етнічну належність.

Це Ваша суб"єктивна думка.
А НМД - це залежить від ситуації спілкування. Наприклад, я вважаю, що на політичному форумі нікого не цікавить сімейний стан співрозмовника, оскільки тут це не має значення і є абсолютно інтимною інформацією. Натомість свою національність я вказав у профілі.

Але факт шлюбу не належить до сімейних подробиць й є офіційною інформацією, зафіксованою у документах.
От бачите, для Вас факт зафіксованості в документах робить цю інформацію менш інтимною. Отже, мають певну рацію свободівці, коли пропонують фіксувати у документах національність! Принаймні це спонукатиме кожну людину таки визначитися з цим питанням і зробить його "менш інтимним".

Це якщо вам подобається, коли у ваше приватне життя лізуть якісь відморозки. Мені це ДУЖЕ не подобається, рука тягнеться за зброєю.
От я Вам зацитую Єлену Боннер:
"...Я пришла, сдала свои документы и сидела в коридоре, ждала. И тут ко мне подошел очень пожилой человек в военной форме и спросил меня, что я здесь делаю. Я говорю: жду, что мне скажут. Он мне сказал: «Экс нострис?»8. Я сказала: «Чего?» Он сказал: «Из наших?» Я сказала: «Из каких?» Тогда он сказал: «Ты еврейка?» Я говорю: «Да». Это единственное, что я поняла.
Он сказал: «Сиди здесь и никуда не уходи». Пришел еще, наверное, через полчаса и сказал: «Пойдем». Я говорю: «Куда?» А он говорит: «А ты теперь моя подчиненная, медсестра военно-санитарного поезда 122. Я твой начальник Дорфман Владимир Ефремович. Будешь обращаться ко мне „товарищ начальник“, но изредка можешь называть Владимиром Ефремовичем. Все».

І трошки далі:
....евреи как раз рвались воевать, потому что, в отличие от меня, тогдашней дуры, понимали, что значит «экс нострис»

http://www.snob.ru/magazine/entry/17734

А ми вважаємо назватися українцем "глибоко інтимною інформацією", яку потрібно приховувати від людей!

То про яку національну єдність і взаємодопомогу взагалі можна говорити!

Це все комоплекси етнічною меншості. Ви міркужте саме в системі понять етнічної меншості. А в Україні всі українці за умовчанням! Що тут приховувати?! І хто це в Україні приховує?! Не бачив жодного випадку.
Всі громадяни України. Але серед них не тільки українці - є кримські татари, євреї, болгари, наприклад - і всі вони прекрасно усвідомлюють свою національність і не соромляться її.
Можна було б домовитися писати Українці (в значенні громадяни України) і українці - в значенні назви національності.

Ось нехай етнічни меншини й переймаються проблемами етнічних меншин. А ми їм дополможемо їх рзв*язати, якщо вони нас попросять. А не попросять то ми їм нічого нав*язувати не будемо. Вам що з цього?!

Що це взагалі за божевільна пристрасть, вимагати щоб начальство вам кудись записувало якісь відомості про вас? Внутрішній паспорт- це різновид рабського тавра. А ви з натхненням обговорюєте шляхи його вдосконлення.
Відповісти
#64
(30-03-2013, 10:29 )Kohoutek писав(ла):
(29-03-2013, 20:52 )Майкрофт Холмс писав(ла): Не можна, бо людина сама собі визначає свою етнічну належність. А сімейні подробиці теж безтактно з*ясовувати. Але факт шлюбу не належить до сімейних подробиць й є офіційною інформацією, зафіксованою у документах. Про це теж питати без потреби не дуже тактовно, але все ж менш безтактно ніж про сімейні подробиці та етнічну належність.

А ви не задумувалися, звідкіля беруться відомості про національний (етнічний) вклад населення країн? Не тільки України, але й, наприклад, Німеччини чи Італії? Яким чином, по-вашому, збирається відповідна статистика?
Відповісти
#65
(30-03-2013, 13:08 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(30-03-2013, 10:47 )nykyta писав(ла):
(30-03-2013, 01:54 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(29-03-2013, 23:27 )nykyta писав(ла):
(29-03-2013, 22:57 )Майкрофт Холмс писав(ла): Це якщо вам подобається, коли у ваше приватне життя лізуть якісь відморозки. Мені це ДУЖЕ не подобається, рука тягнеться за зброєю.
От я Вам зацитую Єлену Боннер:
"...Я пришла, сдала свои документы и сидела в коридоре, ждала. И тут ко мне подошел очень пожилой человек в военной форме и спросил меня, что я здесь делаю. Я говорю: жду, что мне скажут. Он мне сказал: «Экс нострис?»8. Я сказала: «Чего?» Он сказал: «Из наших?» Я сказала: «Из каких?» Тогда он сказал: «Ты еврейка?» Я говорю: «Да». Это единственное, что я поняла.
Он сказал: «Сиди здесь и никуда не уходи». Пришел еще, наверное, через полчаса и сказал: «Пойдем». Я говорю: «Куда?» А он говорит: «А ты теперь моя подчиненная, медсестра военно-санитарного поезда 122. Я твой начальник Дорфман Владимир Ефремович. Будешь обращаться ко мне „товарищ начальник“, но изредка можешь называть Владимиром Ефремовичем. Все».

І трошки далі:
....евреи как раз рвались воевать, потому что, в отличие от меня, тогдашней дуры, понимали, что значит «экс нострис»

http://www.snob.ru/magazine/entry/17734

А ми вважаємо назватися українцем "глибоко інтимною інформацією", яку потрібно приховувати від людей!

То про яку національну єдність і взаємодопомогу взагалі можна говорити!

Це все комоплекси етнічною меншості. Ви міркужте саме в системі понять етнічної меншості. А в Україні всі українці за умовчанням! Що тут приховувати?! І хто це в Україні приховує?! Не бачив жодного випадку.
Всі громадяни України. Але серед них не тільки українці - є кримські татари, євреї, болгари, наприклад - і всі вони прекрасно усвідомлюють свою національність і не соромляться її.
Можна було б домовитися писати Українці (в значенні громадяни України) і українці - в значенні назви національності.

Ось нехай етнічни меншини й переймаються проблемами етнічних меншин. А ми їм дополможемо їх рзв*язати, якщо вони нас попросять. А не попросять то ми їм нічого нав*язувати не будемо. Вам що з цього?!

Що це взагалі за божевільна пристрасть, вимагати щоб начальство вам кудись записувало якісь відомості про вас? Внутрішній паспорт- це різновид рабського тавра. А ви з натхненням обговорюєте шляхи його вдосконлення.
Мені не потрібний запис у паспорті. Це Ви написали: якщо записано у паспорті (сімейний стан) - то це вже відомості не такі інтимні, як ті, що не записані.
А я не вважаю свою національність чимось "інтимним".
Відповісти
#66
(30-03-2013, 13:20 )nykyta писав(ла):
(30-03-2013, 13:08 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(30-03-2013, 10:47 )nykyta писав(ла):
(30-03-2013, 01:54 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(29-03-2013, 23:27 )nykyta писав(ла): От я Вам зацитую Єлену Боннер:
"...Я пришла, сдала свои документы и сидела в коридоре, ждала. И тут ко мне подошел очень пожилой человек в военной форме и спросил меня, что я здесь делаю. Я говорю: жду, что мне скажут. Он мне сказал: «Экс нострис?»8. Я сказала: «Чего?» Он сказал: «Из наших?» Я сказала: «Из каких?» Тогда он сказал: «Ты еврейка?» Я говорю: «Да». Это единственное, что я поняла.
Он сказал: «Сиди здесь и никуда не уходи». Пришел еще, наверное, через полчаса и сказал: «Пойдем». Я говорю: «Куда?» А он говорит: «А ты теперь моя подчиненная, медсестра военно-санитарного поезда 122. Я твой начальник Дорфман Владимир Ефремович. Будешь обращаться ко мне „товарищ начальник“, но изредка можешь называть Владимиром Ефремовичем. Все».

І трошки далі:
....евреи как раз рвались воевать, потому что, в отличие от меня, тогдашней дуры, понимали, что значит «экс нострис»

http://www.snob.ru/magazine/entry/17734

А ми вважаємо назватися українцем "глибоко інтимною інформацією", яку потрібно приховувати від людей!

То про яку національну єдність і взаємодопомогу взагалі можна говорити!

Це все комоплекси етнічною меншості. Ви міркужте саме в системі понять етнічної меншості. А в Україні всі українці за умовчанням! Що тут приховувати?! І хто це в Україні приховує?! Не бачив жодного випадку.
Всі громадяни України. Але серед них не тільки українці - є кримські татари, євреї, болгари, наприклад - і всі вони прекрасно усвідомлюють свою національність і не соромляться її.
Можна було б домовитися писати Українці (в значенні громадяни України) і українці - в значенні назви національності.

Ось нехай етнічни меншини й переймаються проблемами етнічних меншин. А ми їм дополможемо їх рзв*язати, якщо вони нас попросять. А не попросять то ми їм нічого нав*язувати не будемо. Вам що з цього?!

Що це взагалі за божевільна пристрасть, вимагати щоб начальство вам кудись записувало якісь відомості про вас? Внутрішній паспорт- це різновид рабського тавра. А ви з натхненням обговорюєте шляхи його вдосконлення.
Мені не потрібний запис у паспорті. Це Ви написали: якщо записано у паспорті (сімейний стан) - то це вже відомості не такі інтимні, як ті, що не записані.
А я не вважаю свою національність чимось "інтимним".

Це ваше право вважати власні інтимні речі не ітнимними й ознайомлювати з ними громадськість.
Відповісти
#67
(30-03-2013, 13:41 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(30-03-2013, 13:20 )nykyta писав(ла):
(30-03-2013, 13:08 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(30-03-2013, 10:47 )nykyta писав(ла):
(30-03-2013, 01:54 )Майкрофт Холмс писав(ла): Це все комоплекси етнічною меншості. Ви міркужте саме в системі понять етнічної меншості. А в Україні всі українці за умовчанням! Що тут приховувати?! І хто це в Україні приховує?! Не бачив жодного випадку.
Всі громадяни України. Але серед них не тільки українці - є кримські татари, євреї, болгари, наприклад - і всі вони прекрасно усвідомлюють свою національність і не соромляться її.
Можна було б домовитися писати Українці (в значенні громадяни України) і українці - в значенні назви національності.

Ось нехай етнічни меншини й переймаються проблемами етнічних меншин. А ми їм дополможемо їх рзв*язати, якщо вони нас попросять. А не попросять то ми їм нічого нав*язувати не будемо. Вам що з цього?!

Що це взагалі за божевільна пристрасть, вимагати щоб начальство вам кудись записувало якісь відомості про вас? Внутрішній паспорт- це різновид рабського тавра. А ви з натхненням обговорюєте шляхи його вдосконлення.
Мені не потрібний запис у паспорті. Це Ви написали: якщо записано у паспорті (сімейний стан) - то це вже відомості не такі інтимні, як ті, що не записані.
А я не вважаю свою національність чимось "інтимним".

Це ваше право вважати власні інтимні речі не ітнимними й ознайомлювати з ними громадськість.
Моє право - не вважати національність "інтимною річчю".
Відповісти
#68
(30-03-2013, 13:55 )nykyta писав(ла):
(30-03-2013, 13:41 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(30-03-2013, 13:20 )nykyta писав(ла):
(30-03-2013, 13:08 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(30-03-2013, 10:47 )nykyta писав(ла): Всі громадяни України. Але серед них не тільки українці - є кримські татари, євреї, болгари, наприклад - і всі вони прекрасно усвідомлюють свою національність і не соромляться її.
Можна було б домовитися писати Українці (в значенні громадяни України) і українці - в значенні назви національності.

Ось нехай етнічни меншини й переймаються проблемами етнічних меншин. А ми їм дополможемо їх рзв*язати, якщо вони нас попросять. А не попросять то ми їм нічого нав*язувати не будемо. Вам що з цього?!

Що це взагалі за божевільна пристрасть, вимагати щоб начальство вам кудись записувало якісь відомості про вас? Внутрішній паспорт- це різновид рабського тавра. А ви з натхненням обговорюєте шляхи його вдосконлення.
Мені не потрібний запис у паспорті. Це Ви написали: якщо записано у паспорті (сімейний стан) - то це вже відомості не такі інтимні, як ті, що не записані.
А я не вважаю свою національність чимось "інтимним".

Це ваше право вважати власні інтимні речі не ітнимними й ознайомлювати з ними громадськість.
Моє право - не вважати національність "інтимною річчю".

Більш того, ваше право вважати будь- яку інформацію про себе не інтимною.
Відповісти
#69
(30-03-2013, 13:57 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(30-03-2013, 13:55 )nykyta писав(ла):
(30-03-2013, 13:41 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(30-03-2013, 13:20 )nykyta писав(ла):
(30-03-2013, 13:08 )Майкрофт Холмс писав(ла): Ось нехай етнічни меншини й переймаються проблемами етнічних меншин. А ми їм дополможемо їх рзв*язати, якщо вони нас попросять. А не попросять то ми їм нічого нав*язувати не будемо. Вам що з цього?!

Що це взагалі за божевільна пристрасть, вимагати щоб начальство вам кудись записувало якісь відомості про вас? Внутрішній паспорт- це різновид рабського тавра. А ви з натхненням обговорюєте шляхи його вдосконлення.
Мені не потрібний запис у паспорті. Це Ви написали: якщо записано у паспорті (сімейний стан) - то це вже відомості не такі інтимні, як ті, що не записані.
А я не вважаю свою національність чимось "інтимним".

Це ваше право вважати власні інтимні речі не ітнимними й ознайомлювати з ними громадськість.
Моє право - не вважати національність "інтимною річчю".

Більш того, ваше право вважати будь- яку інформацію про себе не інтимною.
Обов"язок кожної людини - розуміти значення слів, які вони вживають.

ІНТИМНИЙ
(суто приватний) потаємний, заповітний; (- людські стосунки) щиросердий, щирий, задушевний, близький, сил. любовний, сексуальний, неплатонічний. (Словопедія)

ИНТИМНЫЙ - лат. близкий, короткий, тесный, задушевный, сердечный, искренний;
| тайный, таимный, негласный, межусобный, СКРЫТНЫЙ;
| особнячный, особняковый. (словарь Даля)

То що саме маєте на увазі, оголошуючи приналежність до певної нації "ІНТИМНОЮ"?
Відповісти
#70
(30-03-2013, 15:03 )nykyta писав(ла):
(30-03-2013, 13:57 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(30-03-2013, 13:55 )nykyta писав(ла):
(30-03-2013, 13:41 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(30-03-2013, 13:20 )nykyta писав(ла): Мені не потрібний запис у паспорті. Це Ви написали: якщо записано у паспорті (сімейний стан) - то це вже відомості не такі інтимні, як ті, що не записані.
А я не вважаю свою національність чимось "інтимним".

Це ваше право вважати власні інтимні речі не ітнимними й ознайомлювати з ними громадськість.
Моє право - не вважати національність "інтимною річчю".

Більш того, ваше право вважати будь- яку інформацію про себе не інтимною.
Обов"язок кожної людини - розуміти значення слів, які вони вживають.

ІНТИМНИЙ
(суто приватний) потаємний, заповітний; (- людські стосунки) щиросердий, щирий, задушевний, близький, сил. любовний, сексуальний, неплатонічний. (Словопедія)

ИНТИМНЫЙ - лат. близкий, короткий, тесный, задушевный, сердечный, искренний;
| тайный, таимный, негласный, межусобный, СКРЫТНЫЙ;
| особнячный, особняковый. (словарь Даля)

То що саме маєте на увазі, оголошуючи приналежність до певної нації "ІНТИМНОЮ"?

Суто приватний
Відповісти
#71
(30-03-2013, 15:10 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(30-03-2013, 15:03 )nykyta писав(ла):
(30-03-2013, 13:57 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(30-03-2013, 13:55 )nykyta писав(ла):
(30-03-2013, 13:41 )Майкрофт Холмс писав(ла): Це ваше право вважати власні інтимні речі не ітнимними й ознайомлювати з ними громадськість.
Моє право - не вважати національність "інтимною річчю".

Більш того, ваше право вважати будь- яку інформацію про себе не інтимною.
Обов"язок кожної людини - розуміти значення слів, які вони вживають.

ІНТИМНИЙ
(суто приватний) потаємний, заповітний; (- людські стосунки) щиросердий, щирий, задушевний, близький, сил. любовний, сексуальний, неплатонічний. (Словопедія)

ИНТИМНЫЙ - лат. близкий, короткий, тесный, задушевный, сердечный, искренний;
| тайный, таимный, негласный, межусобный, СКРЫТНЫЙ;
| особнячный, особняковый. (словарь Даля)

То що саме маєте на увазі, оголошуючи приналежність до певної нації "ІНТИМНОЮ"?

Суто приватний
І знов-таки: це залежить від ситуації і контексту.
Наприклад, на цьому форумі - інформація про мою сім"ю є суто приватною і нікого не цікавить.
Але в ситуації знайомства з дівчиною, якби на її запитання про те, чи я одружений, я б відповів: "Це моя суто приватна справа, і взагалі - безтактно ставити такі запитання" - це просто нонсенс.

Так само нонсенс приховувати свою національність на політичному форумі. НМД.
Відповісти
#72
(30-03-2013, 03:32 )юра писав(ла): Я в Україні чуюся краще між своїми людьми ніж між американцями (серед котрих я виростав). Подорожую в Україну доволі часто з дружиною. І в мене ще міцніше уложилася певність цього українського 'я', цього перконання, що я українець по національності.
Лише невідкладна репатріяція в Неню врятує Вас!
Відповісти
#73
(30-03-2013, 15:27 )nykyta писав(ла):
(30-03-2013, 15:10 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(30-03-2013, 15:03 )nykyta писав(ла):
(30-03-2013, 13:57 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(30-03-2013, 13:55 )nykyta писав(ла): Моє право - не вважати національність "інтимною річчю".

Більш того, ваше право вважати будь- яку інформацію про себе не інтимною.
Обов"язок кожної людини - розуміти значення слів, які вони вживають.

ІНТИМНИЙ
(суто приватний) потаємний, заповітний; (- людські стосунки) щиросердий, щирий, задушевний, близький, сил. любовний, сексуальний, неплатонічний. (Словопедія)

ИНТИМНЫЙ - лат. близкий, короткий, тесный, задушевный, сердечный, искренний;
| тайный, таимный, негласный, межусобный, СКРЫТНЫЙ;
| особнячный, особняковый. (словарь Даля)

То що саме маєте на увазі, оголошуючи приналежність до певної нації "ІНТИМНОЮ"?

Суто приватний
І знов-таки: це залежить від ситуації і контексту.
Наприклад, на цьому форумі - інформація про мою сім"ю є суто приватною і нікого не цікавить.
Але в ситуації знайомства з дівчиною, якби на її запитання про те, чи я одружений, я б відповів: "Це моя суто приватна справа, і взагалі - безтактно ставити такі запитання" - це просто нонсенс.

Так само нонсенс приховувати свою національність на політичному форумі. НМД.

У приватних стосунках люди самі вирішують якою інформацію про себе обмінюватися. Це взагалі не предмает суспільної уваги. А на форумах люди, дописують, як правило, анонімно. На форумах сперечаються не з персоналіями, а з думками. До чого тут етнічне походження? Думки його не мають. Знову ж, ніхто нікому не забороняє оголошувати своє етнічне походження, якщо людині дуже це кортить. Але, нмд, це якось комічно виглядає.
Відповісти
#74
(30-03-2013, 15:56 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(30-03-2013, 15:27 )nykyta писав(ла):
(30-03-2013, 15:10 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(30-03-2013, 15:03 )nykyta писав(ла):
(30-03-2013, 13:57 )Майкрофт Холмс писав(ла): Більш того, ваше право вважати будь- яку інформацію про себе не інтимною.
Обов"язок кожної людини - розуміти значення слів, які вони вживають.

ІНТИМНИЙ
(суто приватний) потаємний, заповітний; (- людські стосунки) щиросердий, щирий, задушевний, близький, сил. любовний, сексуальний, неплатонічний. (Словопедія)

ИНТИМНЫЙ - лат. близкий, короткий, тесный, задушевный, сердечный, искренний;
| тайный, таимный, негласный, межусобный, СКРЫТНЫЙ;
| особнячный, особняковый. (словарь Даля)

То що саме маєте на увазі, оголошуючи приналежність до певної нації "ІНТИМНОЮ"?

Суто приватний
І знов-таки: це залежить від ситуації і контексту.
Наприклад, на цьому форумі - інформація про мою сім"ю є суто приватною і нікого не цікавить.
Але в ситуації знайомства з дівчиною, якби на її запитання про те, чи я одружений, я б відповів: "Це моя суто приватна справа, і взагалі - безтактно ставити такі запитання" - це просто нонсенс.

Так само нонсенс приховувати свою національність на політичному форумі. НМД.

У приватних стосунках люди самі вирішують якою інформацію про себе обмінюватися. Це взагалі не предмает суспільної уваги. А на форумах люди, дописують, як правило, анонімно. На форумах сперечаються не з персоналіями, а з думками. До чого тут етнічне походження? Думки його не мають. Знову ж, ніхто нікому не забороняє оголошувати своє етнічне походження, якщо людині дуже це кортить. Але, нмд, це якось комічно виглядає.
Думки його не мають
Не можу погодитись. Переконаний: думка Табачника про те, що галичани щойно навчилися мити руки та пити каву, має чітке етнічне походження. Так само і багато інших думок.

це якось комічно виглядає
Пропоную Вам ще раз перечитати інтерв"ю Єлени Боннер і подумати: чи виглядає комічно, коли люди однієї національності підтримують один одного.
Пропоную також припинити дискусію: кожний вже висловив свою думку з цього питання і кожний залишився при своїй.
Відповісти
#75
(30-03-2013, 16:09 )nykyta писав(ла):
(30-03-2013, 15:56 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(30-03-2013, 15:27 )nykyta писав(ла):
(30-03-2013, 15:10 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(30-03-2013, 15:03 )nykyta писав(ла): Обов"язок кожної людини - розуміти значення слів, які вони вживають.

ІНТИМНИЙ
(суто приватний) потаємний, заповітний; (- людські стосунки) щиросердий, щирий, задушевний, близький, сил. любовний, сексуальний, неплатонічний. (Словопедія)

ИНТИМНЫЙ - лат. близкий, короткий, тесный, задушевный, сердечный, искренний;
| тайный, таимный, негласный, межусобный, СКРЫТНЫЙ;
| особнячный, особняковый. (словарь Даля)

То що саме маєте на увазі, оголошуючи приналежність до певної нації "ІНТИМНОЮ"?

Суто приватний
І знов-таки: це залежить від ситуації і контексту.
Наприклад, на цьому форумі - інформація про мою сім"ю є суто приватною і нікого не цікавить.
Але в ситуації знайомства з дівчиною, якби на її запитання про те, чи я одружений, я б відповів: "Це моя суто приватна справа, і взагалі - безтактно ставити такі запитання" - це просто нонсенс.

Так само нонсенс приховувати свою національність на політичному форумі. НМД.

У приватних стосунках люди самі вирішують якою інформацію про себе обмінюватися. Це взагалі не предмает суспільної уваги. А на форумах люди, дописують, як правило, анонімно. На форумах сперечаються не з персоналіями, а з думками. До чого тут етнічне походження? Думки його не мають. Знову ж, ніхто нікому не забороняє оголошувати своє етнічне походження, якщо людині дуже це кортить. Але, нмд, це якось комічно виглядає.
Думки його не мають
Не можу погодитись. Переконаний: думка Табачника про те, що галичани щойно навчилися мити руки та пити каву, має чітке етнічне походження. Так само і багато інших думок.

це якось комічно виглядає
Пропоную Вам ще раз перечитати інтерв"ю Єлени Боннер і подумати: чи виглядає комічно, коли люди однієї національності підтримують один одного.
Пропоную також припинити дискусію: кожний вже висловив свою думку з цього питання і кожний залишився при своїй.

Знаю купу етнічних українців, які повністю підтримують Табачника. Маю багатьох знайомих етнічних росіян, які є запеклими українськими націоналістами й при слові Табачник скаженіють. Доводиться їх заспокоювати.

Про Єлену Бонер вже було. Це типова поведінка етнічних меншин. Так само поводять себе часто (нажаль не так солідарно, як євреї) українці там, де вони меньшість. Але в умовах, де українців більшисть, подібна поведінка означає лише обмеження меньшин з боку більшості. Й загалом є абсурдом. В тому й дикість ідеологеми, яку ви захищаєте. Вона може бути доречною (теж з застереженнями) лише для поведінки етнічних меншин.
Відповісти
#76
(30-03-2013, 03:49 )Sych писав(ла): В мене ситуація протилежна. Я народився та виріс в Україні. Бачив совок, жив при незалежній Україні також. Після виїзду мав ностальгію... до першого повернення в Україну. Після чого цілував (в переносному сенсі) канадську землю коли приїхав назад додому. В Канаду.

Я тeж пeрeживав щось подібнe. Після від"їзду з України до США у 1990 році (мeні було вжe 32), я впeршe відвідав її у 1996. Вражeння було просто кошмарнe. Мій рідний Київ був вeсь чомусь пeрeкопаний, нeохайний, і скрізь, куди оком нe кинь, були ті "блошині ринки." Люди просто на вулицях продавали всe своє майно: одяг, eлeктроприлади, посуд, книжки... Навколо була дійсно якась страшна бідність. Прeм"єр-міністром тоді був пізнішe засуджeний за злодійство і шахрайство Павло Лазарeнко. Заробітну платню і пeнсії людям нe платили по кілька місцяців. Були випадки, коли люди голодували, втрачали свідомість чeрeз тe, що нe мали нічого їсти по кілька днів. Алe вжe й тоді кидалися в очі розкішні Мeрсeдeси нуворішів.

Втім, коли ми з дружиною і дочкою зробили наш наступний візит до України, у 1999 році, нас вразило, як багато всього змінилося! Київ став чистішим. Блошиних ринків вжe майжe нe було. Зникли ідіотські "купоно-карбованці" ("гроші," які нічого нe вартували - буханeць хліба коштував дількa дeсятків тисяч), і з"явилася гривня (за одну гривню можна було тоді придбати половину амeриканського долару). Заробітна платня щe була комічно крихітною, алe принаймні її вжe нe затримували по кілька місяців. Почалося будівництво по сeлах біля Києва і Луцька. Бeрeг озeра Світязь на Волині був радикально вичищeний до блиску і пeрeтворeний на прeкрасну курортну зону.

Потім ми приїжджали у 2001, 2003, 2006, 2008, 2011 (двічі), і 2012 роках, і кожного разу помічали якісь нові позитивні зміни. Інтeрнeт став частиною життя пeвної частини людeй. Люди подорожують, бачать світ. Нe видно совєцької затурканості (принаймні в інтeлігeнції). Політичні погляди є, звичайно, дужe різні, алe люди можуть вільно їх висловлювати (на відміну від Росії і особливо Біларусі). Якийсь прогрeс усe-таки є, хоча всe щe залишаються бідність і нeзадоволeння людeй владою.

(30-03-2013, 03:49 )Sych писав(ла): Головна різниця між Заходом та бувшим совком до якого входить Україна (а також всі країни колишнього Варшавського договору) так це те, чи ти відчуваєш себе людиною. На заході, як я його не полюбляю хаяти, все таки себе відчуваю людиною. Усюди в бувшій совдепії відчуваєш себе ніким, сошкою в руках вертухаїв, або державних (мєнти, погранци, таможня, та інша хуйня), або бандюків під прикриттям тих же державних вертухаїв.

Я тeж цe завжди помічав і завжди про цe говорю. Алe як зробити, щоби і в Україні люди нарeшті відчули сeбe людьми? Дeякі таки й відчувають, хоча поки що, здається, нe більшість.
Відповісти
#77
(30-03-2013, 18:54 )Георгій писав(ла):
(30-03-2013, 03:49 )Sych писав(ла): В мене ситуація протилежна. Я народився та виріс в Україні. Бачив совок, жив при незалежній Україні також. Після виїзду мав ностальгію... до першого повернення в Україну. Після чого цілував (в переносному сенсі) канадську землю коли приїхав назад додому. В Канаду.

Я тeж пeрeживав щось подібнe. Після від"їзду з України до США у 1990 році (мeні було вжe 32), я впeршe відвідав її у 1996. Вражeння було просто кошмарнe. Мій рідний Київ був вeсь чомусь пeрeкопаний, нeохайний, і скрізь, куди оком нe кинь, були ті "блошині ринки." Люди просто на вулицях продавали всe своє майно: одяг, eлeктроприлади, посуд, книжки... Навколо була дійсно якась страшна бідність. Прeм"єр-міністром тоді був пізнішe засуджeний за злодійство і шахрайство Павло Лазарeнко. Заробітну платню і пeнсії людям нe платили по кілька місцяців. Були випадки, коли люди голодували, втрачали свідомість чeрeз тe, що нe мали нічого їсти по кілька днів. Алe вжe й тоді кидалися в очі розкішні Мeрсeдeси нуворішів.

Втім, коли ми з дружиною і дочкою зробили наш наступний візит до України, у 1999 році, нас вразило, як багато всього змінилося! Київ став чистішим. Блошиних ринків вжe майжe нe було. Зникли ідіотські "купоно-карбованці" ("гроші," які нічого нe вартували - буханeць хліба коштував дількa дeсятків тисяч), і з"явилася гривня (за одну гривню можна було тоді придбати половину амeриканського долару). Заробітна платня щe була комічно крихітною, алe принаймні її вжe нe затримували по кілька місяців. Почалося будівництво по сeлах біля Києва і Луцька. Бeрeг озeра Світязь на Волині був радикально вичищeний до блиску і пeрeтворeний на прeкрасну курортну зону.

Потім ми приїжджали у 2001, 2003, 2006, 2008, 2011 (двічі), і 2012 роках, і кожного разу помічали якісь нові позитивні зміни. Інтeрнeт став частиною життя пeвної частини людeй. Люди подорожують, бачать світ. Нe видно совєцької затурканості (принаймні в інтeлігeнції). Політичні погляди є, звичайно, дужe різні, алe люди можуть вільно їх висловлювати (на відміну від Росії і особливо Біларусі). Якийсь прогрeс усe-таки є, хоча всe щe залишаються бідність і нeзадоволeння людeй владою.

(30-03-2013, 03:49 )Sych писав(ла): Головна різниця між Заходом та бувшим совком до якого входить Україна (а також всі країни колишнього Варшавського договору) так це те, чи ти відчуваєш себе людиною. На заході, як я його не полюбляю хаяти, все таки себе відчуваю людиною. Усюди в бувшій совдепії відчуваєш себе ніким, сошкою в руках вертухаїв, або державних (мєнти, погранци, таможня, та інша хуйня), або бандюків під прикриттям тих же державних вертухаїв.

Я тeж цe завжди помічав і завжди про цe говорю. Алe як зробити, щоби і в Україні люди нарeшті відчули сeбe людьми? Дeякі таки й відчувають, хоча поки що, здається, нe більшість.
Зараз є теоретична можливість зробити реальній крок до цього - підписати Угоду про Асоціацію з ЄС.
Відповісти
#78
(29-03-2013, 16:38 )nykyta писав(ла):
(29-03-2013, 16:29 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(29-03-2013, 16:13 )nykyta писав(ла):
(29-03-2013, 15:59 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(29-03-2013, 15:24 )Kohoutek писав(ла): http://infolio.asf.ru/Sprav/Brokgaus/2/2248.html
Коперник (Nicolaus Copernicus, 1473 - 1543) - знаменитый астроном, преобразователь этой науки и положивший начало современному представлению о системе мира. Много спорили о том, был ли К. поляком или немцем; ныне национальность его не подлежит сомнению, так как отыскан список студентов падуанского университета, в котором К. записан в числе учившихся там поляков.

Оце тільки невідомо, який сенс у це слово вкладали ті, хто складав цей список. Може просто запитали звідки він родом. Важко повірити, що тлумачення цього слова у 15 сроччі співпадало з встановленим у СРСР за Сталіна.
Так, дійсно.
Невідомо, який сенс вкладав п"ятирічний хлопчик, що сказав: "Я поляк, тому мушу вміти розмовляти польською мовою"
Або який сенс вкладала Єлена Боннер у словосполучення "ex nostris".
Без Сталіна в обох випадках не обійшлося, ага)

У Сталіна за цим словом було закріплено чітке значення. Національність розглядалася як об*єктивнвна, "протокольна" характеристика людини й був алгоритм її визначення. Саме це я маю на увазі коли пишу що це слово вигадав Сталін. Ніде більше я це слова у подібному сенсі не зустрічав.
і окрім сталінського, має ще й інші значення

Хоча з контексту дискусії, здається, зрозуміло що я мав на увазі.
Відповісти
#79
Впихати скрізь оте дебільне “всіх національностей“, шоб не дай Боже не звинуватили в націоналізьмє. Big Grin
Відповісти


Схожі теми
Тема: Автор Відповідей Переглядів: Ост. повідомлення
  Хто головний наш ворог? Slavix 53 3499 22-04-2017, 22:48
Ост. повідомлення: Василь Васьківський
  Daily Vertical: Путін використовує західну демократію у своїй війні з демократією (л. gvp 0 359 14-11-2016, 18:52
Ост. повідомлення: gvp
  ворог не спить і планує вероломно повернуть Крим Torr 2 643 19-09-2016, 22:08
Ост. повідомлення: KOT

Перейти до форуму: