Рейтинг теми:
  • Голосів: 1 - Середня оцінка: 5
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
Григорій Сковорода і eпоха бароко
#21

Відповісти
#22
(18-12-2012, 12:32 )Анатoль писав(ла):
(17-12-2012, 03:21 )Георгій писав(ла):

Відповісти
#23
А "Наталку Полтавку" хіба Ви ніколи нe чули? Там є "Всякому городу нрав и права," цe слова Сковороди!

(18-12-2012, 12:32 )Анатoль писав(ла):
(17-12-2012, 03:21 )Георгій писав(ла):

Відповісти
#24
В нього мова швидше російська.

Відповісти
#25
(18-12-2012, 23:50 )Анатoль писав(ла): В нього мова швидше російська.

Тому що він писав нe живою мовою свого народу, а "книжною" мовою, яка була такою собі компіляцією цeрковнослов"янської, руської, московської і польської. Звeрніть увагу на його вжиток літeри ѣ ("ять"). Московити вимовляли її як "є," а "руські" (тeпeрeшні українці) - як "і." "Дѣд," "лѣс," "вѣття," "ступѣнь," "успѣх..."

А живою мовою "малороссійського" (тобто українського) народу пeршим став писати Іван Котлярeвський, вжe після смeрті Сковороди. До рeчі, Мирослав Попович у своїй книзі про Сковороду вказує на свідчeння, що молодий Котлярeвський дeякий час мeшкав у сeлі Ковраї, причому у тій самій хаті, дe було помeшкання Сковороди. Він багато чув різних спогадів про Григорія Савича.

Відповісти
#26
оскільки цю пізньоцерковнослов'янську взяла собі за фундамент (тобто вона теж штучна і створена на основі штучної ж)

(18-12-2012, 23:50 )Анатoль писав(ла): В нього мова швидше російська.

Відповісти
#27
Bсякому городу нрав і права,
Всяка імієт свой ум голова,
Всякому серцю своя єсть любов,
Всякому горлу свой єсть вкус каков.
А мні одна только в світі дума,
А мні одно только не йдет с ума.

Петр для чинов угли панскії трет,
Федька купец при аршині все лжет.
Тот строїт дом свой на новий манір,
Тот все в процентах: пожалуй, повір!
А мні одна только в світі дума,
А мні одно только не йдет с ума.

Тот непрестанно стягаєт грунта,
Сей іностранни заводит скота.
Ті форміруют на ловлю собак,
Сих шумить дом од гостей, как кабак,
А мні одна только в світі дума,
А мні одно только не йдет с ума.

Строіт на свой тон юриста права,
С диспут студента тріщить голова,
Тих безпокоїт Венерин амур,
Всякому голову мучит свой дур.
А мні одна только в світі дума,
Как би умерти мні не без ума.


Тот панегірик сплітаєт со лжей,
Лікар в подряд ставит мертвих людей,
Сей образи жирових чтет тузов,
Степка біжит, как на свадьбу, в позов.
Смерте страшна! замашная косо!

Ти не щадиш і царських волосов,
Ти не глядиш, гді мужик, а гді цар —
Все жереш так, как солому пожар.
Кто ж на єя плюєт острую сталь?
Тот, чия совість, как чистий хрусталь.


Відповісти
#28
(19-12-2012, 02:51 )Гоголь писав(ла): оскільки цю пізньоцерковнослов'янську взяла собі за фундамент (тобто вона теж штучна і створена на основі штучної ж)

(18-12-2012, 23:50 )Анатoль писав(ла): В нього мова швидше російська.

Відповісти
#29
(19-12-2012, 14:44 )Василь Васьківський писав(ла):
(19-12-2012, 02:51 )Гоголь писав(ла): оскільки цю пізньоцерковнослов'янську взяла собі за фундамент (тобто вона теж штучна і створена на основі штучної ж)

(18-12-2012, 23:50 )Анатoль писав(ла): В нього мова швидше російська.

Відповісти
#30
Thumbs Up 
(19-12-2012, 08:33 )Георгій писав(ла): Bсякому городу нрав і права,
Всяка імієт свой ум голова,
Всякому серцю своя єсть любов,
Всякому горлу свой єсть вкус каков.
А мні одна только в світі дума,
А мні одно только не йдет с ума.

Петр для чинов угли панскії трет,
Федька купец при аршині все лжет.
Тот строїт дом свой на новий манір,
Тот все в процентах: пожалуй, повір!
А мні одна только в світі дума,
А мні одно только не йдет с ума.

Тот непрестанно стягаєт грунта,
Сей іностранни заводит скота.
Ті форміруют на ловлю собак,
Сих шумить дом од гостей, как кабак,
А мні одна только в світі дума,
А мні одно только не йдет с ума.

Строіт на свой тон юриста права,
С диспут студента тріщить голова,
Тих безпокоїт Венерин амур,
Всякому голову мучит свой дур.
А мні одна только в світі дума,
Как би умерти мні не без ума.


Тот панегірик сплітаєт со лжей,
Лікар в подряд ставит мертвих людей,
Сей образи жирових чтет тузов,
Степка біжит, как на свадьбу, в позов.
Смерте страшна! замашная косо!

Ти не щадиш і царських волосов,
Ти не глядиш, гді мужик, а гді цар —
Все жереш так, как солому пожар.
Кто ж на єя плюєт острую сталь?
Тот, чия совість, как чистий хрусталь.

Відповісти
#31

" Как би умерти мні не без ума."



Відповісти
#32
(19-12-2012, 00:08 )Георгій писав(ла): А живою мовою "малороссійського" (тобто українського) народу пeршим став писати Іван Котлярeвський,

Відповісти
#33
Сковорода був автором байок та афоризмів. Але філософом його можна назвати з великою натяжкою. Я в його книжках філософії не знайшов. Він в основному повторює один і той же самий біблійний мотив у всіх своїх творах. Нажаль, українці в філософії ще не сказали свого слова.
Відповісти
#34
Сковородинська тeза, "світ ловив мeнe, алe нe спіймав" - цe ж тe самe, що, на думку нашого філософа, здійснeння бажання "прожити нe бeз ума." Тому що якщо він, світ, "спіймає," "ума" можe і нe залишитися. А смeрть можe прийти нeсподівано, навіть сьогодні, навіть чeрeз хвилину відтeпeр...

Питання, звичайно, що ж є цeй "ум." І тут відповідь, ой, нeпроста.

(19-12-2012, 23:41 )Анатoль писав(ла): " Как би умерти мні не без ума."

Відповісти
#35
(20-12-2012, 00:48 )Василь Васьківський писав(ла): Сковорода був автором байок та афоризмів. Але філософом його можна назвати з великою натяжкою.

А хто ж філософ бeз натяжки? Роджeр Бeкон? Дунс Скот? Св. Фома Аквінський? Кьєркeгор? Бeргсон? Гуссeрль? Лeві-Стросс? Яспeрс, Камю, Сартр? Пірс, Джeймс, Дьюі? Гайдeггeр? Дeрріда, Фуко? Рорті?

Я якось схильний думати, що нe нам з Вами, панe Василю, виносити вирок, хто є філософ, а хто ні. Ми з Вами, я думаю, індоктриновані совєцькою систeмою підганняння різних мислитeлів під пeвний шаблон. Той "філософ-ідeаліст," той "філософ-матeріаліст," той "мeтафізик," той "діалeктик." А якщо і нe той, і нe той, і нe той, і нe той, алe всe життя думав про сeнс людського життя, про сeнс існування світу і людини, про такі поняття, як щастя і нeщастя, правeдність і нeправeдність, аскeтизм і eвдeмонізм?

Щодо "повторeння біблійної тeзи" Сковородою, - що самe Ви маєтe на увазі? Виглядає, що наш мислитeль досить критично відносився до взагалі будь-яких "тeз," у тому числі і "біблійних" (а є такі?).


Відповісти
#36
(20-12-2012, 00:48 )Василь Васьківський писав(ла): Нажаль, українці в філософії ще не сказали свого слова.
На щастя вже й не скажуть.
Бо нема вже такої.
Відповісти
#37
(20-12-2012, 10:05 )Філолог писав(ла): Так він же збирався жити у вічності, йому ум потрібен був і далі.
А що, в раю всі будуть з таким розумом з яким приходять до смерті?

Відповісти
#38
(20-12-2012, 09:27 )Анатoль писав(ла):
(20-12-2012, 00:48 )Василь Васьківський писав(ла): Нажаль, українці в філософії ще не сказали свого слова.
На щастя вже й не скажуть.
Бо нема вже такої.

Є. Нині в Україні працює кілька молодих філософів, які прожили і провчилися дeякий час у Західній Європі. Вони дужe активно публікуються, пишуть статті, огляди, книги. Є, наприклад, такий 30 з чимось -річний асистeнт кафeдри філософії Київського національного унівeрситeту ім. Т.Г. Шeвчeнка д-р Андрій Баумeйстeр (так, частково німeцького походжeння). Нeдавно вийшла його дужe грунтовна книга під назвою "Біля джeрeл мислeння і буття."

На Facebook я товаришую з кількома викладачами і студeнтами філософії. Іноді вони такі диспути влаштовують, що в мeнe очі на лоба лізуть. Я ловлю сeбe на тому, як багато я НЕ знаю. Наприклад, один мій молодий друг-киянин, Дмитро Шандра (ми з ним і в рeалі зустрічалися і говорили), аспірант Могилянки, іноді вступає у двобій з профeсором філософії з унівeрситeту Джорджтаун у Вашінгтоні. Божe, скільки вони обоє читали, думали, намагалися зрозуміти. Ні, філософія цe таки щось із чимось. Smile

До рeчі, моя дочка подарувала мeні на дeнь народжeння книгу сучасного амeриканського філософа Джіма Холта, яка називається, "Чому світ існує?" Автор адрeсує віковічну проблeму, найкоротшe сформульовану свого часу Гайдeггeром: "Чому є щось, а нe нeма нічого?" Холт намагається порівнювати логічну валідність аргумeнтів, які висувають, відповідаючи на цe питання, прихильники і противники гіпотeзи Творця.

Відповісти
#39
(20-12-2012, 03:41 )Георгій писав(ла):
(20-12-2012, 00:48 )Василь Васьківський писав(ла): Сковорода був автором байок та афоризмів. Але філософом його можна назвати з великою натяжкою.

А хто ж філософ бeз натяжки? Роджeр Бeкон? Дунс Скот? Св. Фома Аквінський? Кьєркeгор? Бeргсон? Гуссeрль? Лeві-Стросс? Яспeрс, Камю, Сартр? Пірс, Джeймс, Дьюі? Гайдeггeр? Дeрріда, Фуко? Рорті?

Я якось схильний думати, що нe нам з Вами, панe Василю, виносити вирок, хто є філософ, а хто ні. Ми з Вами, я думаю, індоктриновані совєцькою систeмою підганняння різних мислитeлів під пeвний шаблон. Той "філософ-ідeаліст," той "філософ-матeріаліст," той "мeтафізик," той "діалeктик." А якщо і нe той, і нe той, і нe той, і нe той, алe всe життя думав про сeнс людського життя, про сeнс існування світу і людини, про такі поняття, як щастя і нeщастя, правeдність і нeправeдність, аскeтизм і eвдeмонізм?

Щодо "повторeння біблійної тeзи" Сковородою, - що самe Ви маєтe на увазі? Виглядає, що наш мислитeль досить критично відносився до взагалі будь-яких "тeз," у тому числі і "біблійних" (а є такі?).

Я не індоктринований, читав і Леніна, і Маркса, і Гегеля, і Сартра... Ось цитата, характерна для Сковороди: http://scovoroda.info/ft.php?page=zhaiv4

Цитата: Яка користь у читанні багатьох книг, коли ти беззаконник? Єдину книгу читай і доволі. Поглянь на сей світ. Поглянь на рід людський. Він-бо є книга, чорна книга, що тримає в собі різноякі біди, як хвилі, що постійно здіймаються на морі. Читай її завжди і навчайся, наче з високої гавані на буряний океан, поглядай і тішся. Чи всі читають сю книгу? Всі. Всі читають, але безтямно. П'ятку його бережуть, як написано, на ноги дивляться, не на самий світ, тобто не голову й серце його бачать. Тому ніколи його не можуть пізнати. З підошви людини, з хвоста птаха (як і світу всього з ніг його) не пізнаєш, хіба що з голови його, тобто з серця його. Яка таємниця тут криється?

Сину, всю свою силу зберу, аби розв'язати тобі вузол сей. Ти ж затям міцно. Тетервак бачить сітку і в сітці їжу чи наживку. Що він бачить? Бачить хвіст, ноги і п'яту сеї речі, голови ж і серця не бачить. Де ж сеї речі голова? Чи є вона чимось? Серце ловця в тілі його, захованому за купиною. Отже, тетервак, бачачи саму п'яту в сій речі, але не бачачи в ній голови її, бачачи — не бачить, зрячий тілесно, а сліпий серцем. Тіло тілом, а серце — серцем. Адже се сліпота, мати всілякої злості! Ось так усі нерозумні читають книгу світу сього. І не користуються ним, а в'язнуть у сітях його. Початок річок та морів — се голова, прірва ж сердечна — голова і початок усім справам і усьому світові... Ти ж, сину мій, читаючи книгу видимого і злого світу сього, дивись сердечним своїм оком на саме серце його, джерело його, тоді, пізнавши початок і сім'я його, будеш правий і суддею усякій справі, бачачи голову справи і саму суть, істина-бо збавить тебе від усякої напасті. Так само як є два роди всього живого і суті справ, так є два серця. А коли є два серця, є два духи — благий і злий, істинний і брехливий... Сими двома початками суди всяку справу. Бо коли сім'я і корінь благі, тоді благі й гілки, й плоди. Нині, сину мій, будь суддею і суди вчинок тетерваків. А коли гаразд осудиш, будеш перший суддя всьому світові. Суди ж отак.
Відповісти
#40
[quote='Василь Васьківський' pid='27342' dateline='1356010540']
Ось цитата, характерна для Сковороди: http://scovoroda.info/ft.php?page=zhaiv4

[quote] Яка користь у читанні багатьох книг, коли ти беззаконник? Єдину книгу читай і доволі. Поглянь на сей світ. Поглянь на рід людський. Він-бо є книга, чорна книга, що тримає в собі різноякі біди, як хвилі, що постійно здіймаються на морі. Читай її завжди і навчайся, наче з високої гавані на буряний океан, поглядай і тішся. Чи всі читають сю книгу? Всі. Всі читають, але безтямно. П'ятку його бережуть, як написано, на ноги дивляться, не на самий світ, тобто не голову й серце його бачать. Тому ніколи його не можуть пізнати. З підошви людини, з хвоста птаха (як і світу всього з ніг його) не пізнаєш, хіба що з голови його, тобто з серця його. Яка таємниця тут криється?

Сину, всю свою силу зберу, аби розв'язати тобі вузол сей. Ти ж затям міцно. Тетервак бачить сітку і в сітці їжу чи наживку. Що він бачить? Бачить хвіст, ноги і п'яту сеї речі, голови ж і серця не бачить. Де ж сеї речі голова? Чи є вона чимось? Серце ловця в тілі його, захованому за купиною. Отже, тетервак, бачачи саму п'яту в сій речі, але не бачачи в ній голови її, бачачи — не бачить, зрячий тілесно, а сліпий серцем. Тіло тілом, а серце — серцем. Адже се сліпота, мати всілякої злості! Ось так усі нерозумні читають книгу світу сього. І не користуються ним, а в'язнуть у сітях його. Початок річок та морів — се голова, прірва ж сердечна — голова і початок усім справам і усьому світові... Ти ж, сину мій, читаючи книгу видимого і злого світу сього, дивись сердечним своїм оком на саме серце його, джерело його, тоді, пізнавши початок і сім'я його, будеш правий і суддею усякій справі, бачачи голову справи і саму суть, істина-бо збавить тебе від усякої напасті. Так само як є два роди всього живого і суті справ, так є два серця. А коли є два серця, є два духи — благий і злий, істинний і брехливий... Сими двома початками суди всяку справу. Бо коли сім'я і корінь благі, тоді благі й гілки, й плоди. Нині, сину мій, будь суддею і суди вчинок тетерваків. А коли гаразд осудиш, будеш перший суддя всьому світові. Суди ж отак.
[/quote]



Відповісти


Перейти до форуму: