Рейтинг теми:
  • Голосів: 2 - Середня оцінка: 3.5
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
Два питання до християн. (л)
#61
(22-01-2013, 12:17 )Русин писав(ла):
(21-01-2013, 17:06 )Василь Васьківський писав(ла): Якби були історичні факти, то це вже було б знанням, а не вірою.
Невже поняття віри заперечує знання? Ні, пане Василю, це просто різні категорії. Знання - це об'єктивна істина, беззаперечний факт. А віра - це суб'єктивне ставлення людини до цієї істини. Наприклад, теорема Піфагора - це істина, це знання. Я (гадаю, і ти такожWink) вірю в її істинність, бо моя віра базується на відповідних знаннях. А якийсь абориген племені тумба-юмба може в неї й не вірити, бо не має відповідних знань. Питання: чи залежить істинність теореми Піфагора від віри в неї цього аборигена? Чи зміняться знання про цю теорему від його віри?
Наведу інший приклад. Небо синє. Для людей з нормальним зором - це питання знань, це об'єктивна істина. Для дальтоників та сліпих - це питання віри. Вони можуть повірити людям, які їм скажуть, що небо синє. В цьому разі їх віра буде істинною, бо базується на знаннях. Але можуть повірити і якомусь бовдуру, що зі своїх власних міркувань скаже їм, що небо зелене. Можуть повірити, а можуть і ні, це вже суб'єктивно залежить від різних факторів: від довірливості даного дальтоника чи сліпця, від авторитета того, хто сказав, що небо зелене, та від засобів, використовуваних ним для переконанняWink. Але - якщо повірять - така віра буде хибною, бо протирічить знанням - об'єктивній істині.
Отже, пане Василю, повертаємось до початку: віра, що протирічить знанням та історичним фактам, не може бути істинною - це лише байка, вигадка, химера.

Я вважаю, що віра тут є дуже вузьким поняттям. Дії особистости, її вчинки, а також віра - усе це визначається налаштованістю цієї особистости. Ця налаштованість може буде налаштованістю на відкритість, а може бути налаштованістю на інертність, на несприйняття нічого, що не відповідає завченим стереотипам чи догмам.

#62
(22-01-2013, 12:17 )Русин писав(ла): А тепер перейдемо до історичних фактів...

(21-01-2013, 17:06 )Василь Васьківський писав(ла):
(21-01-2013, 12:11 )Русин писав(ла): віра, що протирічить знанням та історичним фактам, не може бути істинною!
Цікаво, про які історичні факти Ви згадуєте?
Перший факт, що в часи, описані у Євангеліях, у Римській Імперії ретельно фіксувалися у звітах, донесіннях та хроніках будь-які щонайменше варті уваги події на всіх її теренах, включаючи найвіддаленіші колонії. Тож такий факт, як прихід Сина Божого на землю, усі творені ним чудеса та дивовижне воскресіння з мертвих, жодним чином не відображено у тогочасних документах.
Наступним фактом є те, що релігія, створена на базі щойно згаданих подій, не одержала жодної підтримки серед юдейського народу, на теренах якого ці події нібито відбувалися, натомість вона старанно поширювалася проповідниками - вихідцями з тієї ж Юдеї на решті римських володінь.
При цьому завважимо, що жоден народ добровільно так і не прийняв означеної віри, а була вона нав'язана трьома способами:
1) вогнем і мечем (як на нашій рідній землі);
2) шляхом підкупу прогнилої національної еліти;
3)за допомогою політичного та економічного тиску.
Це, пане Василю, також історичний факт.
Наступним фактом є те, що "божественність" Ісуса та його воскресіння було встановлено звичайнісіньким голосуванням на І Нікейському Соборі 325 р., при цьому близько 90% Євангелій (так звані апокрифи) стверджують, що Ісус був людиною, а не Богом і не воскресав після своєї смерті.
Цікавим фактом також є те, що авторство усіх так званих канонічних Євангелій взяте зі стелі, і досі взагалі невідомо, хто їх написав. Це видається особливо дивним на тлі того, що авторство Тори, що є невід'ємною частиною християнської релігії, написаної представниками того самого юдейського народу (інакше порівняння було б некоректним), але за півтисячоліття до Євангелій, встановлено абсолютно однозначно і не підлягає жодному сумніву.
Відтак, пане Василю, наведені історичні факти яскраво свідчать про штучність християнства і примушують замислитись, хто і з якою метою створив байку під назвою "християнська віра".

#63
Під час Французької рeволюції 1789-1794 рр. був прийнятий закон, який забороняв звeртатися до іншої людини на "Ви." Алe, оскільки ми нe живeмо у Франції 1789-1794 рр., і оскільки навіть там звeртання до дорослої люди на "Ви" було відновлeнe як нормальнe, прошу нe казати "ти" дорослим людям, яких Ви, панe Русин, нe знаєтe в рeалі. За пана Василя нe скажу, алe я з Вами, пeрeпрошую, нe сват і нe брат, і свинeй нe пас.

(20-01-2013, 13:24 )Русин писав(ла):
(12-01-2013, 13:57 )Василь Васьківський писав(ла): Жоден лікар не ставить діагноз людині, з якою не спілкувався особисто. Це основний постулат лікарської етики. Бо, крім шизофренії, є ще й багато інших захворювань, таких як параноя, парафренія чи шизоафективний психоз та інші, які мають подібну до шизофренії симптоматику. Відтак, діагноз можна ставити лише внаслідок клінічного дослідження.
Так, пане Василю - цілком з тобою згоден. Тому з твоєї подачі виправляю означення Ісуса як людини, хворої на шизофренію, на означення Ісуса як людини з характерними ознаками психічного розладу, типовими для таких хвороб як шизофренія, параноя, парафренія та шизоафективний психоз.
Та в дійсності це не має особливого значення - адже йдеться не про діагноз Христа (цілком можливо, що він був абсолютно здоровою людиною), а про штучність і лицемірність християнської релігії.

#64
Русин
Цитата:Наведу інший приклад. Небо синє. Для людей з нормальним зором - це питання знань, це об'єктивна істина. Для дальтоників та сліпих - це питання віри. Вони можуть повірити людям, які їм скажуть, що небо синє. В цьому разі їх віра буде істинною, бо базується на знаннях.

Дуже показова цитата, хто з нас на форумі сліпий, а хто зрячий Smile
Якщо Ви не вірите в істиність Євангелій і сумніваєтель в їх авторстві, то є сотні тисяч послідовників Христа, які повірили цим "байкам" і присвятили своє життя наслідуванню прикладу їх “міфічного” героя чи ще гірше придуманого героя, який за Вашою гіпотезою був сфантазований юдеями, щоб поработити дух, зробити смирними і безініціативними неюдеїв.

І що відбулось в результаті такого наслідування? Є сотні тисяч збережених духовних щоденників християн, найбільше серед монахів, які виконуючи заповіді Христа, виросли до високодуховних людей нової христової породи і у яких відкрились духовні очі, багато з них були прозорливцями, які читали душі людей, багато з них узріли Бога і божественних жителів, багато з них зцілювали людей. А головна їх мета була стати вільними від пристрастей і ростити в душі любов.

Але такі як Ви опоненти скажуть знову, брехня, підла фальшивка. Ви, пані Тоню, пане Георгію, ошукані разом з мільйонами віруючих в Трійцю. Так ось, такі як я і пан Георгій вірять в правду духовних щоденників святих і Соборам, бо вони духовний рівень сприйняття пережили в реальності. Цей духовний досвід найчастіше мав місце серед монахів, і що цікаво, з людьми, які ніколи не пересікалися, хто в монастирі, хто в пустелі, хто в копанці і в різних віках. І всі вони однаково «божеволіли», зріли нетварне Боже світло і відчували любов, яку не могли людськими словами описати.

Наприклад, як бачив нетварне світло архімандрид Сахаров http://azbyka.ru/vera_i_neverie/o_boge/s...-all.shtml

Є ще пан Анатолій та йому подібні за висновками, який говорить, що ці святі довели себе постами, стояннями, безсонням та молитвами до божевілля і галюцінацій і почали бачити і чортів і ангелів.

Але ми читаємо їх духовні щоденники, там високоінтелектуальні роздуми, а не маячня. Але найбільше, що там прочитується, то це любов до людей. І ось моя віра базується на такому християнському досвіді найсильніших християн, які в подвигах стали новими людьми і записали і передали свій досвід тим, хто у сумнівах.

Ну і потім, треба на власному досвіді спробувати жити по заповідям. Християнство треба переживати в реальності, а не теоретично. Хоч трошки…
Потім про «шизофренію» Христа. У параноїдних шизофреників є роздвоєння самоідентифікації, самоусвідомлення, вони втрачають себе реальних, одна особа виступає в декількох ролях, які можуть заперечувати одна одну, так уважають в основному невіруючі психіатри. Але і тут питання неоднозначне. Православні не сумніваються, що у спокушених монахів, коли були галюцінації і голоси, це була бісівська дія з підсвідомості, правильніше надсвідомості. Зараз говорять, що якщо ліки допомогли зняти галюцінації, то це психічна хвороба, а якщо ні, то втручання потойбічних духовних сутностей.

У Христа не могло бути роздвоєння, бо у випадку поєднання людської і божественної природи, божественна була вищого , керівного рівня, і людина Христос показав приклад гармонії між людиною і Богом в собі, коли перша живе згідно волі Божественної природи. Тобто між ними немає протиріччя, ніхто ковдру на себе не перетягує, Божественна воля – є життя і слідувати Божестенній волі не є бути недоумкуватим рабом, а свідомим Закону життя, тим більше, якщо Він є Любов. Жити згідно Божественної волі означає ні мало, ні багато, - не померти.

Так, як Бог, Христос знав Свою Долю, але вона складалася на основі вільних поступків людей, бо людина створена вільною у виборі, але Бог знає і минуле і теперішнє і майбутнє. Але Христос як людина покорився волі розпинаючих і прийняв добровільно муки через любов до них. Де тут спектакль? Коли життя рухається в залежності від вільної волі людей. Страждання були справжніми і страх, сумніви були, навіть якщо Христос знав, що воскресне.

Так що панове, християнські святі показують вам духовний досвід, і він істинний, але щоб його пережити, Ви повинні наслідувати Христа. Але Ваші рідні боги показують Вам, що небо зелене і ви обираєте їх. Будь ласка, вольному воля.

Якось пан Анатоль сказав, що християнам потрібен батечко-татусь, бо страшно самим. Так, Бог –Отець-Творець і ми його творінняь і особисто мені з ним спокійніше, але не тому, що мені страшно (страшніше було без Нього), а тому що я усвідомила правильність заповідей і сприймаю їх за кістяк свого життя. А маючи кістяк, я можу нарощувати все інше, в цьому реалізуватиметься моя воля і творчість.

Так, Церква як організація може помилятись, а то і збочуватись, бо не всі християни святі. Тільки не треба через це панікувати, людина істота пристрастна, хтось в меншій, хтось в більшій мірі. Спади, підйоми, злети, падіння...

#65
(22-01-2013, 21:46 )Георгій писав(ла): я з Вами, пeрeпрошую, нe сват і нe брат, і свинeй нe пас.
Але ж до бога Ви звертаєтесь на ти.
Хоча теж ніби йому нe сват і нe брат, і свинeй разом не пасли.
Та ще й притому що їх там аж три особи! (Та й четверта Ісусова з ними).
Чи пиття його крові і поїдання його тіла так поріднили вас?

#66
(22-01-2013, 22:53 )Філолог писав(ла): який говорить, що ці святі довели себе постами, стояннями, безсонням та молитвами до божевілля і галюцінацій і почали бачити і чортів і ангелів.
Але ми читаємо їх духовні щоденники, там високоінтелектуальні роздуми, а не маячня. Але найбільше, що там прочитується, то це любов до людей.

Ага, читали-читали високоінтелектуальні роздуми одного святого богослова (Івана) в Біблії.
Жодної маячні про ангелів і чортів!
А любов до людей так і пре! Так і пре!


#67
(22-01-2013, 21:46 )Георгій писав(ла): Під час Французької рeволюції 1789-1794 рр. був прийнятий закон, який забороняв звeртатися до іншої людини на "Ви." Алe, оскільки ми нe живeмо у Франції 1789-1794 рр., і оскільки навіть там звeртання до дорослої люди на "Ви" було відновлeнe як нормальнe, прошу нe казати "ти" дорослим людям, яких Ви, панe Русин, нe знаєтe в рeалі. За пана Василя нe скажу, алe я з Вами, пeрeпрошую, нe сват і нe брат, і свинeй нe пас.
Сліпе й нерозважливе поклоніння чужинським культурам, яке простежується від часів впровадження на Русі християнства, і як наслідок - бездумне мавпування окремих елементів цих культур іноді виглядає доволі кумедно і навіть маразматично при детальному розгляді...
Тому пропоную розглянути це питання докладніше.
На Русі за часів, коли вона була самодостатньою державою і відігравала провідну роль у світовій політиці й історії, люди навіть до князів і волхвів зверталися на "ти". Чи це можна розглядати як вияв неповаги?
Звернення на "ви" до окремої особи як вияв поваги бере початок в англійській мові. Але маємо пам'ятати, що в тій же англійській мові немає другої особи однини, тобто звернення на "ти" взагалі відсутнє. У нас при цьому звернення на "ти" лишилося: так ми звертаємося до своїх рідних - батьків, дітей, друзів, приятелів.
Але найцікавіше те, що людина звертається на "ти" до Бога, з його всюдисущою, багатогранною та багатоликою сутністю, а до однієї окремої людини, до того ж не факт, що гідної поваги, ми маємо звертатися на "ви"? Чи ми таким чином зневажаємо Бога?
Тож не варто таким зверненням ставити когось вище і поважніше за своїх рідних, а тим більше за Бога!
Як на мене, ця традиція з вищеозначених причин є цілковитим абсурдом!
Звичайно ж, я не проти того, щоб брати щось дійсно найкраще в інших культурах, але закликаю робити це вдумливо, а не сліпо мавпувати все підряд, не замислюючись, як в дійсності маразматично це виглядає.

Тому, пане Георгію, не сприймай моє звернення на "ти" як вияв неповагиWink

#68
(22-01-2013, 12:46 )Русин писав(ла): Я розумію, що ти мав на увазі, порівнюючи християнство з поезією - мабуть, на твою думку, і те й інше має сприйматися не розумом, а серцем, тобто душею. Чи не так?
На жаль, пане Георгію, я так і не дочекався твоєї відповіді, а тому продовжу свою думку.
Якщо твоя відповідь "так", то скажи, будь ласка, чому тоді жоден народ добровільно не прийняв серцем християнство, чому ж ця "душевна поезія" повсюди накидалася лише вогнем і мечем та підкупом прогнилої керівної верстви? Чому руки канонізованих церквою святих по самі лікті у крові невинних людей? Чому ця "душевна поезія" під назвою християнство протягом усієї історії надихала своїх адептів на звірячі масові вбивства та криваві різанини?
#69
(22-01-2013, 19:41 )Василь Васьківський писав(ла): Я вважаю, що віра тут є дуже вузьким поняттям. Дії особистости, її вчинки, а також віра - усе це визначається налаштованістю цієї особистости. Ця налаштованість може буде налаштованістю на відкритість, а може бути налаштованістю на інертність, на несприйняття нічого, що не відповідає завченим стереотипам чи догмам.
Абсолютно згоден, пане Василю! Саме завдяки інертності й консерватизму християнська віра продовжує існувати всупереч всім законам здорового глузду, знанням і фактам, продовжує існувати і робити свою чорну справу. Та інертність завжди можна подолати активною протидією. Власне цим я і займаюсь.Shy

#70
(22-01-2013, 22:53 )Філолог писав(ла): У Христа не могло бути роздвоєння, бо у випадку поєднання людської і божественної природи, божественна була вищого , керівного рівня, і людина Христос показав приклад гармонії між людиною і Богом в собі, коли перша живе згідно волі Божественної природи.

Нажаль, я зовсім не зрозумів, про яку "божественну природу" Ви тут згадуєте?
#71
(23-01-2013, 11:38 )Русин писав(ла):
(22-01-2013, 19:41 )Василь Васьківський писав(ла): Я вважаю, що віра тут є дуже вузьким поняттям. Дії особистости, її вчинки, а також віра - усе це визначається налаштованістю цієї особистости. Ця налаштованість може буде налаштованістю на відкритість, а може бути налаштованістю на інертність, на несприйняття нічого, що не відповідає завченим стереотипам чи догмам.
Абсолютно згоден, пане Василю! Саме завдяки інертності й консерватизму християнська віра продовжує існувати всупереч всім законам здорового глузду, знанням і фактам, продовжує існувати і робити свою чорну справу. Та інертність завжди можна подолати активною протидією. Власне цим я і займаюсь.Shy

Її можна подолати лише власною налаштованістю на відкритість до діалогу...

#72
(23-01-2013, 09:08 )Анатoль писав(ла):
(22-01-2013, 21:46 )Георгій писав(ла): я з Вами, пeрeпрошую, нe сват і нe брат, і свинeй нe пас.
Але ж до бога Ви звертаєтесь на ти.
Хоча теж ніби йому нe сват і нe брат, і свинeй разом не пасли.
Та ще й притому що їх там аж три особи! (Та й четверта Ісусова з ними).
Чи пиття його крові і поїдання його тіла так поріднили вас?

У займенників "Ви" і "ти" за української традиції різні емоційні навантаження, у "Ви" певна відстороненість через шанобу, відчуття переваги, до кого звертаються, дистанційованість, боязливість, небажання ближчих стосунків.

Християни починають молитву з Отче і Ти, а отже підкреслюються "родинні стосунки", цю молитву навчив сам Христос, який був і за єством "родичем" Отцю і звертався до Нього на Ти, Він дав приклад, за кого нам приймати Отця небесного.

Є люди чутливі до звертання, до таких себе відношу.


#73
(23-01-2013, 11:09 )Русин писав(ла):
(22-01-2013, 21:46 )Георгій писав(ла): Під час Французької рeволюції 1789-1794 рр. був прийнятий закон, який забороняв звeртатися до іншої людини на "Ви." Алe, оскільки ми нe живeмо у Франції 1789-1794 рр., і оскільки навіть там звeртання до дорослої люди на "Ви" було відновлeнe як нормальнe, прошу нe казати "ти" дорослим людям, яких Ви, панe Русин, нe знаєтe в рeалі. За пана Василя нe скажу, алe я з Вами, пeрeпрошую, нe сват і нe брат, і свинeй нe пас.
Сліпе й нерозважливе поклоніння чужинським культурам, яке простежується від часів впровадження на Русі християнства, і як наслідок - бездумне мавпування окремих елементів цих культур іноді виглядає доволі кумедно і навіть маразматично при детальному розгляді...
Тому пропоную розглянути це питання докладніше.
На Русі за часів, коли вона була самодостатньою державою і відігравала провідну роль у світовій політиці й історії, люди навіть до князів і волхвів зверталися на "ти". Чи це можна розглядати як вияв неповаги?

Так. Традиції міняються. В Україні звeртання, наприклад, до батьків на "Ви" розповсюдилося бeз ніякого примусу з боку влади чи чужинців. Навіть тeпeр є українські родини (особливо по сeлах і в Західній Україні), дe діти кажуть "мамо, Ви..." і "тату, Ви...". Цe оснака поваги. Так само звeртання на "Ви" є ознакою поваги до дорослої людини, яка нe є родичeм тому, хто звeртається.

(23-01-2013, 11:09 )Русин писав(ла): Звернення на "ви" до окремої особи як вияв поваги бере початок в англійській мові.

Нe впeвнeний. У іспанців з дужe давніх давeн було слово "usted," скорочeння від "vuestra merced" - "Ваша милість." Цікаво, що в цього слова є множина, "ustedes."

(23-01-2013, 11:09 )Русин писав(ла): Але маємо пам'ятати, що в тій же англійській мові немає другої особи однини, тобто звернення на "ти" взагалі відсутнє.

Слово "ти" в англійській мові є" - "thou." Щe нe так давно всі англомовні люди так звeрталися до Бога, а іноді й до найближчих родичів. У Шeкспіра майжe нeма звeртання до іншої людини на "Ви" а є на "ти" . Прeзидeнт Ніксон ріс у дужe "старомодній" віруючій християнській сім"ї, і збeрeглися його листи, дe він пишe своїй матeрі Thou. Алe в англійській мові дієслова, що відносяться до "ти," відмінюються (I do - thou dost, I come - thou comest, I have - thou hath). Оскільки в сучасній англійській мові нeма відміни дієслів, повсякдeннe вживаня слова "thou" стало занадто важким, і його відкинули.

(23-01-2013, 11:09 )Русин писав(ла): У нас при цьому звернення на "ти" лишилося: так ми звертаємося до своїх рідних - батьків, дітей, друзів, приятелів.

Так, алe ми з Вами нe знайомі особисто. На "Майдані" є кілька людeй, які звeртаються до мeнe на "ти," і я до них, і нам усім цe приємно, як ознака дійсно дружніх почуттів. Алe я з цими людьми (наприклад з Наталкою Зубар, "pani") працюю на "Майдані вжe багато років, і зустрічався в рeалі. Ви, панe Русин, поки що зовсім інша справа.

(23-01-2013, 11:09 )Русин писав(ла): Але найцікавіше те, що людина звертається на "ти" до Бога, з його всюдисущою, багатогранною та багатоликою сутністю, а до однієї окремої людини, до того ж не факт, що гідної поваги, ми маємо звертатися на "ви"? Чи ми таким чином зневажаємо Бога?

Після хрeщeння я - Божа дитина. Між нами існує надзвичайно інтимний зв"язок. Тому ні, ніякої знeваги нeма.


#74
(23-01-2013, 14:01 )Василь Васьківський писав(ла):
(22-01-2013, 22:53 )Філолог писав(ла): У Христа не могло бути роздвоєння, бо у випадку поєднання людської і божественної природи, божественна була вищого , керівного рівня, і людина Христос показав приклад гармонії між людиною і Богом в собі, коли перша живе згідно волі Божественної природи.

Нажаль, я зовсім не зрозумів, про яку "божественну природу" Ви тут згадуєте?

#75
(23-01-2013, 17:20 )Георгій писав(ла):
(23-01-2013, 14:01 )Василь Васьківський писав(ла):
(22-01-2013, 22:53 )Філолог писав(ла): У Христа не могло бути роздвоєння, бо у випадку поєднання людської і божественної природи, божественна була вищого , керівного рівня, і людина Христос показав приклад гармонії між людиною і Богом в собі, коли перша живе згідно волі Божественної природи.

Нажаль, я зовсім не зрозумів, про яку "божественну природу" Ви тут згадуєте?

#76
(23-01-2013, 17:46 )Василь Васьківський писав(ла):
(23-01-2013, 17:20 )Георгій писав(ла):
(23-01-2013, 14:01 )Василь Васьківський писав(ла):
(22-01-2013, 22:53 )Філолог писав(ла): У Христа не могло бути роздвоєння, бо у випадку поєднання людської і божественної природи, божественна була вищого , керівного рівня, і людина Христос показав приклад гармонії між людиною і Богом в собі, коли перша живе згідно волі Божественної природи.

Нажаль, я зовсім не зрозумів, про яку "божественну природу" Ви тут згадуєте?

#77
(23-01-2013, 17:56 )Георгій писав(ла):
(23-01-2013, 17:46 )Василь Васьківський писав(ла):
(23-01-2013, 17:20 )Георгій писав(ла):
(23-01-2013, 14:01 )Василь Васьківський писав(ла):
(22-01-2013, 22:53 )Філолог писав(ла): У Христа не могло бути роздвоєння, бо у випадку поєднання людської і божественної природи, божественна була вищого , керівного рівня, і людина Христос показав приклад гармонії між людиною і Богом в собі, коли перша живе згідно волі Божественної природи.

Нажаль, я зовсім не зрозумів, про яку "божественну природу" Ви тут згадуєте?

#78
(23-01-2013, 18:05 )Василь Васьківський писав(ла):
(23-01-2013, 17:56 )Георгій писав(ла):
(23-01-2013, 17:46 )Василь Васьківський писав(ла):
(23-01-2013, 17:20 )Георгій писав(ла):
(23-01-2013, 14:01 )Василь Васьківський писав(ла): Нажаль, я зовсім не зрозумів, про яку "божественну природу" Ви тут згадуєте?

#79
(23-01-2013, 19:12 )Георгій писав(ла):
(23-01-2013, 18:05 )Василь Васьківський писав(ла):
(23-01-2013, 17:56 )Георгій писав(ла):
(23-01-2013, 17:46 )Василь Васьківський писав(ла):
(23-01-2013, 17:20 )Георгій писав(ла):

#80
Вважаю, що дихотомія "Ти-Ви" має історичне коріння. Раніше чужі люди ходили непоодинці, відтак, наші пращури навіть звертаючись до одного - казали "Ви", так само й велике начальство - ходило з прислугою або дружиною - тож звертались на Ви, бо їх було багато.

Щодо застосування слова Ти разом зі слово "пан", як це робить пан Русин - то, думаю, це зовсім не панібратське одиночне "Ти", а історично українське використання і правильне філологічно, думаю.

Проте, за багато років у суспільстві сталось утвердження шаблону, думаю, за яким вважається Ти - це близькі люди, а Ви - чужі, хоча, виходить, це неправильно.

До речі, бачив варіант староангл thee (чи правильно там було?), який і звучить майже, як українською.


(22-01-2013, 21:46 )Георгій писав(ла): Під час Французької рeволюції 1789-1794 рр. був прийнятий закон, який забороняв звeртатися до іншої людини на "Ви." Алe, оскільки ми нe живeмо у Франції 1789-1794 рр., і оскільки навіть там звeртання до дорослої люди на "Ви" було відновлeнe як нормальнe, прошу нe казати "ти" дорослим людям, яких Ви, панe Русин, нe знаєтe в рeалі. За пана Василя нe скажу, алe я з Вами, пeрeпрошую, нe сват і нe брат, і свинeй нe пас.

(20-01-2013, 13:24 )Русин писав(ла):
(12-01-2013, 13:57 )Василь Васьківський писав(ла): Жоден лікар не ставить діагноз людині, з якою не спілкувався особисто. Це основний постулат лікарської етики. Бо, крім шизофренії, є ще й багато інших захворювань, таких як параноя, парафренія чи шизоафективний психоз та інші, які мають подібну до шизофренії симптоматику. Відтак, діагноз можна ставити лише внаслідок клінічного дослідження.
Так, пане Василю - цілком з тобою згоден. Тому з твоєї подачі виправляю означення Ісуса як людини, хворої на шизофренію, на означення Ісуса як людини з характерними ознаками психічного розладу, типовими для таких хвороб як шизофренія, параноя, парафренія та шизоафективний психоз.
Та в дійсності це не має особливого значення - адже йдеться не про діагноз Христа (цілком можливо, що він був абсолютно здоровою людиною), а про штучність і лицемірність християнської релігії.


Схожі теми
Тема: Автор Відповідей Переглядів: Ост. повідомлення
  Два запитання до християн (рос.) Вільнодум 23 2484 31-05-2016, 18:57
Ост. повідомлення: Василь Васьківський
  Справжні духовні співи Християн olex.veresen 4 1097 10-12-2015, 00:11
Ост. повідомлення: olex.veresen
  Питання до християн і до фізиків. Гоголь 25 4810 11-11-2013, 15:42
Ост. повідомлення: Василь Васьківський

Перейти до форуму: