Рейтинг теми:
  • Голосів: 0 - Середня оцінка: 0
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
Демобілізація ...
#1
«Мобілізація» дослівно означає начинати чи творити «рух», в цім випадку збір чи збирання людей до військової служби.
Тоді «Демобілізація» являє собою відклик чи звільнення стрільців від військової служби.
Чи можна`б перекидувати питомі слова, щоби осягнути відповідне значення даного слова чи вислова?
Значиться, слово «мобілізація» можна`б дослівно перекласти як «військовий зазив» або «військовий приклик».
Щоби скоротити даний вислів, можна`б сказати «військозазив» або «військоприклик», або зложити зовсім інші питомі слова. Скорочення ми часто вживаємо як н. п. «виші» чи «держсуд».
Тоді «демобілізація» могло`б бути «військовідзив» чи «військовідклик».
Таке перекидання слів дає нам слова чи вислови що в повні зрозумілі бо побудовані на питомих словах. Що більше, таке творення слів вказує на гнучкість нашої мови для дальшого розвитку, замість все частійше присвоювати нові слова, котрих значіння не лише потрібно запам`ятовувати але що веде до основногої зміни нашої мови. «Мобілізація» та «демобілізація» тому відповідно розглядати, бо ці слова глибоко вкорінилсь в щоденнім вжитку та не має їм зручних відповідників. Ми всі свідомі що кожна мова має багато присвоїних слів, однак слов`янські мови мають певні прикмети, і все`ж таки різняться між собою. Тут не ходе так в задержанні різниці між мовами та великим пером міняти наші словники, як зберегти одинокість українаької мови, бо як Шевченко казав, мова це душа народа. Наша мова доволі гнучка що не конче присвоювати нові слова або що більше, покидати питомі, заміщуючи новими як «фініш» та «страховка». А може наш народ таки змінився і вже не той котрого Шевченко так оспівував.
Очевидно, нас ніхто не присилує до одного чи другого поведення, однак здало`бся мати якусь мету й не лишити щоби наша мова бовталась як ріще в озері, де воно наближається раз одного а опісля другого берега.
Відповісти


Перейти до форуму: