Рейтинг теми:
  • Голосів: 0 - Середня оцінка: 0
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
Духовність. Що це таке?
#1
Духовність. Що це таке?

У США я часто чую від людей, "I am not religious, I am spiritual" ("я не релігійний, я духовний"). Але що це таке?

Почну, як кажуть учьоні люде (математики, статистики) з "нульової гіпотези:" ніякої так званої духовності просто не існує.

Є два типи так званих "духовних людей." Одні вважають себе духовними (а не релігійними чи віруючими) тому, що вони прагнуть жити не тільки для своїх "матеріалістичних" вигод, а і для інших - зокрема для дітей, онуків, інших родичів і взагалі для тих, хто потребує їх любові, підтримки, допомоги. Такі люди можуть бути налаштовані проти всякої "організованої релігії," тому що, на їх думку, важливим є тільки "дух" альтруїзму, який є "загальнолюдською цінністю," незалежною ні від якого віросповідання.

Добре. Але я знаю людей (наприклад, моїх техасських родичів - переконаних атеїстів), які живуть саме таким не-егоїстичним життям. Вони вивели в люди п"ятьох дітей, приклали величезних зусиль полегшити життя своїм стареньким батькам, роблять багато роботи для своєї місцевої громади. Але якби я сказав їм, "ви, мабуть, дуже духовні," вони б викотили на мене очі і посміялися б. Вони б відповіли, "та ми просто звичайні люди."

Другий тип - це ті, хто весь час шукає якихось внутрішніх психологічних подразників, чогось такого, що дає їм почуття певного "духовного" кайфу. Такі "духовні" люди часто стрибають від однієї "духовної" "развлєкухі" до іншої, без кінця: їм служить таким психологічним стимулятором то Рідна Віра, то Вікка, то Каббала, то тантричний секс, то теософія - і так без кінця. Чому це зветься "духовністю," я теж не розумію. Ці люди пояснюють, що їх "духовні" пошуки допомагають їм зрозуміти якісь вищі істини; але які саме є ці істини, вони пояснити не можуть, як не стараються.

Моє власне ставлення до цього таке: ми всі, без виключення, є звичайні люди. Ніхто з нас не є ані "духовним," ані "бездуховним." Ділення проходить по чомусь зовсім іншому. Я спробую це пояснити в подальших дописах на цю тему. А поки що ласкаво прошу інших висловити свої думки.
Відповісти
#2
(19-05-2017, 02:34 )gvp писав(ла): Духовність. Що це таке?

У США я часто чую від людей, "I am not religious, I am spiritual" ("я не релігійний, я духовний"). Але що це таке?

Почну, як кажуть учьоні люде (математики, статистики) з "нульової гіпотези:" ніякої так званої духовності просто не існує.

Є два типи так званих "духовних людей." Одні вважають себе духовними (а не релігійними чи віруючими) тому, що вони прагнуть жити не тільки для своїх "матеріалістичних" вигод, а і для інших - зокрема для дітей, онуків, інших родичів і взагалі для тих, хто потребує їх любові, підтримки, допомоги. Такі люди можуть бути налаштовані проти всякої "організованої релігії," тому що, на їх думку, важливим є тільки "дух" альтруїзму, який є "загальнолюдською цінністю," незалежною ні від якого віросповідання.

Добре. Але я знаю людей (наприклад, моїх техасських родичів - переконаних атеїстів), які живуть саме таким не-егоїстичним життям. Вони вивели в люди п"ятьох дітей, приклали величезних зусиль полегшити життя своїм стареньким батькам, роблять багато роботи для своєї місцевої громади. Але якби я сказав їм, "ви, мабуть, дуже духовні," вони б викотили на мене очі і посміялися б. Вони б відповіли, "та ми просто звичайні люди."

Другий тип - це ті, хто весь час шукає якихось внутрішніх психологічних подразників, чогось такого, що дає їм почуття певного "духовного" кайфу. Такі "духовні" люди часто стрибають від однієї "духовної" "развлєкухі" до іншої, без кінця: їм служить таким психологічним стимулятором то Рідна Віра, то Вікка, то Каббала, то тантричний секс, то теософія - і так без кінця. Чому це зветься "духовністю," я теж не розумію. Ці люди пояснюють, що їх "духовні" пошуки допомагають їм зрозуміти якісь вищі істини; але які саме є ці істини, вони пояснити не можуть, як не стараються.

Моє власне ставлення до цього таке: ми всі, без виключення, є звичайні люди. Ніхто з нас не є ані "духовним," ані "бездуховним." Ділення проходить по чомусь зовсім іншому. Я спробую це пояснити в подальших дописах на цю тему. А поки що ласкаво прошу інших висловити свої думки.

На жаль, пане Георгію, Ви абсолютно далекі від розуміння концепції Діховності (spirituality), тому що Ви знаходитесь в іншому просторі світобачення. Я не буду розвивати цю  розмову далі, бо знаю, що вона ні до чого не приведе.  Той, хто вірить в Бога, не може зрозуміти того, хто вірить у Закони Природи.  КІНЕЦЬ!!!!
Відповісти
#3
(19-05-2017, 04:18 )Вільнодум писав(ла): Той, хто вірить в Бога, не може зрозуміти того, хто вірить у Закони Природи.  КІНЕЦЬ!!!!

В закони природи не треба вірити, їх треба просто знати і вивчати, коли є бажання. Я не можу вірити чи не вірити в те, що сила тяжіння між двома тілами пропорційна їх масам і зворотньо пропорційна квадрату відстані між ними. Або що під час мейозу кількість хромосом у дочірніх клітинах зменшується вдвоє. Це щось таке, що людина або знає, або ні. Я у своєму старттопіку про знання законів природи взагалі не говорив. І про віру, до речі, теж не говорив. Я прошу визначити поняття "духовність."
Відповісти
#4
(19-05-2017, 02:34 )gvp писав(ла): Духовність. Що це таке?
Чим визначається поведінка людини?
Природженими інстинктами, звичками і ідеологіями (нормами поведінки, цінностями, вказаними даною ідеологією..).

Духовність - це слідування нормам ідеології (а не інстинктам).

Тому яка ідеологія - така і духовність.

Можна, звичайно, ділити ідеології на "хороші" і "погані" за якимсь критерієм.
Наприклад за таким, наскільки успішно розвиваються ті суспільства, які побудовані згідно моделей даної ідеології.

Але наперед неможливо визначити яка ідеологія дає більш успішну модель суспільства.
Може бути, що модель дуже успішна на короткій дистанції, але програє на довгій (тоталітарні моделі).

Та й в різні часи і для різних народів в різних історичних і природних умовах більш підходящими будуть різні моделі суспільної поведінки.

Можна, звичайно, відібрати такі норми, які будуть суспільно корисними для шорокого спектру умов.
Наприклад - не вбий, не вкради, не обманюй, не шахраюй,  не дій за принципом "пан, або пропав, все або нічого" шукай взаємовигідних компромісів, поганий мир краще хорошої війни, допомагай іншим, один за всіх і всі за одного, раньше думай о родінє, а потом о себе...

Але знову ж таки, можливі такі умови, коли й ці принципи будуть не оптимальними.

Тож оскільки неможлива єдино правильна ідеологія (модель суспільства), підходяща для всіх часів, народів і умов - нема й одної духовності.

Тому всяку поведінку згідно певної ідеології (а не згідно природних інстинктів) слід вважати духовною.
(Навіть  якщо ця ідеологія суперечить таким важливим і потрібним природним інстинктам як інстинкт самозбереження чи турботи про потомство..)
Відповісти
#5
(19-05-2017, 07:47 )Анатoль писав(ла): Чим визначається поведінка людини?
Природженими інстинктами, звичками і ідеологіями (нормами поведінки, цінностями, вказаними даною ідеологією..).

Духовність - це слідування нормам ідеології (а не інстинктам).

Тому яка ідеологія - така і духовність.

Але одні люди вважають себе "духовними" (як п. Вільнодум), а інші ні. Чи це означає, що в них різна ідеологія? І ще: от я думаю, що ніяких "духовних" людей взагалі нема, що це самообман ("прелесть," "плані"). І сам себе я ну аж ніяк не вважаю "духовним" - як людина, я нічим не відрізняюся від моїх сусідів, друзів, колег, студентів, чи від асенізаторів, які прочищають якусь трубу біля мого будинку. Людина може вміти щось робити, або ні; знати щось, або ні; бути рішучою, або ні; дозволяти собі брехати, або ні тощо. Іншими словами, люди мають дуже багато рис, які їх характеризують, але вони, тим не менш, усі є люди. От ми з п. Вільнодумом обоє люди, хоча ми можемо мати різні риси характеру. Чим же я, "не духовний" (або "бездуховний") відрізняюся від нього? Ну от почну я займатися каббалою або Рунвірою - і що, це мене зробить "духовним," таким, яким він вважає себе? Смію думати - ні, не зробить. Це просто зробить мене людиною, яка займається (цікавиться) каббалою або Рунвірою, от і все!

Є ще таке повір"я, що якась особлива духовність існує на Сході, особливо в Індії. Мовляв, там є всякі ґуру і свамі, які володіють таємним знанням отих "Законів Природи," а тому вони і їх послідовники є "духовними." Але я маю одного колегу по кафедрі, молекулярного біолога за фахом, приблизно мого віку, походженням з Індії. (Він віруючий "хінду," або "індуїст," належить до індуїстського осередку, їздить на моління до сусіднього штату, де є індуїстський храм - але це не стосується теми безпосередньо.) Я з ним якось говорив про цю так звану "духовність" індійських мудреців. Він на це тільки посміхається, і каже: "та вони просто аскети, дуже дисципліновані - не їдять зайвого, не вживають алкоголю, помірні в сексі, не гнівливі, не брехуни, не користолюбці. І ще, звичайно, вони дуже ерудовані, начитані в різних індуїстських священних текстах. А так - просто люди, такі самі, як і ми з тобою. Ніяких супер-секретів, ніяких таємничих сил в них нема. Ми, хінду, всі маємо певні обов"язки, "дхарма" - бути правдивими, щирими, вірними у шлюбі і дружбі, поштивими до наших Богів, зразками для наших дітей. У цьому плані я рівно нічим не відрізняюся від якогось мудреця (sage), який живе десь там у Гімалаях і проводить весь свій час, споглядаючи свого пупа і повторюючи "оммммм, оммммм, омммммм..."
Відповісти
#6
(19-05-2017, 05:54 )gvp писав(ла):
(19-05-2017, 04:18 )Вільнодум писав(ла): Той, хто вірить в Бога, не може зрозуміти того, хто вірить у Закони Природи.  КІНЕЦЬ!!!!

В закони природи не треба вірити, їх треба просто знати і вивчати, коли є бажання. Я не можу вірити чи не вірити в те, що сила тяжіння між двома тілами пропорційна їх масам і зворотньо пропорційна квадрату відстані між ними. Або що під час мейозу кількість хромосом у дочірніх клітинах зменшується вдвоє. Це щось таке, що людина або знає, або ні. Я у своєму старттопіку про знання законів природи взагалі не говорив. І про віру, до речі, теж не говорив. Я прошу визначити поняття "духовність."

Ви не розумієте, що означає “вірити в Закони Природи“.  Те, що Ви описали, не є вірою в закони Природи, а є НАУКОВИМИ ЗНАННЯМИ. Розумієте різницю? ВІРА в закони Природи (з великої літери) є рівноцінна вірі в Бога, лише з тою різницею, що Бога пізнати неможливо, а закони природи, поступово, пізнаються НАУКОЮ. Тому віра в закони Природи є ВІРОЮ, а не наукою. Ця ВІРА йде попереду науки.
Відповісти
#7
(19-05-2017, 16:04 )gvp писав(ла):
(19-05-2017, 07:47 )Анатoль писав(ла): Чим визначається поведінка людини?
Природженими інстинктами, звичками і ідеологіями (нормами поведінки, цінностями, вказаними даною ідеологією..).

Духовність - це слідування нормам ідеології (а не інстинктам).

Тому яка ідеологія - така і духовність.

Але одні люди вважають себе "духовними" (як п. Вільнодум), а інші ні. Чи це означає, що в них різна ідеологія? 

Ви погано читаєте мої книжки! Smile  Інакше б не писали нісенітниці про духовність і віру. Я, в книжці “Оріянство“, на сторінці 109, даю дуже чіткі визначення, що є духовність і що є віра.  Цитую себе:

Духовність - це психологічно-моральне світосприйняття і відображення Буття в розумі особистості. 

Віра - це сприйняття знань без доказу. 

Таким чином, Духовність є розумовим (психологічно-моральним) сприйняттям знань шляхом доказу, а Віра є розумовим сприйняттям знань без доказу. 

(.) 
Є також наукове сприйняття знань. Духовність різниться від наукового сприйняття тим (читай вище) що сприймає знання психологічно-моральним принципом а наука сприймає знання експериментально-методологічним шляхом!
Відповісти
#8
(19-05-2017, 17:49 )Вільнодум писав(ла): Духовність різниться від наукового сприйняття тим (читай вище) що сприймає знання психологічно-моральним принципом а наука сприймає знання експериментально-методологічним шляхом!

А які ж це знання, що їх сприймають "психологічно-моральним принципом?" Ще якісь 300 років тому люди вважали одним з Законів Природи те, що миші формуються з брудної білизни. Як сприймати таке "знання?" Так само "знання" про заговорювання води за Кашпіровським, або "знання" про торсіонні поля, передачу тонкої енергії від землі босим ногам, омоложення шляхом проростання огірка з грядки у пряму кишку...
Відповісти
#9
(19-05-2017, 16:04 )gvp писав(ла):
(19-05-2017, 07:47 )Анатoль писав(ла): Чим визначається поведінка людини?
Природженими інстинктами, звичками і ідеологіями (нормами поведінки, цінностями, вказаними даною ідеологією..).

Духовність - це слідування нормам ідеології (а не інстинктам).

Тому яка ідеологія - така і духовність.

Але одні люди вважають себе "духовними" (як п. Вільнодум), а інші ні. Чи це означає, що в них різна ідеологія? І ще: от я думаю, що ніяких "духовних" людей взагалі нема, що це самообман 

Всі люди в суспільстві в певній мірі духовні (за моїм визначенням), бо керуються не лише інстинктами, а й правилами поведінки в суспільств (які задаються ідеологіями)і.
Відповісти
#10
(19-05-2017, 19:48 )Анатoль писав(ла): Всі люди в суспільстві в певній мірі духовні (за моїм визначенням), бо керуються не лише інстинктами, а й правилами поведінки в суспільств (які задаються ідеологіями)і.

Тоді я з Вами згідний. Це вже питання термінології, семантики. Головне те, що ми з Вами обоє не бачимо ділення людей на "духовних" і "бездуховних," і не поділяємо думки, що "духовним" відкриті якісь особливі секрети "Законів Природи."
Відповісти
#11
(19-05-2017, 19:21 )gvp писав(ла): А які ж це знання, що їх сприймають "психологічно-моральним принципом?" 

Ці знання ще називають  життєвим досвідом.  Релігія не здатна дати такі знання, бо вимагає сприймати “байки Біблії“ (релігійні знання) на віру, без доказів.  Духовність базується на доказах людського досвіду і світосприйняття. Найкращим прикладом таких знань може слугувати те, що Буда відкрив і назвав медитація.
Відповісти
#12
(19-05-2017, 21:29 )gvp писав(ла):
(19-05-2017, 19:48 )Анатoль писав(ла): Всі люди в суспільстві в певній мірі духовні (за моїм визначенням), бо керуються не лише інстинктами, а й правилами поведінки в суспільств (які задаються ідеологіями)і.

Тоді я з Вами згідний. Це вже питання термінології, семантики. Головне те, що ми з Вами обоє не бачимо ділення людей на "духовних" і "бездуховних," і не поділяємо думки, що "духовним" відкриті якісь особливі секрети "Законів Природи."

Я з Вами згоден в тому, що ніякі секрети "Законів Природи" духовним людям не відкриваються.

Їм "відкриваються" принципи і цінності ідеології.

Цим вони відрізняються від тих людей, які не поділяють цих принципів і цінностей.

Тобто щодо "духовності", то всі люди різні.
Різні тому, що сповідують різні ідеології.
І різні тому, що в різній мірі їх сповідують.
Відповісти
#13
(19-05-2017, 22:06 )Вільнодум писав(ла):
(19-05-2017, 19:21 )gvp писав(ла): А які ж це знання, що їх сприймають "психологічно-моральним принципом?" 

Ці знання ще називають  життєвим досвідом.  Релігія не здатна дати такі знання, бо вимагає сприймати “байки Біблії“ (релігійні знання) на віру, без доказів.  Духовність базується на доказах людського досвіду і світосприйняття. Найкращим прикладом таких знань може слугувати те, що Буда відкрив і назвав медитація.

Антуан Лоран Лавуазьє помер у 50 років, Джеймс Кларк Максвелл - у 48, Еваріст Ґалуа - у 24. Який такий в них був особливий життєвий досвід? Чи вони колись медитували? А знання законів природи саме вони дали людству, а не всякі медитуючі споглядачі власних пупів чи дослідники езотеричної Каббали...

Я все-таки хотів би знати (від Вас, не з чергової відеолекції), які саме Закони Природи зрозумілі так званим "духовним" людям, на відміну від просто людей?
Відповісти
#14
(19-05-2017, 23:23 )gvp писав(ла): Я все-таки хотів би знати (від Вас, не з чергової відеолекції), які саме Закони Природи зрозумілі так званим "духовним" людям, на відміну від просто людей?

Не знаю чому мені ніяк не вдається пояснити відносно просту концепцію?  Попробую ще раз. 

Почнемо з законів природи. Закони природи можуть бути пояснені різними шляхами:

1. Наука може відкрити і пояснити закони природи. Думаю що тут ми маємо те саме розуміння? 

2. Ідеологія може відкрити і пояснити закони природи. Соціалізм пояснює закон зміни соціальних формацій. Фашизм пояснює перевагу арійців над усіма під-людьми. Лібералізм пояснює необхідність збереження оточоючого середовища. Це приклади. Важливо розуміти, що ідеології можуть помилятися і дуже часто помиляються. 

3. Релігія НЕ може відкривати закони природи. Релігія базує свою ІДЕОЛОГІЮ на ВІРІ в БОГА. 

4. Ідеології і релігії є ТИМ САМИМ по їх впливу на людство. Тому релігію можна називати ідеологією, а ідеологію релігією. Пшисько єдно! 

Віруюча людина, в що б вона не вірила, релігію чи ідеологію, має бути “стадною“ твариною, тому що ні релігія ні ідеологія не можуть існувати без групи людей, обєднаних по їх релігії чи ідеології.  В своїй книжці Ювал Гарарі для простоти і для можливості кращого аналізу називає релігіями ВСЕ, як релігії, так і ідеології. 

Тепер скажемо за ДУХОВНІСТЬ.  
5. Духовність також відкриває закони природи, але досить специфічні, закони внутрішнього світу людини і персональне світосприйняття. По означенню, нема людини, яка б не мала духовності.  Навіть віруюча людина має духовність! Big Grin  

Першою відмінністю духовності від релігії є її ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ. Нема духовності християнської, юдейської, фашистської, соціалістичної, ліберальної, і так далі. Духовність є лише одна - ПЕРСОНАЛЬНА.  Тепер, давайте повернемося до мого означення духовності. Я повторюсь -

Духовність - це психологічно-моральне світосприйняття і відображення Буття у розумі особистості. 

На що тут треба звернути увагу?  Перше, що духовність існує лише для окремої особистості, індивідуальна. Друге, що духовність є світосприйняттям, тобто ЗНАННЯМИ про Буття, які людина отримує через свої особисті пошуки, освіту, джерела інформації.  Третє, що духовні знання є знаннями про Закони Природи, не всієї, а тої частини Природи, яка є знаннями про персональний, внутрішній світ людини, тому вони є “психологічними“ знаннями, також ці знання мають відношення до поведінки людини, індивідуума, в людському оточенні, тому ці знання є “моральними“ знаннями або персональною мораллю людини.  

Пошук “духовних знань“ людина веде сама через роздуми, емоційні переживання, ознайомлення з досвідом таких пошуків у інших людей, якщо вони ними діляться. Навіть через практикування релігії, або ідеології. Наприклад, Будда поділився з усім світом власними духовними пошуками і методами таких пошуків (медитація). У Будди духовні пошуки мали одну ціль - позбавитися від старждань!  І, власне, більшість духовних пошуків направлені саме на цю ціль - позбутися страждань, також на вилікування персональних проблем - стресу, болі, страху, тощо, що є також видами старждань, але більш специфічними. 

Надіюсь, я дав відповідь на Ваше запитання?
Відповісти
#15
Дух - це не природний, безпосередній світ предметів і не природне, безпосереднє сприйняття цих предметів, а світ знань, в якому усе наявне для свідомости стало знанням. Корова їсть траву, а дух асимілює знання...

А духовність - це налаштованість особистости на пізнання, на здобування знання, на просвітлення самого себе та інших знаннями. Я духовний, коли я знаю і потребую ще знань, коли мені ще не набридло пізнавати, в мені ще не вмер дух пізнання...

Звичайно, це лише поняття духовности, а не її істина, тобто зміст духовности тут ще не розкритий у всій повноті, а лише висловлено запевнення, що він буде розкритим самим цим процесом пізнання, який є особистим за формою, але загальнолюдським за змістом, процесом, до якого можуть долучитись усі бажаючі...
Відповісти
#16
(20-05-2017, 04:37 )Вільнодум писав(ла): Тепер скажемо за ДУХОВНІСТЬ.  
5. Духовність також відкриває закони природи, але досить специфічні, закони внутрішнього світу людини і персональне світосприйняття. По означенню, нема людини, яка б не мала духовності.  Навіть віруюча людина має духовність! Big Grin  
(...)

Надіюсь, я дав відповідь на Ваше запитання?

Так, відповіли. І я згоден, що нема такої людини, яка б не мала "духовності" у Вашому розумінні (емоцій, переживань, якихось роздумів про життя-буття).

Але тоді нащо казати, "я не релігійний, я духовний?" Беремо лезо Оккама і міняємо це твердження на просте: "я не релігійний." І крапка! Smile
Відповісти
#17
(20-05-2017, 10:27 )Василь Васьківський писав(ла): ... духовність - це налаштованість особистости на пізнання, на здобування знання, на просвітлення самого себе та інших знаннями. Я духовний, коли я знаю і потребую ще знань, коли мені ще не набридло пізнавати, в мені ще не вмер дух пізнання...

Оце дійсно цікаве визначення духовності. Проте я знаю людей, які кажуть, "я духовний," але не показують ніякого бажання пізнавати щось нове. Я маю підозру, що вони просто з тих чи інших причин не люблять "організованої релігії" і намагаються себе від неї огородити. Якби їм прочитали Ваше визначення духовності і сказали, "християнин теж цілком може прагнути знань" - вони б автоматично відключилися.
Відповісти
#18
(20-05-2017, 15:29 )gvp писав(ла):
(20-05-2017, 10:27 )Василь Васьківський писав(ла): ... духовність - це налаштованість особистости на пізнання, на здобування знання, на просвітлення самого себе та інших знаннями. Я духовний, коли я знаю і потребую ще знань, коли мені ще не набридло пізнавати, в мені ще не вмер дух пізнання...

Оце дійсно цікаве визначення духовності. Проте я знаю людей, які кажуть, "я духовний," але не показують ніякого бажання пізнавати щось нове. Я маю підозру, що вони просто з тих чи інших причин не люблять "організованої релігії" і намагаються себе від неї огородити. Якби їм прочитали Ваше визначення духовності і сказали, "християнин теж цілком може прагнути знань" - вони б автоматично відключилися.

Часто під духовністю розуміють якусь конкретну доктрину, а не налаштованість на відкритість.
Відповісти
#19
(20-05-2017, 15:24 )gvp писав(ла):  я згоден, що нема такої людини, яка б не мала "духовності" у Вашому розумінні (емоцій, переживань, якихось роздумів про життя-буття).

Але тоді нащо казати, "я не релігійний, я духовний?" Беремо лезо Оккама і міняємо це твердження на просте: "я не релігійний." І крапка! Smile

Чому одна людина зве себе духовною а інша ні?  По простій причині, що одна людина задумується над сутністю Буття і слідкує за своїм внутрішнім світом (духовна), а інша живе, як тварина, їсть, працює, шукає фізичних насолод, тощо, така людина не є духовною і себе не буде називати духовною, хоча і має духовність, яка “спить“.

Якщо коротко, то духовна людина має БАЖАННЯ пізнання себе і світу, ОСМИСЛЕНЕ БАЖАННЯ, а бездуховна не має такого бажання.
Відповісти
#20
(20-05-2017, 10:27 )Василь Васьківський писав(ла): Дух - це не природний, безпосередній світ предметів і не природне, безпосереднє сприйняття цих предметів, а світ знань, в якому усе наявне для свідомости стало знанням. Корова їсть траву, а дух асимілює знання...

А духовність - це налаштованість особистости на пізнання, на здобування знання, на просвітлення самого себе та інших знаннями. Я духовний, коли я знаю і потребую ще знань, коли мені ще не набридло пізнавати, в мені ще не вмер дух пізнання...

Звичайно, це лише поняття духовности, а не її істина, тобто зміст духовности тут ще не розкритий у всій повноті, а лише висловлено запевнення, що він буде розкритим самим цим процесом пізнання, який є особистим за формою, але загальнолюдським за змістом, процесом, до якого можуть долучитись усі бажаючі...

Сказано гарно пане Василю! Вітаю Вас, давно не бачились Smile . 

Хочу добавити, що духовність - це не лише “налаштованість особистости на пізнання“, як Ви гарно сформулювали, але також і результати того пізнання! По перше мається на увазі пізнання Духовного Світу, персонального для людини.  Духовність включає специфічні знання, їх прийнято називати “духовні знання“. Ці знання частково споріднені з “релігійними знаннями“, але принципово відрізняються від них. Релігійні “знання“ - це прийняття доктрин релігійних текстів на віру, з можливою інтерпретацією сказаного, чим займається теологіоя і попи в церквах. В той же час духовність несе специфічні, фактично науково-гіпотетичні знання, які людина може перевірити, тестувати, пояснювати науковими методами. Духовність близька до психології і психоаналізів.
Відповісти


Схожі теми
Тема: Автор Відповідей Переглядів: Ост. повідомлення
  Що таке Бог? Що таке душа? Вільнодум 0 172 28-03-2017, 06:51
Ост. повідомлення: Вільнодум
  Не бути лохом - що таке Оперативне Тіло (відео) Alba 1 488 26-10-2016, 05:32
Ост. повідомлення: alien
  Форум "Філософія, релігія та духовність" знову відкритий. gvp 0 340 29-08-2015, 04:04
Ост. повідомлення: gvp

Перейти до форуму: