Рейтинг теми:
  • Голосів: 5 - Середня оцінка: 3.4
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
Діаспорний лохотрон, або правда про збори “голодоморної” кредитівки
#1
Цей свого роду репортаж я написала ще в квітні, після річних зборів Української Національної Федеральної кредитівки.
Намагаючись звернути увагу громади на цинічні та нахабні маніпуляції дирекції кредитівки, надіслала цю статтю до ряду місцевих часописів (українських, звичайно) – але марно. Як мені згодом пояснили, діаспорні газети не друкуватимуть таких речей, оскільки кредитівка надає їм допомогу, сплачуючи свою рекламу (ну, чим не додаткова ознака провінційності діаспори?). Редактору іншого видання, вочевидь, не сподобалося зображення його участі в тих зборах “зі сторони”. Ну, а до інших видань навіть не зверталася, їхня заангажованість очевидна (наприклад, бандерівською “Національною трибуною” опікується той самий Степан Качурак. Між іншим, після описуваних подій, Качурак отримав “нагороду”: наразі він вже є головою дирекції кредитівки).
Думала, про свій “твір” вже можна забути. Аж ні, побачила, що безлад в діаспорі все ж таки привертає увагу (маю на увазу ось цю тему: “Діаспора, руки геть від України”).
Тому, дякуючи “Майдану”, публікую цей репортаж тут (з незначними змінами) – принаймні, на ваш розсуд.


Якщо на останній День сміху (1 квітня) у Нью-Йорку хтось шкодував, що не потрапив на концерт славнозвісного хору “Думка”, то це точно були не члени Української Національної Федеральної кредитівки, що того ж дня взяли участь у своїх щорічних зборах. Більшість із них мали можливість побачити, а головне – побути “масовкою” у виставі з усіма атрибутами радянських партійних зборів.

Але про все по порядку. Збори колишньої православної кредитівки (оригінальна назва до 1996 року), як і загальні збори кожної установи, мають свою традиційну публіку. Така була присутня й цього року, про що свідчила згодом побачена кількість обідів від кредитівки, які були справно укладені в об’ємні торби. Такій публіці не треба пояснювати, де відбудуться збори. Якщо ж член кредитівки вирішив з’явитися на цей захід вперше (серед таких була я), то навіть знаючи місце проведення зборів, не одразу би второпав, чи за правильною адресою прийшов.

Нинішні 46-і збори кредитівки проводилися в Українському народному домі в Манхеттені. Напевно, цього року організатори очікували лише тієї самої традиційної публіки або взагалі не хотіли бачити нікого – інакше пояснити відсутність будь-якого відповідного напису або оголошення на дверях Українського дому не можу.

Отже, реєстрація учасників зборів. Точніше, комедія з реєстрацією. Як і повідомлялося в газетних оголошеннях, члени кредитівки можуть зареєструватися, починаючи з 1-ї години. Можу підтвердити, так і було. Мусила чекати. Але поки чекала, спостерігала дивовижне явище: як з’ясувалося, голосувати за кандидатів на вакансію в дирекції кредитівки можна не лише перед виборами, але й перед реєстрацією! Чи може, взагалі без реєстрації? Тим не менш, своїми очами бачила: підходить людина до реєстраційного столу, питає: “Куди кидати?” – а дівчата беруть в неї папірець та кидають у скриню для бюлетенів, яка знаходиться під столом!

Сама ж реєстрація тривала до... 3-ї години, після якої виборчі бюлетені членам вже не видавали. Аргумент? - “Перепрошуємо, ви спізнилися, вже голосувати не можете”. І це при тому, що саме голосування почалося аж після 5-ї години!
Свій бюлетень я, на щастя, отримала. Вельми оригінальний папірець. В якому прізвища лише двох кандидатів (про це пізніше) і жодного реєстраційного номеру! Щоб комусь не здалося, що бюлетені фіктивні, контролери при вході ставили на папірцеві печатку – з тих, що продаються в “99 cents” – кому рибку, кому качечку... У мене був зайчик.

“Something is fishy”, сказали б в Америці. Додам: або “ducky”, або “hare-y” – залежно від печатки-тваринки на бюлетені.

   
Бюлетені: без номеру та без третього кандидата

Отже, зрозуміло, що такий маскарад був пов’язаний з виборами, а точніше – з кандидатами. А тому перейду до них.

Відверто заявляю: на збори я йшла голосувати за переобрання голови дирекції Володимира Дробенка. Чому за нього? З трьох причин, дві з яких пов’язую саме його з головуванням в дирекції кредитівки: по-перше, через введений минулого року День Вишиванки. Як на мене, вишиванка є чи не найбільшим предметом гордості українців, яка здатна об’єднати політиків, церкви, угруповання (“бандерівців”, “мельниківців” та інших “-івців”) та регіони. І як прикро, що тут, в Америці, ми ще й досі не маємо такого дня в діаспорному масштабі! Варто лише порівняти: ірландці мають день Святого Патрика, італійці – парад Колумба, мають свої дні домініканці, китайці... Навіть шотландці, яких тут, в принципі, як кіт наплакав, й ті мають свій “Tartan Day”. А тому, започаткування нашої традиції – нехай на рівні кредитівки – є супер-акцією. Дай Боже, щоб поштовх спрацював – може й матимемо свій парад вишиванки.

По-друге, кредитка “Віза Голодомор”, випущена також минулого року, але про яку я дізналася... від батьків з України. Саме вони мені розказали, що “у вас там є карточка, через яку весь світ тепер знатиме про злочини душогуба-Сталіна”, та взяли з мене слово відкрити таку, якщо не їм (мамині батьки померли від голоду у 1933-му на Вінничині), то хоча б собі. Тоді я відчула справжню гордість за те, що є членом кредитівки.

І по-третє, власне, чому я й вирішила піти на збори. Я розумію, що є реклама і що є агітація. Але коли тобі додому видзвонює якась “Орися від “союзу українок”, яка знає, що я член кредитівки (звідки вона це знає?!) та розказує, “як нам усім треба скинути Дробенка”, тому що “кредитівка через нього страждає”, зате “Софія – то кандидат від Бога”, я хочу і буду протестувати. З принципу. Через нечесні дії та небажання поступатися брудним інтригам. Якщо вже на те пішло, нехай би сама Софія й телефонувала. А краще б проводила зустрічі з виборцями.

Хоча зрештою, переваги пані Пронюк-Шілдс (це вона – Софія) були очевидні. Молода, вродлива, з фінансовою освітою, досвідом, та небайдужа до справ громади. Мене щоправда засмутили її рекламні листівки, в яких чомусь доволі зухвало стверджувалося, що вона – “єдиний кандидат до дирекції”. Якщо єдиний кандидат, для чого рекламуватися? Крім того, хіба Дробенко – не кандидат?

   
“Єдиний” кандидат до дирекції?

І головне: що сталося з третім кандидатом, теж із подвійним прізвищем? За день до зборів я особисто була в кредитівці, де бачила оголошення про кандидата Дарію Козак-Тимець. За словами інших членів, Козак-Тимець на зборах таки була та ще й активно агітувала за Софію. Отже виходить, “злила” свої голоси на користь останньої. Що ж, це нормально. Пригадую, на останніх виборах президента України щось подібне зробив Сергій Тигіпко відносно Віктора Януковича. Але ж то було офіційно! На наших же зборах не було ані письмового повідомлення, ані усного оголошення від дирекції. Зате, як я казала перед цим, бюлетені для голосування вже містили лише два прізвища.

Підозри ще більш зросли перед початком зборів, коли у натовпі членів кредитівки я побачила маленького, лисого, геть літнього чоловіка, який підходив практичного до кожного члена (включаючи мене) та гаряче наполягав, аби голосували за пані Софію. Яким же було моє здивування, коли я дізналася, що той чоловічок був... член дирекції Всеволод Саленко, який до того ж очолює контрольну комісію та наглядає за виборами і бюлетенями!

Через таку зухвалість терпець вже обривався. Ті окремі члени, з якими я ділилася своїм обуренням, не дуже переймалися, а почасти просто заявляли: “Я прийшла голосувати за Софію”. Я почала шукати спостерігачів чи наглядачів – повинні ж на таких заходах бути представники федерального агентства або місцевого уряду! – та про них тут ніхто не чув. Коли ж це питання я поставила дівчатам з реєстрації, ті повели плечима так, як це робили продавщиці у радянських гастрономах, коли їх питали про книгу скарг: типу, а хіба такі є?

Забігаючи наперед, зазначу, що окремі з цих же дівчат були призначені... підраховувати бюлетені після голосування. Даремно. І до підрахунку голосів вже було ясно, якими будуть підсумки цього виборчого маскараду.

А тепер про хід зборів. Тон їм задав лист члена дирекції, нещодавно звільненої головної управительки Христини Балко. Власне, тема її звільнення – “цинічного, нахабного та підступного”, та який, за словами Балко, відбувся з недотриманням правил кредитівки та у час, коли вона була в лікарні (як було сказано на зборах, із серцевим нападом?!) – була ключовою в листі.

Звичайно, складалося враження, що той лист – це заява ображеної людини. Водночас, порушені в листі питання стосувалися цікавих речей, пов’язаних із щорічним звітом кредитівки: “безліч безглуздих граматичних помилок” (такі дійсно в звіті є, але швидше, текст попросту був не вичитаний), “невивірені показники – зокрема, звіт Кредитного відділу” (те саме – не вичитано, але тоді, виходить, членам надано неправдиві відомості?), відсутність звіту Балко як тодішньої головної управительки (справді, навіть якщо її звільнили, невже кредитівка не звітує за період очолювання кредитівки нею?), і нарешті, найбільша інтрига – “дика плутанина з посадами в Організаційній структурі”, насамперед, щодо посади головного управителя.

Серед списку працівників кредитівки українською зазначено “головний управитель”, а на наступній сторінці, англійською – “тимчасовий головний управитель”. А тому Балко й міркує в листі: “Що це, розрахунок на недолугість наших членів, які нібито не читають по-англійськи? Чи “замилювання” очей уряду, який не знає української?”.

   
   
Фото з щорічного звіту: приклад “замилювання” очей

За уряд я вже сказала – його на зборах ніхто не бачив, а члени (принаймні, деякі з них, включаючи доволі галасливого чоловіка Балко) з питаннями до дирекції не забарилися. І, з нетерпінням дослухавши до кінця виступи голови дирекції В.Дробенка, скарбника (та дійсного/тимчасового головного управителя) Бориса Крамарчука і згаданого головного контролера Всеволода Саленка, пішли в атаку: хто конкретно і за що звільнив Балко? Хто зараз очолює Українську Національну кредитівку? Чому такий “бардак” із звітом?

В’яла відповідь голови дирекції Дробенка (“Мені не дали можливості побачити кінцевий варіант звіту” – цікаво, як це голові дирекції, яка звітує, не дали такої можливості?) лише частково прояснила ситуацію, а тому погляди членів зійшлися на інших директорах. “Віддуватися” за інших вирішив секретар дирекції Валентин Поливко. У таких випадках пишуть: “слово взяв сивочолий патріарх”. Проте “патріархом” – геть не сивочолим – виявився згаданий лисий Саленко, якому, виявляється, вже за 90 (ну, чім тобі не Політбюро Компартії СРСР?), а дійсно сивий Поливко ще більше роздратував членів (найбільше мені сподобався такий “перл”: “Але ж вона на фотографії є!” – мається на увазі групове фото дирекції у звіті). Своїми іншими відповідями Поливко зміцнив – принаймні, моє враження – що в кредитівці щось не чисто: про звільнення Балко він не може нічого сказати, бо “справа ще не завершена” (не до кінця звільнили?), її звіт видруковано на окремому аркуші, просто чомусь не вставили до щорічного звіту (таку авантюру Балко й сама передбачила у листі), а відповідальність за підготовку самого щорічного звіту Поливко поклав на... співробітника кредитівки.

Отже виходить, позитивна робота кредитівки є заслугою дирекції, а якщо є недоліки – валіть на співробітників? Люди добрі, та чи дирекція може так звітувати перед своїми членами?

Але й навіть тут виявилася неправда. Коли слово взяв той самий співробітник, Володимир Пекарчук, з’ясувалося, що йому – який ніби вів підготовку звіту – в останній момент цим займатися заборонив дійсний/тимчасовий головний управитель Борис Крамарчук. Отакої... Значить, відповідальний знайшовся? Проте Крамарчук, попри численні питання та закиди членів на його адресу – до кінця зборів сидів просто ні мур-мур. Як, власне, й решта директорів.

Вгамувати публіку вирішив наймолодший директор, Кристофор Торган. За словами моїх сусідів за столом, цей народжений в Америці 30-літній хлопчина з незвичним для українського вуха іменем минулого року був обраний до дирекції, приємно вразивши всіх своєю “правильною” українською мовою. Мова Торгана була насправді гарна. Але за іронією долі, цього разу саме мова його й підвела. Говорячи про наявні в дирекції “блоки” (тобто угруповання людей), той вжив доволі недоречне слово “тягати”: “Христина Балко мене до дирекції втягла...”. За що й отримав від членів, які швидко докорили йому за образу. Гадаю, що образив Торган перш за все себе, представившись таким собі предметом або домашньою твариною, яку можна тягати.

Свою “тягливість” Торган вдруге підтвердив, коли на запит із залу, чи не працює він у компанії Крамарчука, той, знітившись, тихо промовив “так”. Відповідно, й почув на свою адресу вигуки членів “Іуда! Іуда!”. Шкода. Якщо в такому віці нагороджують таким “званням”, не просто буде відчистити своє ім’я.

Заради справедливості треба відзначити, що на захист дирекції виступив один член – доволі інтелігентна літня жінка. Проте її виступ швидше був подібний на лекцію для щойно прибулих емігрантів про те, як це робиться “у нас, в Америці”. Зокрема, за словами тієї пані, “у нас, в Америці, за такий лист (від Балко) треба подавати до суду”. Напевно. Можливо, директори так і зроблять. Хоча, враховуючи, що дирекція не спромоглася відповісти на жодне порушене у листі питання, мені в такий їхній вчинок не дуже віриться. Тим більше, що питання ці стосуються порушень правил і законів, які існують так само, “у нас, в Америці”.

Після виступів інших двох людей – Оксани Дац із компанії “Веллс Фарго” та Валентина Лабунського з “Нової газети” – залишилися змішані почуття. З одного боку обоє дуже виразно закликали голосувати за Софію (цікаво, з яких це пір дозволяється офіційна агітація за кандидатів під час зборів?). З іншого – порівняння ситуації в кредитівці з Україною від Лабунського (“Україна сьогодні під ордою”) та від Дац (“Юля в тюрмі, а Христина – в лікарні”) створювало враження, що Христина Балко – це наша Юля Тимошенко, а дирекція кредитівки – це орда. Ну, і звичайно, пані Дац не могла не скористатися нагодою, аби порекламувати свої послуги в “Веллс Фарго”. Хіба що не сказала, як у своїх газетних рекламних оголошеннях: “Зателефонуйте – і...”. Хоча слід зазначити, реклама виявилася влучною: враховуючи нинішній хаос в кредитівці, не виключено, що члени понесуть свої позики на перефінансування саме до Оксани Дац.

Були ще декілька звинувачувальних виступів від членів – найбільш екцентричним серед яких був виступ чоловіка Балко, що фактично повторював її листа, але в більш агресивній форму – та мляві відповіді дирекції, і згодом відбулося... Ні, не голосування про недовіру дирекції або вимогу про перезвітування. Все прозаїчнше. Відбулися “вибори” до дирекції. Оскільки ведучий зборів Дробенко був теж кандидатом, надалі вів його заступник Степан Качурак, названий у звіті Естебаном (як потім з'ясувалося, цей чоловік - родом з Аргентини, ніби великий громадський активіст, який за Україну боротися поїхав не до України, а до... Америки. Нема дурних?).

Ось тут і почалося “Качурак-шоу”: Качурак-тато веде засідання, по-бандерівськи називаючи всіх “друзями” (“друже Саленко, друже Петренко”); Качурак-мама, сидячи перед сценою, пише стенограму зборів; нарешті, Качурак-дочка, яка під час збирання бюлетенів розважає членів пісенькою з промовистою назвою “Моя Україна”, але в якій чомусь йдеться про жирафів та слоненят. Цікаво, чи це сімейство було задіяно на добровільних засадах, чи за кошти кредитівки?

Згодом оголосили результати голосування: з 210 учасників зборів, 140 проголосували за С.Пронюк-Шілдс та 60 – за В.Дробенка (не буду стверджувати, що цифри точні, але помиляюся не сильно). Здавалося, ось-ось членам оголосять: “Отже, ми вам обрали. Дякуємо”.

Насправді ж, як на мене, результати як виборів, так і зборів, можна охарактеризувати словом “чхали”. Федеральний уряд чхав на збори й тому не з’явився. Дирекція чхала на членів, підсунувши їм “липовий” звіт, не відповівши на жодне питання, та цілком обдуривши з виборами. Члени чхали на правопорушення навколо звільнення керівника кредитівки та фальсифікації з виборами, а відтак – чхали й на саму кредитівку.

Цікаво, чи хтось на цих зборах замислився про те, що взагалі-то в дирекції йде війна “бугаїв” проти однієї жінки? Та чи розуміють ті, хто виступив “масовкою” у виставі з обрання до дирекції іншої жінки, що насправді вони її штовхнули у таку саму прірву?

   
Дирекція під час молитви на зборах: моляться чи “замолюють”?

Вже виходячи з Народного дому, я почула, як одна молода жінка казала іншій (обидві з новоприбулих), дослівно: “Вже хотя би той Дробенко навчився нормально говорити по-укрАїнськи!”.

Напевно, ту жінку більше хвилює мова ніж реальні справи. Або її більше влаштовує щось подібне на власний суржик. Або намагання кинути хоч якийсь докір на колишнього голову дирекції – не переймался ж бо вона русизмами Поливка, аж надмірним галичанством Качурака, чи геть ніяк не кращою від Дробенка мовою Крамарчука. До речі, останній у своєму виступі, дякуючи членам за вірність кредитівці, відзначив, як вони (члени) “спокушають” їх (дирекцію). За логікою, пан Крамарчук, напевно попросту переплутав слова “спонукають” та “спокушають”. Але тепер, після цих зборів, я вже не впевнена, що він помилився....

І на останок. З листа Христини Балко – як би вона м’яко не писала, використовуючи лише натяки – я зрозуміла: у кредитівці мали місце якісь махінації. Балко, вочевидь, намагалася розслідувати злочин – і її “прибрали”. Як “whistleblower”. І наразі перед кривдниками маячить перспектива суду.

Що ж, не змогли (чи не захотіли) відповісти перед членами, доведеться відповідати перед іншим інстанціями.

І тоді вже буде, “як у нас в Америці”.
Відповісти
#2
Тe, що при Cоюзі крали на фабриках і заводах, а по сeлах у колгоспах - нe сeкрeт.
Алe цe пояснювалось з політичною точки зору: типу, цe своєрідний протeст на узурпованe дeржавою право приватної власності. Мовляв, крали, бо було нічиє.

В зруйнованій постсоціалістичній Україні крали усі, хто міг. Найбільш умілі крали і конвeртовували у приватну власність. Дeхто продовжує цe робити і зараз.

За кордоном - та сама історія. Як дe можна лапи погріти, там українці у пeрших рядах. Дeсь з 10 років тому були свари навколо нeрухомого майна знамeнитої нью-йоркської "Cоюзівки". Потім хтось пeрeдав (напeвнe, нe бeз користі) москалям на Кубань козацькі рeліквії-клeйноди. Тeпeр ми бачимо щось нeгаразд у фінансовій установі, навіть тій, яка опeрує у цивілізованій правовій дeржаві.

Так можe, зовсім нe у лідeрах справа?

(16-07-2012, 03:01 )Анастасія писав(ла): RE: Діаспорний лохотрон, або правда про збори “голодоморної” кредитівки

Відповісти
#3
Не впевнений, що усі діаспорні газети такі "продажні". Швидше за все, не до тих стукали.

З іншого боку, до "Майдану" мають доступ навіть більше людей (не знаю, чи американська діаспора його читає - здається, вони більше по англомовних Kyiv Post та UNIAN).

Але й тут не без лиха. Не думаю, що з Вашою темою можете розраховувати на загальне розуміння. Навпаки, деякі цю тему назвуть "діаспорною революцією"!

Ну, як же ж, на "святе" замахнулися. Це лише про Україну можна критику писати. А діяспору не чіпай. Бо там тіко патрійоти, які всьо роблять як ся належить...

Не здивуюся, якщо завтра Вас (ну, й мене, звичайно) ось ці мартинюки - з подачі качураків, саленків і т.д. - назвуть "агентами Кремля".

Бо ж так легше, ніж своє багно вигрібати...
Відповісти
#4
Попросту маємо справу з традиційним формуванням стереотипу.

Бачите, навіть Ви - згадали один епізод, прочитали про інший - і вже схиляєтеся до думки про українців як про заклятих злодіїв...

Чи є вихід? Певною мірою, так. Не буду казати про "Союзівку" - відверто кажучи, вперше чую про ту ситуацію (але дякую, буде чим поцікавитися!).

А у випадку з "голодоморною" кредитівкою, все доволі просто. Мусить буде якесь незалежне розслідування (не скажу точно яке, але думаю, щось у подібних випадках передбачено, тим більше в Америці). Якщо перераховані злочини на виборах кредитівки (про третього кандидата, лобіювання, агітацію, підрахунок голосів та ін.) підтвердяться, винуватці мають бути осуджені та покарані. Якщо ні - офіційні результати розслідування спростують будь-які чутки та поставлять крапку на інциденті.

Проблема не в тому, що існують злодії та шахраї - так трапляється скрізь та усюди. Головне - відреагувати (бажано, своєчасно), уміти та мати бажання викрити злочини, відновити справедливість (даруйте за високопарні слова) та тим самим довести, що ми - не "лохи".

Питання лише, чи піде на це діаспора? Чи продовжуватиме, як я вже раніше казав, "сидіти тихо"?
Відповісти
#5
Голодомор є наш біль, наше терпіння. Нас ніхто не буде повчати як ми маєм із ним погодитись.

В російські фердерації є 8 міліонів корінних українців. Які мовні вигоди Росія їм дозволяє? Корінно російське населення є меншиною української держави, тому вони заслуговують такі самі вигоди як меншини в усіх довколішних державах України.
Відповісти
#6
Хвороба "совка": пісня не подобається, хоч я сам її не чув, мені приятель наспівав. Письменник поганий - книжку не читав, але обкладинку в магазині бачив.
Так і тут. "Читати терпеливість не маю", але все одно прокоментую...
"Голодомор є наш біль"... Та чи хтось тут це заперечує?! Чи просто "пре", бо хтось сказав "Голодомор"?
Якби hrushka прочитав, може б і зрозумів, що описане шахрайство до геноциду не має відношення. Та й не ліпив би, аби що...


Відповісти
#7
Чи хто відважується жидам заборонити чи може зменшити їх сильне обурення коли хтось спімне з менше відповідною увагою Голокост?

То чому я не смію про Голодомор всім розповідати та повторювати так часто як це жиди роблять з Голокостом?
Відповісти
#8
(17-07-2012, 17:16 )hrushka писав(ла): Чи хто відважується жидам заборонити чи може зменшити їх сильне обурення коли хтось спімне з менше відповідною увагою Голокост?

То чому я не смію про Голодомор всім розповідати та повторювати так часто як це жиди роблять з Голокостом?

(ГП) Та смієтe, смієтe! Просто пані Анастасія нe про Голодомор написала, а про маніпуляції у виборах кeрівництва однієї з організацій української діаспори.

Відповісти
#9
та доброзичливості й тому дали москалям Сивастополь в оредну. Чи поляки так би зробили з частиною пристані Ґданська?

В Росії 8 міліонів українців а чи вони мають українські чи двомовні школи? Оскільки відомо то таких шкіл не має. Чому вони мають в Україні такі вигоди?

Правельно, я себе повторюю та буду повторювати поки жити буду, так само як це жиди роблять з Голокостом!
Відповісти
#10
Можна обійтися без революцій. Читайте моє повідомлення на форумі
Відповісти
#11
Домівку повідомлення не подано ...
Відповісти
#12
(19-07-2012, 20:21 )hrushka писав(ла): Домівку повідомлення не подано ...

http://forum.maidan.org.ua/T-“Лохотрон”-...-революцій
Відповісти
#13
Big Grin 
Якщо щось не так - завертайтеся до суду, а не лийте ці помиї тут!Big Grin
Суди ж американські не такі як українські?Shy

Відповісти
#14
(20-07-2012, 17:39 )Hadjibei писав(ла): Якщо щось не так - завертайтеся до суду, а не лийте ці помиї тут!Big Grin
Суди ж американські не такі як українські?Shy

Ще один... Ну, не нравіцца - не жуй! Читай інші помиї.
Відповісти
#15
Якийсь республіканський ґубернатор в Америці назвав IRS (уряд податків) ґестапом. На него наскочили жиди, що він з тим ображє Голокост, порівнюючи податки з вбивством жидів ґестапом.

Ми повинні бути рівно`ж чутливі про знивагу Голодомора. З москалями не відповідн в рукавичках. Вони до нас грубо відносятсья, особливо їх племінники котрі бажають рівне право в Україні. Москалі в Україні є меншиною й вони мають доступ до всіх тих прав що українці мають в Російські Федерації. Там наших племінників верх 8 міліонів. За Голодомор кожний з москалів має так жалуватись перед нами як німці перед жидами!!!
Відповісти
#16
Дякую усім, хто прочитав (бачу, що таких багато) та хто прокоментував цей репортаж.

Дякую за пораду, Sichkar, скаргу вже надіслала до NCUA. Переконала й декотрих інших зробити це ж саме.

Щодо "многа букафф", як я повідомляла, свій репортаж готувався власне для діаспорних газет, які, через свою "об'єктивність", друкувати його не захотіли. З іншого боку, принаймні докладно викладено - якби написала коротко, сказали б: брехня та наклепи...

Щодо "помиїв" - дійсно, не подобається, не читайте.

Але погляньте на цю ситуацію з іншого боку. Головні особи (принаймні, деякі з них) - завзяті оратори та демонстранти на тему безправ'я в Україні, в тому числі щодо виборів. І коли стануться фальсифікації на наступних виборах в Україні (напевно, не треба переконувати, що такі будуть?), як сприйматимуться заяви - нехай і правдиві - від цих хамелеонів?

Чи мають право (хоча б моральне) на такі дії діаспорні "великі комбінатори"?

Я думаю, що якби до ситуації в кредитівці не ставилися як до помиїв, можливо, тоді б вони і не виникали. В майбутньому...
Відповісти
#17
Чи Вас те слов просто дратуж саме по собі?
Ви часом із Ганею Чапман каву не пили, коли вона у тих краях бувала? Smile
(26-07-2012, 02:25 )Анастасія писав(ла): Дякую усім, хто прочитав (бачу, що таких багато) та хто прокоментував цей репортаж.

Дякую за пораду, Sichkar, скаргу вже надіслала до NCUA. Переконала й декотрих інших зробити це ж саме.

Щодо "многа букафф", як я повідомляла, свій репортаж готувався власне для діаспорних газет, які, через свою "об'єктивність", друкувати його не захотіли. З іншого боку, принаймні докладно викладено - якби написала коротко, сказали б: брехня та наклепи...

Щодо "помиїв" - дійсно, не подобається, не читайте.

Але погляньте на цю ситуацію з іншого боку. Головні особи (принаймні, деякі з них) - завзяті оратори та демонстранти на тему безправ'я в Україні, в тому числі щодо виборів. І коли стануться фальсифікації на наступних виборах в Україні (напевно, не треба переконувати, що такі будуть?), як сприйматимуться заяви - нехай і правдиві - від цих хамелеонів?

Чи мають право (хоча б моральне) на такі дії діаспорні "великі комбінатори"?

Я думаю, що якби до ситуації в кредитівці не ставилися як до помиїв, можливо, тоді б вони і не виникали. В майбутньому...

Відповісти
#18
У даному випадку - крeдітівка випустила відповідну крeдитку, алe нe спішіть думати, що у ній працюють чeсні і благородні патріоти - от що хотіла сказати авторка (на мій погляд).

(26-07-2012, 18:53 )Мартинюк писав(ла): Чи Вас те слов просто дратуж саме по собі?
Ви часом із Ганею Чапман каву не пили, коли вона у тих краях бувала? Smile
(26-07-2012, 02:25 )Анастасія писав(ла): Дякую усім, хто прочитав (бачу, що таких багато) та хто прокоментував цей репортаж.

Дякую за пораду, Sichkar, скаргу вже надіслала до NCUA. Переконала й декотрих інших зробити це ж саме.

Щодо "многа букафф", як я повідомляла, свій репортаж готувався власне для діаспорних газет, які, через свою "об'єктивність", друкувати його не захотіли. З іншого боку, принаймні докладно викладено - якби написала коротко, сказали б: брехня та наклепи...

Щодо "помиїв" - дійсно, не подобається, не читайте.

Але погляньте на цю ситуацію з іншого боку. Головні особи (принаймні, деякі з них) - завзяті оратори та демонстранти на тему безправ'я в Україні, в тому числі щодо виборів. І коли стануться фальсифікації на наступних виборах в Україні (напевно, не треба переконувати, що такі будуть?), як сприйматимуться заяви - нехай і правдиві - від цих хамелеонів?

Чи мають право (хоча б моральне) на такі дії діаспорні "великі комбінатори"?

Я думаю, що якби до ситуації в кредитівці не ставилися як до помиїв, можливо, тоді б вони і не виникали. В майбутньому...

Відповісти
#19
Дивуюсь що у Вас більшу важливість має, жахіття Голодомора чи Ваші особисті примхи? А може Вам за статтю гарненько заплатили? Таку статтю проти Голокоста від жодно у світі я`б не очікував, особливо не від жодного жида. А Ви себе українкою уважаєте!
Відповісти
#20
(26-07-2012, 20:13 )Bayan писав(ла): У даному випадку - крeдітівка випустила відповідну крeдитку, алe нe спішіть думати, що у ній працюють чeсні і благородні патріоти - от що хотіла сказати авторка (на мій погляд).

Ви хочете переконати тут присутніх що краще було б аби Ющенко тему Голодомору не згадував, а їздив би покладати вінки всіляким "героям Велікой Отечественной", та "революционным большевикам и матросам"?
І те що без Ющенка (подобаєтьься він комусь чи ні ) ця тема взагалі б не вийшла з маргіналії суспільної свідомості Вас зовсім не турбує?

Для мене негативні асоціації на будь яку згадку Голодомором є недвозначною міткою певного негативного або зневажливого ставлення людей до цієї величезної трагедії.
Відповісти


Схожі теми
Тема: Автор Відповідей Переглядів: Ост. повідомлення
Video Уся правда про антилюдяний характер проекту нового "Трудового кодексу" Захист праці 0 46 15-06-2019, 13:11
Ост. повідомлення: Захист праці
  Вся правда про Луцика Torr 0 325 02-02-2019, 00:31
Ост. повідомлення: Torr
  правда-матка від сумнівних осіб Torr 7 676 16-12-2017, 23:36
Ост. повідомлення: Slavix

Перейти до форуму: