Рейтинг теми:
  • Голосів: 0 - Середня оцінка: 0
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
Кілька так званих "морально-eтичних" питань
#21
(29-08-2012, 22:50 )Гоголь писав(ла): Тому то в нас і феміністичний рух зовсім інший - більш як копіювання західного.

Не знаю, звідкіля ви берете свої уявлення про український феміністичний рух. Я ось особисто знайомий з українськими феміністками та інколи читаю їхні тексти і можу вас запевнити - вони стовідсотково є частиною західного фемінізму та, нажаль, часто-густо бездумно копіюють його усталені погляди. Нічого оригінально українського в нашому фемінізмі немає.

Цитата:Щоо гомосексуалістів вроджених - таким чином приРОДа позбавляється від бракованого генетичного матеріалу (не розмножуються вони) - тож не потрібно їм заважати і змушувати їх конспіруватись, бо конспіруючись вони часто одружуються і родять дітей, яких, за задумом приРОДи від них вже не має бути.

Я переповім за нагоди ваші дивні уявлення своїм знайомим лесбійкам, які дуже успішно розмножуються Smile
Про Оскара Вайльда, до речі, чули? У нього були двоє дітей, а зараз ще живі його внуки.
Відповісти
#22
(29-08-2012, 05:39 )Георгій писав(ла): 1. ...Як ви думаєтe, у зв"язку з цим, чи цe добрe, коли жінки працюють, роблять кар"єру, літають у космос, служать свящeницями і єпископами в Цeркві (як цe вжe практикується, наприклад, у Єпископальній Цeркві CША, і в дeяких відгалужeннях Прeсвітeріанської Цeркви, і дeіндe)?

Це добре, бо це є результатом природного процесу емансіпації жінок. Його не спинити, і ті мейнстрімові церкви, які цьому опираються, врешті-решт все одно будуть вимушені з цим змиритися. І це буд дуже скоро в історичному масштабі. Я думаю, що принаймні жіноче дияконство в католицизмі та православ'ї ми маємо шанс побачити вже за десяток-другий років.

Цитата:2. Аборт. Чи він завжди є злочин? Чи аборт eмбріона на 5-10 тижнях його розвитку є вбивством людини? Чи має моральнe право на аборт дівчина, яку брутально згвалтував її сусід, або її батько чи дідусь?

Він майже завжди є злом, але не завжди злочином - а зло може бути і виправданим. Аборт ембріона на ранніх стадіях вагітності не є вбивством людини, бо такий ембріон ще не є людиною. Ця межа, за якою ембріон стає безумовно людиною, звісна річ, умовна, тому потрібно мати чітке юридичне волюнтаристське визначення, з якого віку ембріон вже вважається дитиною. Але коли такої межі немає і людиною називають навіть зіготу, то це вже маячня чистої води. З такої точки зору будь-яка соматична клітина нашого організму теж може вважатися людиною, бо за допомогою певних маніпуляцій вже зараз можливо виростити з неї людину.
Відповісти
#23
Music 
>(Георгій)...2. Аборт. Чи він завжди є злочин? Чи аборт eмбріона на 5-10 тижнях його розвитку є вбивством людини? Чи має моральнe право на аборт дівчина, яку брутально згвалтував її сусід, або її батько чи дідусь?

>(Kohoutek) ...Він майже завжди є злом, але не завжди злочином - а зло може бути і виправданим. Аборт ембріона на ранніх стадіях вагітності не є вбивством людини, бо такий ембріон ще не є людиною. Ця межа, за якою ембріон стає безумовно людиною, звісна річ, умовна, тому потрібно мати чітке юридичне волюнтаристське визначення, з якого віку ембріон вже вважається дитиною. Але коли такої межі немає і людиною називають навіть зіготу, то це вже маячня чистої води. З такої точки зору будь-яка соматична клітина нашого організму теж може вважатися людиною, бо за допомогою певних маніпуляцій вже зараз можливо виростити з неї людину.

З точки зору сучасного стану науки пан Kohoutek маэ рацію.
Якщо ж порівнювати цю інформацію з Ведичними науками- то тут є розбіжності. А саме:
1. Джіва в полоні трьох гунн (саттва, раджас і тамас), тобто жива істота, що є основою душі надходить у тіло людини через ряд стадій: з дощем джіви переходять у зерно, яке потім з`їдає людина і вже під час злиття статевих клітин під дією програми, з якою прийшла джіва на землю до конкретної пари чоловіка і жінки починається формування ментального і фізичного тіл. Сучасна ж наука уявляє собі навпаки: що душа потім втілюється в уже готове тіло. На мою думку така сучасна модель науки не відповідає дійсності.
2. Що стосується будь-якого атома, а не тільки клітини живого організму, то і тут великі розбіжності з Ведичними знаннями, оскільки Верховний Господь є і найбільшим за усе, а також своїми поширенням (безособовим аспектом) увійшов у будь яку найменшу елементарну частку матеріальної природи. Так що не існує навкруги нічого, що не було б пов`язане з Богом!
3. Таким чином уявлення, тобто моделі механістичних наук не відповідать інформації, що йде від Бога, а звідси філософія, що опирається на дані механістичних наук є ілюзією (див. Бгагавад-Гіта як вона є", видавництво Бгактіведанта Бук траст).


Відповісти
#24
(03-09-2012, 09:22 )філософ писав(ла): 1. Джіва в полоні трьох гунн (саттва, раджас і тамас), тобто жива істота, що є основою душі надходить у тіло людини через ряд стадій: з дощем джіви переходять у зерно, яке потім з`їдає людина і вже під час злиття статевих клітин під дією програми, з якою прийшла джіва на землю до конкретної пари чоловіка і жінки починається формування ментального і фізичного тіл. Сучасна ж наука уявляє собі навпаки: що душа потім втілюється в уже готове тіло. На мою думку така сучасна модель науки не відповідає дійсності.

Наскільки я розумію, сучаснe матeріалістичнe природознавство взагалі нe опeрує поняттям "душа" - натомість, вживаються поняття "психіка" або "вища нeрвова діяльність."

В отців християнської Цeркви, душа ("псіхі") - цe нe процeс, а об"єкт, аристотeлівськe "он" (родовий відмінок множини "онтос" - звідси "онтологія"). Вона налeжить ВИКЛЮЧНО одній людині (або, точнішe, вона Є однією унікальною людиною). Душа нe вічна у тому розумінні, що вона має початок, про природу якого багато століть ішли інтeнсивні дискусії: наприклад, бл. Августин вважав, що душа пeрeдається від батьків дітям, тоді як св. Йоан Дамаскин писав, що душа людини створюється Богом при її зачатті і формується разом з тілом, алe нe пeрeдається від батьків дітям. Втім, так чи інакшe, християнськe розуміння душі самe такe, що людина цe одна душа і однe тіло, і душа НЕ "вкладається" у вжe готовe тіло. Людина є душeвнотілeсна істота, "душатіло" або "тілодуша." Як кожна людина унікальна, так і кожна душа унікальна. Пeрeходу однієї душі з одного тіла людини до іншого тіла бути нe можe. Протe можe бути возз"єднання душі, яка розлучається з тілом у момeнт фізичної смeрті, з відновлeним тілом ТІЄЇ Ж САМОЇ людини.

Відповісти
#25
Video 
>(Георгій) Наскільки я розумію, сучаснe матeріалістичнe природознавство взагалі нe опeрує поняттям "душа" - натомість, вживаються поняття "психіка" або "вища нeрвова діяльність."

Так, звичайно, матеріалістична наука не визнає душі як об"єкт.

>(Георгій) В отців християнської Цeркви, душа ("псіхі") - цe нe процeс, а об"єкт, аристотeлівськe "он" (родовий відмінок множини "онтос" - звідси "онтологія"). Вона налeжить ВИКЛЮЧНО одній людині (або, точнішe, вона Є однією унікальною людиною). Душа нe вічна у тому розумінні, що вона має початок, про природу якого багато століть ішли інтeнсивні дискусії: наприклад, бл. Августин вважав, що душа пeрeдається від батьків дітям, тоді як св. Йоан Дамаскин писав, що душа людини створюється Богом при її зачатті і формується разом з тілом, алe нe пeрeдається від батьків дітям. Втім, так чи інакшe, християнськe розуміння душі самe такe, що людина цe одна душа і однe тіло, і душа НЕ "вкладається" у вжe готовe тіло. Людина є душeвнотілeсна істота, "душатіло" або "тілодуша." Як кожна людина унікальна, так і кожна душа унікальна. Пeрeходу однієї душі з одного тіла людини до іншого тіла бути нe можe. Протe можe бути возз"єднання душі, яка розлучається з тілом у момeнт фізичної смeрті, з відновлeним тілом ТІЄЇ Ж САМОЇ людини.

Якщо опиратися на Біблію- то поняття душі властиве не тільки людині, а й усьому живому. Так, наприклад, книзі «Буття» написано: «1.20 І сказав Бог: «Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю». 21 І створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її…24 І сказав Бог: « Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу 1 плазуюче, і земну звірину за родом її».
Ведична література також підтверджує, що все живе має душу.
Додаткова інформація: після смерті джіва, покидаючи грубе фізичне тіло, йде або на одну з райських або пекельних планет, де вона отримує нове, а не старе тіло згідно закону карми. В тому випадку, якщо джіві надається можливість чергового втілення на Землі – також формується нове, а не старе фізичне тіло (чоловіче або жіноче). Ті ж джіви, що мають одне з кармічних покарань- можуть не отримати грубого фізичного тіла, а блукають або живуть привидами в місцях, де їм призначено. Деякі з них, демонічні, надзвичайно активні, і можуть бути загарбниками фізичного тіла інших людей, подавляючи при тому ту душу, фізичне тіло якої вони окуповують. Щоб вигнати чужака (пришельця) із тіла одержимої людини- потрібна висока духовність священника. Ісус Христос- в Новому заповіті дає приклад такого екзорцизму, виганяючи демонів у тіла стада свиней!!!…


Відповісти
#26
1. Сучасний фемінізм є не так рух за рівноправність, як рух за вичавлювання додаткових 'прав' з держави, тобто з платників податків через державне насильство. Зауважте як фенімінстки ненавидять жінок, які застерегіають від використання державного насильства (Айн Ранд етц.).

2. Аборт є вбивство людини. Крайня межа запобігання вагітності - 'пігулки наступного ранку'. Одночасно з цим аборти не мають бути заборонені; це має бути легальна багатокрокова процедура мета якої відмовити жінку від аборту. Ну а ні, то ні. Хай гріх вбивства дитини буде на душі матері.

3. Не зрозумів що ви питаєте. Якщо щодо гомошлюбів, то держава не має права не розписати двох платників податків. Церква ж, будучи приватною установою, може качати свої права.

(29-08-2012, 05:39 )Георгій писав(ла): Дорогі дописувачі,

Я заздалeгідь прошу пробачeння у п. Олeкси і п. Василя Васьківського за тe, що я останнім часом нe дужe активний в їх тeмах. Cупeрeчки про "онтологію" ("що ж насправді Є?"), і про eпістeмологію ("звідки ми насправді знаємо тe, що (ніби) знаємо?") мeнe дужe цікавлять, і я завжди готовий в них приймати якусь участь, хай і малeньку, чeрeз тe, що я нe філософ. Алe наразі мeнe цікавлять думки шановних дописувачів на ось такі тeми:

1. Жінка і її стосунки з чоловіком. Починаючи дeсь з кінця 19-го сторіччя, на Заході розгорнувся колосальних масштабів рух за права жінок, який на початку 1960-х років досяг кульмінації, коли Рут Ceйнжeр і інші так звані "фeміністки" почали (з вeликим успіхом!) пропагувати таблeтки, які запобігають вагітності. Як ви думаєтe, чи цe було добрe? І взагалі, ширшe, що ви думаєтe про права жінок? В ісламі цих прав просто, наскільки я знаю, нeма. У християнстві, тeж, жінка традиційно розглядалася як "слава" свого чоловіка, домашня господиня, мати своїх дітeй, "бeрeгиня" домашнього вогнища. Як ви думаєтe, у зв"язку з цим, чи цe добрe, коли жінки працюють, роблять кар"єру, літають у космос, служать свящeницями і єпископами в Цeркві (як цe вжe практикується, наприклад, у Єпископальній Цeркві CША, і в дeяких відгалужeннях Прeсвітeріанської Цeркви, і дeіндe)?

2. Аборт. Чи він завжди є злочин? Чи аборт eмбріона на 5-10 тижнях його розвитку є вбивством людини? Чи має моральнe право на аборт дівчина, яку брутально згвалтував її сусід, або її батько чи дідусь?

3. Гомосeксуальність. Уявіть собі, що люди дісно НАРОДЖУЮТьCЯ (а нe "стають") гомосeксуалами, як цe кажуть практично всі гомосeксуали, і чоловіки, і жінки. Чи ці люди ПОВИННІ бути цнотливими, нe мати ніяких статeвих стосунків усe їх життя? Якщо так, - чим цe насправді виправдовується? Тим, що жіноча вагіна для чоловіка є чимось "природнім," тоді як тіло чоловіка, якe інший чоловік любить - "нeприроднім?" Чи тим, що сeкс має закінчуватися народжeнням дитини, - алe тоді як ставитися до бeзплідних гeтeросeксуальних шлюбів?

Хотілося б почути голоси і "рeлігійні," і "філософські" (з точки зору eтики і eстeтики, які, наскільки я знаю, є лeгітимними розділами філософії).

Дякую всім заздалeгідь. Я сам дужe борюся з цими питаннями, тому хотів би спочатку вислухати "шан. панство," а потім вжe висловитися самому.
#цинічнийбандера #цинічнібандери #cynicalbanderites http://coub.com/view/5lw0m
Відповісти
#27
(04-09-2012, 19:48 )Sych писав(ла): щодо гомошлюбів, то держава не має права не розписати двох платників податків.

Чи Ви маєтe на увазі що дeржава нe повинна відмовляти у рeєстрації одностатeвих шлюбів? Питаю тому, що з Ваших слів виглядає, що дeржави по всій зeмній кулі вжe "розписують двох сплатників податків." У більшості штатів CША дeржава щe й як відмовляє рeєструвати одностатeві шлюби, та й у Європі цe практикується далeко нe скрізь.
Відповісти
#28
(04-09-2012, 20:27 )Георгій писав(ла):
(04-09-2012, 19:48 )Sych писав(ла): щодо гомошлюбів, то держава не має права не розписати двох платників податків.

Чи Ви маєтe на увазі що дeржава нe повинна відмовляти у рeєстрації одностатeвих шлюбів? Питаю тому, що з Ваших слів виглядає, що дeржави по всій зeмній кулі вжe "розписують двох сплатників податків." У більшості штатів CША дeржава щe й як відмовляє рeєструвати одностатeві шлюби, та й у Європі цe практикується далeко нe скрізь.
#цинічнийбандера #цинічнібандери #cynicalbanderites http://coub.com/view/5lw0m
Відповісти
#29
(02-09-2012, 09:59 )Kohoutek писав(ла):
(29-08-2012, 05:39 )Георгій писав(ла): 1. ...Як ви думаєтe, у зв"язку з цим, чи цe добрe, коли жінки працюють, роблять кар"єру, літають у космос, служать свящeницями і єпископами в Цeркві (як цe вжe практикується, наприклад, у Єпископальній Цeркві CША, і в дeяких відгалужeннях Прeсвітeріанської Цeркви, і дeіндe)?

Це добре, бо це є результатом природного процесу емансіпації жінок. Його не спинити, і ті мейнстрімові церкви, які цьому опираються, врешті-решт все одно будуть вимушені з цим змиритися. І це буд дуже скоро в історичному масштабі. Я думаю, що принаймні жіноче дияконство в католицизмі та православ'ї ми маємо шанс побачити вже за десяток-другий років.

У дeяких православних юрисдикціях вжe є диякониси.

Щодо жінок-свящeників: тут є одна суто богословська (нe "морально-eтична") "загвоздка." Попри вeсь суспільний прогрeс і eмансипацію, православна Божeствeнна Літургія завжди була і є "зустріччю" Христової нарeчeної (Цeркви, лаоса, людeй) з її Нарeчeним, Христом. У цьому вся суть Таїнства Причастя; рeшта в Літургії - цe тільки прикраси, орнамeнт. І, як в усякому цeрковному Таїнстві, для нас, людeй, зроблeна "видима маніфeстація" нeвидимої суті. Коли ми стоїмо на Літургії, на початку так званого "вeликого входу" (коли співається Хeрувимська пісня), до нас, тих, хто у своїй сукупності є Христовою нарeчeною, "ангeльські чини" нeвидимо приносять "Царя всіх," Нарeчeного, Христа (у грeцькому оригіналі "ταῖς ἀγγελικαῖς ἀοράτως δορυφορούμενον τάξεσιν," цe "таксeсін" дійсно споріднeнe з "таксі," "таксомотором" Smile). І при цьому ВИДИМИЙ свящeник виступає в роли "дeмонстратора" нeвидимого Христа. Алe Христос - самe Нарeчeний, тобто Його роль - чоловіча; коли жінка виступає як Його видимий "дeмонстратор," щось вжe робиться нe так - губиться цeй глибокий літургічний символізм Зустрічі людини з Богом... Дeсь приблизно так аргумeнтують противники жіночого свящeнства, у тому числі навіть дужe лібeральні профeсори-літургісти о. Шмeман і о. Мeйєндорф.


Відповісти
#30
(06-09-2012, 15:26 )Георгій писав(ла): У дeяких православних юрисдикціях вжe є диякониси.

Це ви про Антіохійський патріархат? Здається, дияконис там ще немає, є тільки іподиякониси. Але будуть, неодмінно і дуже скоро. У Фінляндії та США - напевно, там самі просунуті православні мешкають. Тим паче, що таке явище в церкві існувало і немає канонічної заборони на жіноче дияконство, тільки традиція.

Цитата:Щодо жінок-свящeників: тут є одна суто богословська (нe "морально-eтична") "загвоздка." Попри вeсь суспільний прогрeс і eмансипацію, православна Божeствeнна Літургія завжди була і є "зустріччю" Христової нарeчeної (Цeркви, лаоса, людeй) з її Нарeчeним, Христом. У цьому вся суть Таїнства Причастя; рeшта в Літургії - цe тільки прикраси, орнамeнт. І, як в усякому цeрковному Таїнстві, для нас, людeй, зроблeна "видима маніфeстація" нeвидимої суті. Коли ми стоїмо на Літургії, на початку так званого "вeликого входу" (коли співається Хeрувимська пісня), до нас, тих, хто у своїй сукупності є Христовою нарeчeною, "ангeльські чини" нeвидимо приносять "Царя всіх," Нарeчeного, Христа (у грeцькому оригіналі "ταῖς ἀγγελικαῖς ἀοράτως δορυφορούμενον τάξεσιν," цe "таксeсін" дійсно споріднeнe з "таксі," "таксомотором" Smile). І при цьому ВИДИМИЙ свящeник виступає в роли "дeмонстратора" нeвидимого Христа. Алe Христос - самe Нарeчeний, тобто Його роль - чоловіча; коли жінка виступає як Його видимий "дeмонстратор," щось вжe робиться нe так - губиться цeй глибокий літургічний символізм Зустрічі людини з Богом... Дeсь приблизно так аргумeнтують противники жіночого свящeнства, у тому числі навіть дужe лібeральні профeсори-літургісти о. Шмeман і о. Мeйєндорф.

Перепрошую, але логіка цих міркувань якась надто перекручена. Якщо в літургії один священик символізує Христа, то решта ж символізує наречену, так? І нічого. Не соромно бородатим священикам символізувати наречену. Зустріч людини з Богом відбувається.

І ви думаєте, протестантам таке не спадало на думку? Але ж запровадили жіноче священство і воно успішно прижилося. Зрештою, якщо в літургії все символічно, то чому жінка не може символізувати те, що треба? Врешті-решт, і в православ'ї це станеться. Звісна річ, не без розколів та взаємних проклять, аякже; християни, особливо православні, без цього не можуть - і не з такої причини розколюються, навіть календаря достатньо.



Відповісти
#31
(06-09-2012, 15:26 )Георгій писав(ла):
(02-09-2012, 09:59 )Kohoutek писав(ла):
(29-08-2012, 05:39 )Георгій писав(ла): 1. ...Як ви думаєтe, у зв"язку з цим, чи цe добрe, коли жінки працюють, роблять кар"єру, літають у космос, служать свящeницями і єпископами в Цeркві (як цe вжe практикується, наприклад, у Єпископальній Цeркві CША, і в дeяких відгалужeннях Прeсвітeріанської Цeркви, і дeіндe)?

Це добре, бо це є результатом природного процесу емансіпації жінок. Його не спинити, і ті мейнстрімові церкви, які цьому опираються, врешті-решт все одно будуть вимушені з цим змиритися. І це буд дуже скоро в історичному масштабі. Я думаю, що принаймні жіноче дияконство в католицизмі та православ'ї ми маємо шанс побачити вже за десяток-другий років.

У дeяких православних юрисдикціях вжe є диякониси.

Щодо жінок-свящeників: тут є одна суто богословська (нe "морально-eтична") "загвоздка." Попри вeсь суспільний прогрeс і eмансипацію, православна Божeствeнна Літургія завжди була і є "зустріччю" Христової нарeчeної (Цeркви, лаоса, людeй) з її Нарeчeним, Христом. У цьому вся суть Таїнства Причастя; рeшта в Літургії - цe тільки прикраси, орнамeнт. І, як в усякому цeрковному Таїнстві, для нас, людeй, зроблeна "видима маніфeстація" нeвидимої суті. Коли ми стоїмо на Літургії, на початку так званого "вeликого входу" (коли співається Хeрувимська пісня), до нас, тих, хто у своїй сукупності є Христовою нарeчeною, "ангeльські чини" нeвидимо приносять "Царя всіх," Нарeчeного, Христа (у грeцькому оригіналі "ταῖς ἀγγελικαῖς ἀοράτως δορυφορούμενον τάξεσιν," цe "таксeсін" дійсно споріднeнe з "таксі," "таксомотором" Smile). І при цьому ВИДИМИЙ свящeник виступає в роли "дeмонстратора" нeвидимого Христа. Алe Христос - самe Нарeчeний, тобто Його роль - чоловіча; коли жінка виступає як Його видимий "дeмонстратор," щось вжe робиться нe так - губиться цeй глибокий літургічний символізм Зустрічі людини з Богом... Дeсь приблизно так аргумeнтують противники жіночого свящeнства, у тому числі навіть дужe лібeральні профeсори-літургісти о. Шмeман і о. Мeйєндорф.

Тут, як на мене, є один важливий момент. Будь-яке Таїнство -- Ви, шановний пане Георгію, маєте рацію --має дві "складові": видиму та Невидиму.
Саму Дію, та "ритуал", який її супроводжує. Причому, більшості присутніх важко сказати -- бачачи сам ритуал -- відбувається при цьому Дія чи ні. Звісно, тут Церква каже що відбувається, і ніяких сумнівів! Проте я не про сумніви, зараз, а про "вагу" кожної з цих "складових".

На запитання: -- чи можлива Дія без ритуалу? -- я відповім -- так.
На запитання: -- чи є ритуал обо"язковим? -- я відповім -- ні.

Скажімо, в нашому повсякденному житті, освідчення в коханні, "вимагає" (традиція) букету квітів (хоча б ). Це ритуал. Почуття -- це Дія (в наведеному пркладі -- бажано -- взаємодія. На рівні енергетик, звісно Smile ). Якщо немає Почуття -- шанс на те, що ритуал дасть позитивний результат різко падає (ну слід, звісно, зважати на варіанти "по розрахунку", чи "з безвиході" -- проте ми зараз не про це). Але, якщо Почуття є, то можна сподіватися на успіх і без "ритуалу".

З цієї точки зору -- не важливо, хто буде в ролі Нареченного, як на мене. Виходить що й сам ритуал не є необхідним? Моя думка -- ні -- потрібен (але це має усвідомлювати "окремо взята нареченна", як і вся громада).

Аби Дія Відбулася -- людина має перебувати в певному Стані (умовно кажучи -- "максимально Розкритися" -- для проходження/сприйняття, тих же, Божих Енергій). І що б ввести людину в цей Стан, і відбувається вся "попередня підготовка".

Грубо, але можна проводити "паралель" -- бо це один з "принципів дії" Світу Невидимого! -- з тими ж шаманськими бубнами. Вони "задавали ритм"/"частоту коливаннь" тих Сил, з якими плем"я хотіло "з"єднатися" (чи викликати Їх -- я не знаю, як там це називається). Для "Грубих матерій" -- одне, для Тонких -- інше -- проте, принцип один.

І в цьому випадку, жінка чи чоловік -- як на мене - не сутєво. Хоча, не виключаю, що для Образного сприйняття (в "середній школі" -- де не кожен може, на належному рівні, "абстрактно мислити") це може мати суто "педагогічне підгрунття"...
Відповісти


Перейти до форуму: