Рейтинг теми:
  • Голосів: 0 - Середня оцінка: 0
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
Національна ідея - ілюзія
#41
(16-03-2017, 21:20 )Alba писав(ла): Матеріальності немає взагалі. 

Наука нав'язує оману того, що світ матеріальний. Це - основна проблема.

Я не знаю який зміст Ви вкладаєте в ці слова.

Але матерії і справді нема в реальному світі.
Як нема ні енергії ні маси ні заряду ні гравітації ні світла ні звуку ні атомів ні води ні корів ні людей ні гір ні планет ні сонця...

Все це категорії світу моделей. що використовуються для моделювання реального світу.
Відповісти
#42
(16-03-2017, 20:20 )gvp писав(ла): Це традиційне християнське (зокрема євангельницьке) виховання. За св. Письмом: роби свою роботу так, якби ти її робив у присутності Бога, спеціально для Hього (а не для свого начальника чи своєї кишені). Мої санітарки, очевидно, всмоктали це просте правило з молоком матері.

За Ісусом - кидай нафіг всяку роботу, все продавай, роздавай і йди по містах ізраїльських скорий кінець світу і прихід царства божого проповідувати.
І не думай що будеш їсти і у що одягатись - бог краще тебе знає, що тобі справді треба і все дасть...

І Ісусові учні пробували слідувати його вказівкам, створивши "апостольську комуну".

Це вже після її (економічного) краху Павло висловлювався за те, що треба і робити щось.
(Хоча він і не був Ісусовим учнем і в апостольській комуні участі не брав).

Капіталізм вчить хорошому відношенню до своєї роботи, а не християнство.
Бо будеш добре працювати - будеш мати кращий результат. І економічний і соціальний.

Для людини важливіше як інші люди на неї дивляться, до неї відносяться (начальник, колеги..), а не бог.

Бозі можна і очі виколоти, щоб не дивилась, як зробив Чіпка.
Чи вважати, що бог тебе підтримує в твоїх розбійних справах (Гот міт унс), як вважали солдати Вермахту.

Бог казав: "не вбий" ?
Так то ж своїх, і без причини.

А чужих він казав вбивати, щоб їхню землю забрати.
Та й своїх вбивати, якщо "зраджують" - вказівки не виконують чи іншим богам хочуть поклонятись...

Суспільна мораль, (зокрема  ставлення до роботи) формується в суспільстві, закріплюється відбором таких моральних принципів які приводять до успішних суспільств.

А древні релігії вже пристосовуються (якщо хочуть вижити) до нових моральних принципів, видаючи їх за свої і забуваючи, що раніше "бог" вчив зовсім іншому.
Відповісти
#43
(16-03-2017, 21:20 )Alba писав(ла):
(16-03-2017, 12:23 )Анатoль писав(ла):
(16-03-2017, 09:46 )Alba писав(ла): Те, що називають "реальним світом" не існує.

Думаю все ж, що існування реального світу є базовою аксіомою наукової парадигми.
Бо задача науки - пізнання цього світу.

От ми поговорили про науку, про магії..
А що таке релігії?

Я бачу в релігіях дві компоненти.
1. Ненаукова, міфологічна модель світу.
2. Магічні практики (обрядовість).

Початкова роль релігій  - дати людині певний світогляд, певні морально-етичні цінності, які б зробили з біологічної тварини соціальну людину.
А магічні практики (обрядовість) покликані закріпити ці соціальні елементи на емоційному рівні, на рівні переконань.

Зараз роль релігій вже не має такої вирішальної соціоформуючої функції (ну хіба ще в фундаменталістських мусульманських державах).
А в цивілізованих країнах роль релігій обмежується тепер задоволенням певних запитів людей на містику, міфологію, на зменшення страху смерті...
Матеріальності немає взагалі. 

Наука нав'язує оману того, що світ матеріальний. Це - основна проблема.

Твердження пана Вересня є хибними, оскільки матеріальний світ є не науковою парадигмою, а філософською спекуляцією людей, які не знають фізики! Насправді, ні матерія є, ні ідея не є, а є лише форма еволюції! Фізичний Всесвіт є багатоманітністю всесвітів фізичної еволюції...
Відповісти
#44
(17-03-2017, 07:58 )Анатoль писав(ла): Капіталізм вчить хорошому відношенню до своєї роботи, а не християнство.
Бо будеш добре працювати - будеш мати кращий результат. І економічний і соціальний.
Мені здається, що справжній, не номінальний капіталізм існує саме в тих країнах, де є сильна традиція християнського життя.

Моя дочка побувала в Бразілії. Це номінально капіталістична країна. Але враження моєї дочки (американки, хоча й не зануди Smile ) було таке, що в Бразілії люди фактично не працюють. Жодні збори не починаються вчасно. Всі постійно скрізь запізюються. На зборах дуже багато говорять, але до жодних висновків не приходять. В офісах палять (тютюновий дим аж очі виїдає), і весь час п"ють каву, і триндять. Запросто можуть не виконати обіцянки. Коротше, сказала наприкінці моя донька, "там все десь так, ну... як в Україні." Smile

Так, Бразілія вважається "католицькою," але там католицизм дуже умовний. Міське населення майже 100% ніколи не ходить до меси, не сповідається. У глибинці номінальний католицизм густо переплетений з місцевими язичницькими релігіями, чаклунством на кшталт "вуду."

А у США глибока, щира християнська (протестантська) релігійність ішла "знизу," від мешканців крихітних колоній 17 ст., "піонерів" 19 ст., "одноповерхової Америки" 20 ст. У християнській традиції були виховані Джордж Вашінгтон, Томас Алва Едісон, Генрі Форд, Корнеліус Вандербілт, і інші справжні новатори, творці найпотужнішої у світі політико-економічної системи.
Відповісти
#45
Tongue 
(17-03-2017, 16:00 )gvp писав(ла): Так, Бразілія вважається "католицькою," але там католицизм дуже умовний...
А у США глибока, щира християнська (протестантська) релігійність..

Що й треба було доказати   Tongue

Католицизм же ближче до витоків християнства, до Ісуса.

А протестанти - реформатори набагато пізнішого часу, коли всім було вже ясно, що "царства божого" чекати не треба, а треба жити, трудитись...

Ну європейські католики теж це вже зрозуміли, звичайно.
А в бразильці релігію то перейняли, а працювати ще так як європейці (чи американці) не навчились.

Бо не християнство привчає людину до праці, а суспільство.
Християнство вчить не працювати, а царства божого чекати, яке от-от..

Та й на інші цінності християнство орієнтує.
І зовсім не на успіх в "цьому" житті.

Це для успіху треба трудитись.
А успішний для Ісуса - недолік, такому в царство боже не попасти.
Царство боже для ніщих. 
І духом і матеріально.
Відповісти
#46
(17-03-2017, 16:31 )Анатoль писав(ла):
(17-03-2017, 16:00 )gvp писав(ла): Так, Бразілія вважається "католицькою," але там католицизм дуже умовний...
А у США глибока, щира християнська (протестантська) релігійність..

Що й треба було доказати   Tongue

Католицизм же ближче до витоків християнства, до Ісуса.

А протестанти - реформатори набагато пізнішого часу, коли всім було вже ясно, що "царства божого" чекати не треба, а треба жити, трудитись...

Ну європейські католики теж це вже зрозуміли, звичайно.
А в бразильці релігію то перейняли, а працювати ще так як європейці (чи американці) не навчились.

Бо не християнство привчає людину до праці, а суспільство.
Християнство вчить не працювати, а царства божого чекати, яке от-от..

Та й на інші цінності християнство орієнтує.
І зовсім не на успіх в "цьому" житті.

Це для успіху треба трудитись.
А успішний для Ісуса - недолік, такому в царство боже не попасти.
Царство боже для ніщих. 
І духом і матеріально.

Я не фанат Пєлєвіна. 

Але остання його книга "Смотритель" у двох томах, власне про те, що ми тут обговорюємо. 

Відсилаю і Вам, і Георгія до неї. 

Всіх благ!
Відповісти
#47
(07-03-2017, 23:03 )Alba писав(ла): Національна ідея. 

По-моєму: це міф. Ілюзія. 

Чому? 

* Нація є штучний концепт модерну, необхідний для відтворення національної держави як способу циркуляції капіталізму (виробництво, ресурси, експлуатація мас , війни за ресурс, тощо). 
Патріотизм - також штучний концепт, винайдений французами в часи наполеоновських війн. Але патріотизм дозволяє зшити в купу те, що не має відповідника   у душі та в духові людини. На це, в тому числі, працює середня обов'язкова освіта. 

Що ж тоді є?

Є реальність душі: зв'язок з місцевими Божествами. Це і розпізнається щемом Любові до Батьківщини. 
Умовно, таку форму можна назвати Князівством.  І тут є нарід - тобто те , що "над Родом".  Об'єднує  воєдино цю спільноту - мова (те , що зараз називають діалект), спільні Боги, Звичай...

Є ще Дух. 
Це безжальне розширення всесторонь до Істини. 
Відповідає імпульсу Духу - Імперія. 
Якщо душа - це диференційований простір і тому є факт родів і народів, - то Дух є ізотропний простір, який мультипліцується в контексті Єдинобожжя . Тому Імперія має під собою Єдиного Бога, рід-нарід вже без сенсовоі різниці. 

Все решта - штучне і опирається на хибні его-структури. 
На соціальне тіло робота. 
Тому ніхто і ніколи не сформулював "національну ідею" і не сформулює її. 
Адже її не існує онтологічно. Це просто - досить обмежена концепція розуму в режимі відтворення модусів наукового світогляду модерну. 
Іншими словами, для душі - "нац. ідея" відчувається фальшивкою та самооманою.

Більше того: Н. І. неможлива ще тому, що зараз існує Інтернет. Він нівелює всі, навіть національні,  відмінності. 
За великим рахунком, національних держав у просторі інформації та енергії вже не існує. 
Вони залишилися лише в полі перерозподілення робочих мас у контексті ієрархії можливого їх використання у подальшому створенні постмодернових псевдосуспільств. 

Що ж робити? 

Настав час тотальної одинокості та всеповної відповідальності за себе. 
Вже не гарантовано взагалі  ніщо (приклад: православне воцерковлення абсолютно не гарантує спасіння душі (раніше - гарантувало)). 
І: час кланів. Малих спільнот в справі сумісного виживання та спроб стати на Шлях. 

Часи пішли остаточно до Апокаліпсісу з 1986 року - з Чорнобиля. 
Перехід здійснився з остаточним розповсюдженням доступного Інтернету та божеств брендів і трендів у цьому контексті. 

Сьогодні може зберегти шанси на певну суб'єктність 
лише Воїн, який не приймає Серцем весь жах сучасного суспільства, але вміє інтегруватися з ним задля виживання . Тобто живе як шпигун, розвідник, агент під прикриттям. 
І він сам для себе створює власну унікальну міфологію стосовно всього. 

Довіряти сучасній соціокультурі та державі зараз, в наші часи, може тільки останній лох. 
Перепрошую, але це так. 

Тепер стосовно "духовного підґрунтя" "національної ідеї". 
Під цю справу, зараз, намагаються підсунути "язичництво" та "рідновірство". 
Однозначно: всі ці Рунвіри, рідновіри, тощо - сучасний симулякр язичництва. 
В них немає Сили. В них немає Лінії Передачі. Вони - просто набір концепцій та фантазій певних, досить обмежених в своєму інфатилізмі та відсутності дієвого розуму, "лічностєй".
Якщо Вас цікавить правдиве язичництво, з усією потугою Лінії  Передачі, зверніться , принаймі до Бон або Даоських Шкіл: ніякого порівняння з недоробками місцевих "рунвірів" та подібних їм.  
На Україні з язичницьких часів дійшли лише залишкові форми відьомства: тобто матріархальна версія. Воінське, чоловіче, "язичництво" до нас не дійшло - а лише воно має державотворчий потенціал Сили. 

Для мене Україна священна.  
Священна  Святістю "Міжсвіття". Простору -  "ні там, ні тут". 
Це місце - Прекрасно-Жахливе і я не хочу іншої Батьківщини для себе. 
Це - Край, який жорстоко та швидко руйнує ілюзії тим, хто "шукає".
А що може бути більш прекрасним.
Відповісти


Схожі теми
Тема: Автор Відповідей Переглядів: Ост. повідомлення
  Українська Національна Ідея kuzm_vol 10 2026 25-02-2017, 04:24
Ост. повідомлення: kuzm_vol

Перейти до форуму: