Рейтинг теми:
  • Голосів: 0 - Середня оцінка: 0
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
Портативний пристрій
#1
Чи не було'б біль приємне та зрозуміле слово: переносний, переносимий, носимий, перевізний, рухомий та багато інших можливостей.
Відповісти
#2
(08-09-2017, 16:06 )hrushka писав(ла): Чи не було'б біль приємне та зрозуміле слово: переносний, переносимий, носимий, перевізний, рухомий та багато інших можливостей.

Мабуть, саме через те ("...багато інших можливостей") і вживають слово "портативний". Як "більш зрозуміле".

"Переносимий" -- явний русизм; "носимий" -- так само.

"Перевізний" -- зовсім не те; приклад: ракета, котру возять залізницею -- невже її можна називати "портативна"? "Портативний пристрій" то явно не такий, котрий треба возити залізницею чи ваговозом.  
"Рухомий" -- мобільний (на противагу стаціонарному), "портативний" тут ні приший ні прилатай.
Відповісти
#3
(09-09-2017, 23:18 )Max писав(ла):
(08-09-2017, 16:06 )hrushka писав(ла): Чи не було'б біль приємне та зрозуміле слово: переносний, переносимий, носимий, перевізний, рухомий та багато інших можливостей.

Мабуть, саме через те ("...багато інших можливостей") і вживають слово "портативний". Як "більш зрозуміле".  

"Переносимий" -- явний русизм; "носимий" -- так само.

"Перевізний" -- зовсім не те; приклад: ракета, котру возять залізницею -- невже її можна називати "портативна"? "Портативний пристрій" то явно не такий, котрий треба возити залізницею чи ваговозом.  
"Рухомий" -- мобільний (на противагу стаціонарному), "портативний" тут ні приший ні прилатай.

Російська мова "старо-слов'янська" чи краще, болгарська-макидонська, які Кирило й Мефоді приспособили грецьку азбуку, щоби написати святе письмо.  З тих причин українська "подібна" багатьом слов'янських мовам.  Ми не повинні перейматись подібними словами нашої та російськоі, однак де можливо знова не ввагатись творити нові слова.  Ми не повинні забувати що Катерина ІІ "запросила" київських знавців помогти з російською азбукою та переводом святого  письма, тому в російські мові можна найти українські впливи.
Відповісти
#4
(10-09-2017, 02:42 )hrushka писав(ла): Російська мова "старо-слов'янська" чи краще, болгарська-макидонська, які Кирило й Мефоді приспособили грецьку азбуку, щоби написати святе письмо.  З тих причин українська "подібна" багатьом слов'янських мовам.

Що має українська (чи білоруська) мова до булгаро-македонської?
До речі, "російська" значно подібніша до булгарської (сучасної, а ще більше давньої), ніж українська.

Російська мова стоїть досить осібно від решти слов'янських (навіть південних). Вона містить великий масив слів, в інших слов'янських мовах відсутніх (як "глаз", "кулак", "кушак", "сапоґ", "халат" -- ціла купа такого). В словотворенні та синтаксисі подібно ("Ґрєбітє бєрєжеє!" -- фінська конструкція).

(10-09-2017, 02:42 )hrushka писав(ла): Ми не повинні перейматись подібними словами нашої та російськоі, однак де можливо знова не ввагатись творити нові слова.  Ми не повинні забувати що Катерина ІІ "запросила" київських знавців помогти з російською азбукою та переводом святого  письма, тому в російські мові можна найти українські впливи.

Чому "не повинні перейматись" тим, коли саме ото уподібнення української до російської було головною метою русифікаторської мовної політики Росімперії та Великосовка?

"Українські впливи" в російській є зовсім не через тлумачення Святого Письма (його із староцерковно-слов'янської ніхто і не тлумачив тоді). Вони значно старіші -- через прошарок руських колоністів в майбутній Московії (більшість однак все ж становили місцеві: східнофінські племена зі значною домішкою східнобалтійських).  

Підсумовуючи: запозичення із західноєвропейських мов є значно прийнятніші за "русизми".
Політика "Геть від Москви!" якнайбільш є на часі.
Відповісти
#5
(10-09-2017, 18:42 )IMax писав(ла):
(10-09-2017, 02:42 )hrushka писав(ла): Російська мова "старо-слов'янська" чи краще, болгарська-макидонська, які Кирило й Мефоді приспособили грецьку азбуку, щоби написати святе письмо.  З тих причин українська "подібна" багатьом слов'янських мовам.

Що має українська (чи білоруська) мова до булгаро-македонської?
До речі, "російська" значно подібніша до булгарської (сучасної, а ще більше давньої), ніж українська.

Російська мова стоїть досить осібно від решти слов'янських (навіть південних). Вона містить великий масив слів, в інших слов'янських мовах відсутніх (як "глаз", "кулак", "кушак", "сапоґ", "халат" -- ціла купа такого). В словотворенні та синтаксисі подібно ("Ґрєбітє бєрєжеє!" -- фінська конструкція).

(10-09-2017, 02:42 )hrushka писав(ла): Ми не повинні перейматись подібними словами нашої та російськоі, однак де можливо знова не ввагатись творити нові слова.  Ми не повинні забувати що Катерина ІІ "запросила" київських знавців помогти з російською азбукою та переводом святого  письма, тому в російські мові можна найти українські впливи.

Чому "не повинні перейматись" тим, коли саме ото уподібнення української до російської було головною метою русифікаторської мовної політики Росімперії та Великосовка?

"Українські впливи" в російській є зовсім не через тлумачення Святого Письма (його із староцерковно-слов'янської ніхто і не тлумачив тоді). Вони значно старіші -- через прошарок руських колоністів в майбутній Московії (більшість однак все ж становили місцеві: східнофінські племена зі значною домішкою східнобалтійських).  

Підсумовуючи: запозичення із західноєвропейських мов є значно прийнятніші за "русизми".
Політика "Геть від Москви!" якнайбільш є на часі.

Тільки все корисно робити розсудно.  Західні слова кращі східних мають власні недоліки а тім, що західні слова не слов'янські.  Присвоюючи не слов'янські слова можна порівняти з американською приказкою "cut your nose to spite your face".  Чому нищити нашу мову через проклятих кацапів?!

То чому ми кажемо "продовольство" коли дуже приємний відповідник "харчі та харчування".  Чому кажемо "древні" коли можна казати "старовинні".  Чому не придумаємо українське слово заміст "брокінєр"?  Чому кажемо "хвойні" дерева, коли дуже зрозумло "шпелькові" дерева!  Дуже слушно - геть від кацапів, але розсудно!
Відповісти
#6
о
(11-09-2017, 15:36 )hrushka писав(ла): Тільки все корисно робити розсудно.  Західні слова кращі східних мають власні недоліки а тім, що західні слова не слов'янські.  Присвоюючи не слов'янські слова можна порівняти з американською приказкою "cut your nose to spite your face".  Чому нищити нашу мову через проклятих кацапів?!

Чи ви щиро вважаєте, що запозичене колись східні "бандура", "баштан" чи "сором" є чимсь ліпші за "хліб" (із готської) чи "дах" (німецьке)? Наші предки черпали слова з інших мов повними жменями, як тільки була така потреба.

Так звані слов'яни то є виключно мовна спільнота (не генетична!), натомість слов'янські мови то результат суттєвого перемішування різних індоєвропейських первнів (тракійського, іранського, тевтонського, кельтського), в різних співвідношеннях.  

Між ін., то є причина, чому історія не говорить про жодних "слов'ян" до V-го сторіччя по Р.Х. -- ну от просто до того ще їх не було.

(11-09-2017, 15:36 )hrushka писав(ла): То чому ми кажемо "продовольство" коли дуже приємний відповідник "харчі та харчування".  Чому кажемо "древні" коли можна казати "старовинні".  Чому не придумаємо українське слово заміст "брокінєр"?  Чому кажемо "хвойні" дерева, коли дуже зрозумло "шпелькові" дерева!  Дуже слушно - геть від кацапів, але розсудно!

Ну от і ви самі навели приклади русизмів переважно.
"Продовольство", "древні", "хвойні" -- ті всі слова потрапили до української мови від московитів. А правильно буде, дійсно, "харчі", "старовинні-давні-старожитні" (залежно від відтінку значення, то неповні синоніми), і дерева мають бути не "хвойні", лише шпилькові. Тобто вийшло, що все ж насамперед русизми треба поборювати.

"Брокінєр" -- такого не чув і не бачив; є "брокер" -- запозичене із англійської (разом із означуваним поняттям). Коли ото запозичення не до смаку, пропонуйте ваш варіянт на окреслення того поняття.
Відповісти
#7
(11-09-2017, 20:14 )ЩMax писав(ла): о
(11-09-2017, 15:36 )hrushka писав(ла): Тільки все корисно робити розсудно.  Західні слова кращі східних мають власні недоліки а тім, що західні слова не слов'янські.  Присвоюючи не слов'янські слова можна порівняти з американською приказкою "cut your nose to spite your face".  Чому нищити нашу мову через проклятих кацапів?!

Чи ви щиро вважаєте, що запозичене колись східні "бандура", "баштан" чи "сором" є чимсь ліпші за "хліб" (із готської) чи "дах" (німецьке)? Наші предки черпали слова з інших мов повними жменями, як тільки була така потреба.

Так звані слов'яни то є виключно мовна спільнота (не генетична!), натомість слов'янські мови то результат суттєвого перемішування різних індоєвропейських первнів (тракійського, іранського, тевтонського, кельтського), в різних співвідношеннях.  

Між ін., то є причина, чому історія не говорить про жодних "слов'ян" до V-го сторіччя по Р.Х. -- ну от просто до того ще їх не було.

(11-09-2017, 15:36 )hrushka писав(ла): То чому ми кажемо "продовольство" коли дуже приємний відповідник "харчі та харчування".  Чому кажемо "древні" коли можна казати "старовинні".  Чому не придумаємо українське слово заміст "брокінєр"?  Чому кажемо "хвойні" дерева, коли дуже зрозумло "шпелькові" дерева!  Дуже слушно - геть від кацапів, але розсудно!

Ну от і ви самі навели приклади русизмів переважно.
"Продовольство", "древні", "хвойні" -- ті всі слова потрапили до української мови від московитів. А правильно буде, дійсно, "харчі", "старовинні-давні-старожитні" (залежно від відтінку значення, то неповні синоніми), і дерева мають бути не "хвойні", лише шпилькові. Тобто вийшло, що все ж насамперед русизми треба поборювати.

"Брокінєр" -- такого не чув і не бачив; є "брокер" -- запозичене із англійської (разом із означуваним поняттям). Коли ото запозичення не до смаку, пропонуйте ваш варіянт на окреслення того поняття.

Брокінєр англійською "poucher'.
Загляньте що кацапською є POUCHER.
Відповісти
#8
Question 
(11-09-2017, 20:27 )hrushka писав(ла): Брокінєр англійською "poucher'.
Загляньте що кацапською є POUCHER.

Кембриджський взагалі, а Оксфордський самочинно перекидає на "pouched", при тому замість тлумачення пропонує дивитись "pouch" ( https://en.oxforddictionaries.com/definition/pouched ). Із прикладів вживання слова видно, що pouched означає щось "торбате" ("сумчасте"), як pouched animals, pouched cheeks etc.

Може уточніть правопис, бо виглядає на якесь непорозуміння.
Відповісти
#9
(11-09-2017, 22:45 )Max писав(ла):
(11-09-2017, 20:27 )hrushka писав(ла): Брокінєр англійською "poucher'.
Загляньте що кацапською є POUCHER.

Кембриджський взагалі, а Оксфордський самочинно перекидає на "pouched", при тому замість тлумачення пропонує дивитись "pouch" ( https://en.oxforddictionaries.com/definition/pouched ). Із прикладів вживання слова видно, що pouched означає щось "торбате" ("сумчасте"), як pouched animals, pouched cheeks etc.

Може уточніть правопис, бо виглядає на якесь непорозуміння.
Вибачаюсь за погане буквування.  То мало бути "poacher"
Українсько-Англійський Словник - University of Toronto Press
подає переклад слова браконьєр як poacher
Ґуґол (https://translate.google.com/) подає слідуюче:  poacher - браконьєр (укр), браконьер (рос).                             
у моїм збірнику слів, я собі дозволив так записати:  браконьєр (браконьер (рос)) - звірокрад
Відповісти
#10
(12-09-2017, 00:15 )hrushka писав(ла): Вибачаюсь за погане буквування.  То мало бути "poacher"
Українсько-Англійський Словник - University of Toronto Press
подає переклад слова браконьєр як poacher
Ґуґол (https://translate.google.com/) подає слідуюче:  poacher - браконьєр (укр), браконьер (рос).                             
у моїм збірнику слів, я собі дозволив так записати:  браконьєр (браконьер (рос)) - звірокрад

Даруйте, дійсно не здогадався -- чомусь думки мав спрямовані в бік посередницької чи біржової активности.

"Звірокрад" ніби нічого так, ліпше за того французько-москальського "браконьєра".
Однак маю певний мериторичний сумнів: "браконьєр" не лише звірів може ловити, але й птахів чи риб.
Або ще додаткові слова слід впроваджувати (рибокрад, птахокрад), або вигадувати щось більш універсальне.
Відповісти


Перейти до форуму: