Рейтинг теми:
  • Голосів: 0 - Середня оцінка: 0
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
Про толерантність
#1
На час прибуття перших европейських колонізаторів, індіанці та японці були приблизно на однаковому щаблі зброярних технологій, тобто мечі, списи, луки із стрілами та т. і. Проте, терпимість та толерантність дещо різнилися: індіанці дозволяли чужинським зайдам все, що заманеться, натомість японці, коли щось було недовподоби - зтинали чужинцям голови. Наразі, загально відомо, де зараз дуже толерантні індіанці, а де - не дуже толерантні японці.
Відповісти
#2
(11-05-2018, 09:14 )Віталій писав(ла): На час прибуття перших европейських колонізаторів, індіанці та японці були приблизно на однаковому щаблі зброярних технологій, тобто мечі, списи, луки із стрілами та т. і. Проте, терпимість та толерантність дещо різнилися: індіанці дозволяли чужинським зайдам все, що заманеться, натомість японці, коли щось було недовподоби - зтинали чужинцям голови. Наразі, загально відомо, де зараз дуже толерантні індіанці, а де - не дуже толерантні японці.

Толерантність є цінністю 20-го століття, а не 16-го. Не можна про 16-те століття судити цінностями ліберальної Європи!
Відповісти
#3
(11-05-2018, 13:51 )Василь Васьківський писав(ла): Толерантність є цінністю 20-го століття, а не 16-го. Не можна про 16-те століття судити цінностями ліберальної Європи!

Як індіанці 16 століття, ми українці з 1991 року, на максимумі толерантності, дозволяємо кому завгодно: закордонним спецслужбам, закордонним паразитарно-мафіозним утворенням, робити що завгодно: переоформлювати на кого завгодно безкоштовно будь-які держпідприємства, призначати кого завгодно на будь-які посади. 

Наприклад, кадрові службовці ФСБ та ГРУ були у нас Міністрами оборони України та МВС, керівниками СБУ, Нацбанку. Агент ФСБ ставав у нас навіть Президентом, й оскільки, після втечі його поселили у престижному Ростові, то мабуть його номер в ФСБ не далекий від шостого. Але, то хіба не є приводом для війни: втрата повного контроля над державною владою формально незалежної держави, через втрату посади агентом-президентом?

Завдяки нашій толерантності, щонайменше два діючих олігархи є агентами ФСБ, через яких керівництво РФ є фактичним власником багато $мільярдної бізнес-імперії в Україні.

Щодо вивезення награбованого й надуреного з України, так в цьому питанні наша толерантність завжди не мала меж, тобто вивозили всі, кому було що вивозити, без будь-яких обмежень та перешкод. Бо ми думали, що нас це не стосується, адже це крали у держави Україна, а не в українців. Але виявилось, що вивезли і продовжують вивозити гроші які мали б йти на облаштування доріг, тротуарів, на закупівлю сучасного обладнання для лікарень, навчальних закладів, державних підприємств, на захист довкілля, на фінансування розвитку та доступності медицини, освіти, науки, на виплату гідних зарплат та пенсій, тобто на фінансування гідного людського життя.

Що маємо на виході за нашу більш як 25-ти річну мега толерантність? Самий найбільший здобуток - фізичне вимирання Нації. Постійне звуження простору застосування української мови - духовне вимирання Нації. Екологічна катастрофа. Найнижчий рівень життя у Европі. Найнижча тривалість життя у Европі. Найвища дитяча смертність у Европі. Перелік можна продовжувати до безкінця, адже динаміка майже постійно залишається негативною.

Ті хто на повну потужність користується українською толерантністю, не збираються зменшувати свої апетити. Те, що вимирає Нація їх не обходить, бо чим швидше виздихають, тим краще. Адже поки живе на білому світі український народ, постійною є загроза початку національно-визвольної боротьби, бо рано чи пізно українці всеодно згуртуються і дадуть належну відсіч організованим соціальним паразитам*. Чим швидше виздихуватимуть українці, тим менш імовірним буде те, що таки встигнуть згуртуватися. Замість вимерлих українців навезуть до України азійців та африканців і почнеться безбідне життя організованих соціальних паразитів, таке як, скажімо у США. Яка може бути кровно-духовна спільнота між азійцями та африканцями? Тобто національно-визвольна боротьба буде не можливою навіть теоретично.

Історія людства та історія українського народу з 1991 року переконливо вчить, чим толертнімиши будемо до чужинців і зрадників, тим легше і швидше нас вичавлять із життя організовані соціальні паразити та їхня обслуга. 

Зазначене, безумовно, не стосується іноземців, які з повагою ставляться до нашої держави, нашого народу, нашої мови та культури. До тих іноземців, хто чесною, суспільно-корисною працею заробляє собі на життя. Такі люди, безумовно, заслуговують на повагу, підтримку та захист української держави та кожного українця.


*Організовані соціальні паразити, тобто глистоподібні, - це істоти, статки та доходи яких не відповідають вартості їхньої суспільно-корисної праці. Тобто ті, що привласнюють державні фінанси, результати праці інших людей. Наприклад, людина має статки такі, як наче винайшла вічний двигун та запустила його у серійне виробництво. При цьому, звісно, вічний двигун ніхто не винаходив. Натомість винайдено ефективні схеми безкоштовного переоформлення на себе державних підприємств та постійного привласнення коштів держбюджету через маріонеткову державну владу.
Відповісти
#4
(11-05-2018, 13:51 )Василь Васьківський писав(ла):
(11-05-2018, 09:14 )Віталій писав(ла): На час прибуття перших европейських колонізаторів, індіанці та японці були приблизно на однаковому щаблі зброярних технологій, тобто мечі, списи, луки із стрілами та т. і. Проте, терпимість та толерантність дещо різнилися: індіанці дозволяли чужинським зайдам все, що заманеться, натомість японці, коли щось було недовподоби - зтинали чужинцям голови. Наразі, загально відомо, де зараз дуже толерантні індіанці, а де - не дуже толерантні японці.

Толерантність є цінністю 20-го століття, а не 16-го. Не можна про 16-те століття судити цінностями ліберальної Європи!
Відповісти
#5
(12-05-2018, 06:34 )Віталій писав(ла):
(11-05-2018, 13:51 )Василь Васьківський писав(ла): Толерантність є цінністю 20-го століття, а не 16-го. Не можна про 16-те століття судити цінностями ліберальної Європи!

Як індіанці 16 століття, ми українці з 1991 року, на максимумі толерантності, дозволяємо кому завгодно: закордонним спецслужбам, закордонним паразитарно-мафіозним утворенням, робити що завгодно: переоформлювати на кого завгодно безкоштовно будь-які держпідприємства, призначати кого завгодно на будь-які посади. 

Наприклад, кадрові службовці ФСБ та ГРУ були у нас Міністрами оборони України та МВС, керівниками СБУ, Нацбанку. Агент ФСБ ставав у нас навіть Президентом, й оскільки, після втечі його поселили у престижному Ростові, то мабуть його номер в ФСБ не далекий від шостого. Але, то хіба не є приводом для війни: втрата повного контроля над державною владою формально незалежної держави, через втрату посади агентом-президентом?

Завдяки нашій толерантності, щонайменше два діючих олігархи є агентами ФСБ, через яких керівництво РФ є фактичним власником багато $мільярдної бізнес-імперії в Україні.

Щодо вивезення награбованого й надуреного з України, так в цьому питанні наша толерантність завжди не мала меж, тобто вивозили всі, кому було що вивозити, без будь-яких обмежень та перешкод. Бо ми думали, що нас це не стосується, адже це крали у держави Україна, а не в українців. Але виявилось, що вивезли і продовжують вивозити гроші які мали б йти на облаштування доріг, тротуарів, на закупівлю сучасного обладнання для лікарень, навчальних закладів, державних підприємств, на захист довкілля, на фінансування розвитку та доступності медицини, освіти, науки, на виплату гідних зарплат та пенсій, тобто на фінансування гідного людського життя.

Що маємо на виході за нашу більш як 25-ти річну мега толерантність? Самий найбільший здобуток - фізичне вимирання Нації. Постійне звуження простору застосування української мови - духовне вимирання Нації. Екологічна катастрофа. Найнижчий рівень життя у Европі. Найнижча тривалість життя у Европі. Найвища дитяча смертність у Европі. Перелік можна продовжувати до безкінця, адже динаміка майже постійно залишається негативною.

Ті хто на повну потужність користується українською толерантністю, не збираються зменшувати свої апетити. Те, що вимирає Нація їх не обходить, бо чим швидше виздихають, тим краще. Адже поки живе на білому світі український народ, постійною є загроза початку національно-визвольної боротьби, бо рано чи пізно українці всеодно згуртуються і дадуть належну відсіч організованим соціальним паразитам*. Чим швидше виздихуватимуть українці, тим менш імовірним буде те, що таки встигнуть згуртуватися. Замість вимерлих українців навезуть до України азійців та африканців і почнеться безбідне життя організованих соціальних паразитів, таке як, скажімо у США. Яка може бути кровно-духовна спільнота між азійцями та африканцями? Тобто національно-визвольна боротьба буде не можливою навіть теоретично.

Історія людства та історія українського народу з 1991 року переконливо вчить, чим толертнімиши будемо до чужинців і зрадників, тим легше і швидше нас вичавлять із життя організовані соціальні паразити та їхня обслуга. 

Зазначене, безумовно, не стосується іноземців, які з повагою ставляться до нашої держави, нашого народу, нашої мови та культури. До тих іноземців, хто чесною, суспільно-корисною працею заробляє собі на життя. Такі люди, безумовно, заслуговують на повагу, підтримку та захист української держави та кожного українця.


*Організовані соціальні паразити, тобто глистоподібні, - це істоти, статки та доходи яких не відповідають вартості їхньої суспільно-корисної праці. Тобто ті, що привласнюють державні фінанси, результати праці інших людей. Наприклад, людина має статки такі, як наче винайшла вічний двигун та запустила його у серійне виробництво. При цьому, звісно, вічний двигун ніхто не винаходив. Натомість винайдено ефективні схеми безкоштовного переоформлення на себе державних підприємств та постійного привласнення коштів держбюджету через маріонеткову державну владу.

Вірний діагноз ситуації в Україні, але толерантність тут нідочого, на мою думку. Тут інше...

Не можна одному побороти олігархічну владу! Потрібна організація, тобто об'єднання незалежних від влади, від олігархів, від мафії українців. Я про це постійно тут пишу, але охочих організовуватись в єдину національну спільноту - глобальну всеукраїнську Громаду - немає!
Відповісти
#6
Зоряна Бурик:

Ну про стинання голів у наші часи не йдеться. Але мені здається, що автор трішки плутає поняття толерантності, тобто терпимості до тих, хто відрізняється, до поваги і нормальної реакції на інші погляди та спосіб життя, та поняття терпимості взагалі, як безкінечного терпіння  до речей, які не можна допускати, дозволу вилізти на шию і звісити ноги. Це дуже різні речі.
Відповісти
#7
[Зображення: U2FsdGVkX18x3ULJ5Vj6gSljBeMgmNpBtmbaykXs...mK-v2Pqnk,]
Відповісти
#8
(15-05-2018, 18:12 )Василь Васьківський писав(ла): Не можна одному побороти олігархічну владу! Потрібна організація, тобто об'єднання незалежних від влади, від олігархів, від мафії українців. Я про це постійно тут пишу, але охочих організовуватись в єдину національну спільноту - глобальну всеукраїнську Громаду - немає!

Ми, українці, ще 1991 року об'єднались у єдину національну спільноту - глобальну всеукраїнську Громаду під назвою Держава Україна. Братове українці, ми маємо ВЛАСНУ ДЕРЖАВУ, тобто немає у нас потреби створювати партизанські загони та підпільні організації. Нам треба лишень навести лад у формуванні державної влади та у здійсненні державного управління. Тобто нам необхідно перетворити українську державну владу з лютого феодала-рабовласника на рідну неньку для кожного українця, і все.

Для цього нам треба зовсім не багато: позбавити глистоподібних* монополії на формування державної влади та здійснення державного управління. Тобто перейти від Феодально-ієрархічного способу формування державної влади та здійснення державного управління до Громадо-центричного способу формування державної влади та здійснення державного управління. Або, іншими словами: перейти від глистократії чи паразитократії до реального народовладдя, до реальної демократії.

Починаючи з 1991 року й по сьогодня Держава Україна є лише номінально державою українського народу. Фактично ж український народ в номінально українській державі перебуває у статусі безправного вільнонайманого раба, який на виборах державної влади  та при її формуванні відіграє роль не більше як масівника-статиста. Реальним джерелом влади в теперешній Україні є організовані соціальні паразити, які за принципом чим більше влади, - тим більше грошей і чим більше грошей, - тим більше влади, замкнули на своїх мафіозно-паразитарних об'єднаннях зачароване коло гарантованого безкарного вічного феодального панування в Україні. Розірвати це зачароване коло можливо лише, як вже зазначалося, за умов переходу від Феодально-ієрархічного способу формування державної влади та здійснення державного управління до Громадо-центричного способу формування державної влади та здійснення державного управління.


*Організовані соціальні паразити, тобто глистоподібні, - це істоти, статки та доходи яких не відповідають вартості їхньої суспільно-корисної праці. Тобто ті, що привласнюють державні фінанси, результати праці інших людей. Наприклад, людина має статки такі, як наче винайшла вічний двигун та запустила його у серійне виробництво. При цьому, звісно, вічний двигун ніхто не винаходив. Натомість винайдено ефективні схеми безкоштовного переоформлення на себе державних підприємств, постійного привласнення коштів держбюджету через маріонеткову державну владу та постійного оббирання найменш соціально-захищених громадян, котрі отримують мізерні зарплати, пенсії та стипендії.
Відповісти
#9
(19-05-2018, 03:31 )Віталій писав(ла):
(15-05-2018, 18:12 )Василь Васьківський писав(ла): Не можна одному побороти олігархічну владу! Потрібна організація, тобто об'єднання незалежних від влади, від олігархів, від мафії українців. Я про це постійно тут пишу, але охочих організовуватись в єдину національну спільноту - глобальну всеукраїнську Громаду - немає!

Ми, українці, ще 1991 року об'єднались у єдину національну спільноту - глобальну всеукраїнську Громаду під назвою Держава Україна. Братове українці, ми маємо ВЛАСНУ ДЕРЖАВУ, тобто немає у нас потреби створювати партизанські загони та підпільні організації. Нам треба лишень навести лад у формуванні державної влади та у здійсненні державного управління. Тобто нам необхідно перетворити українську державну владу з лютого феодала-рабовласника на рідну неньку для кожного українця, і все.

Для цього нам треба зовсім не багато: позбавити глистоподібних* монополії на формування державної влади та здійснення державного управління. Тобто перейти від Феодально-ієрархічного способу формування державної влади та здійснення державного управління до Громадо-центричного способу формування державної влади та здійснення державного управління. Або, іншими словами: перейти від глистократії чи паразитократії до реального народовладдя, до реальної демократії.

Починаючи з 1991 року й по сьогодня Держава Україна є лише номінально державою українського народу. Фактично ж український народ в номінально українській державі перебуває у статусі безправного вільнонайманого раба, який на виборах державної влади  та при її формуванні відіграє роль не більше як масівника-статиста. Реальним джерелом влади в теперешній Україні є організовані соціальні паразити, які за принципом чим більше влади, - тим більше грошей і чим більше грошей, - тим більше влади, замкнули на своїх мафіозно-паразитарних об'єднаннях зачароване коло гарантованого безкарного вічного феодального панування в Україні. Розірвати це зачароване коло можливо лише, як вже зазначалося, за умов переходу від Феодально-ієрархічного способу формування державної влади та здійснення державного управління до Громадо-центричного способу формування державної влади та здійснення державного управління.


*Організовані соціальні паразити, тобто глистоподібні, - це істоти, статки та доходи яких не відповідають вартості їхньої суспільно-корисної праці. Тобто ті, що привласнюють державні фінанси, результати праці інших людей. Наприклад, людина має статки такі, як наче винайшла вічний двигун та запустила його у серійне виробництво. При цьому, звісно, вічний двигун ніхто не винаходив. Натомість винайдено ефективні схеми безкоштовного переоформлення на себе державних підприємств, постійного привласнення коштів держбюджету через маріонеткову державну владу та постійного оббирання найменш соціально-захищених громадян, котрі отримують мізерні зарплати, пенсії та стипендії.

Тут погоджуюсь! Україна громад є основою процвітання українців. Коли будуть заможні громади, тоді олігархічна держава втратить свою опору й розпадеться. Тоді на заміну їй прийде Україна як добровільне об'єднання заможних українських громад.
Відповісти


Схожі теми
Тема: Автор Відповідей Переглядів: Ост. повідомлення
  Марсельська трагедія (з циклу "Толерантність вбиває") Torr 1 154 03-10-2017, 03:32
Ост. повідомлення: BROTHER
  Порох-пріколіст: В України завжди буде нульова толерантність до тероризму(/) Sych 1 376 07-01-2015, 21:28
Ост. повідомлення: Sych
  Україна: Свобода, Справедливість, Добробут, Толерантність, Честь, Вибір, ВОЛЯ. Andrij 5 1067 30-05-2014, 09:23
Ост. повідомлення: Andrij

Перейти до форуму: