Рейтинг теми:
  • Голосів: 0 - Середня оцінка: 0
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
Чого прагне Віктор Орбан? (цитата й коментар)
#1
Чого прагне Віктор Орбан?


Прем’єр Угорщини в останніх промовах заявив, що його мало цікавлять дебати про те, чи відповідає український закон про освіту європейським стандартам, але водночас наголосив: якщо Україна прагне до ЄС, то їй доведеться слідувати "базовій ідеї та цінностям" ЄС, які нібито забороняють звужувати права нацменшин.
І не дивуйтеся, що угорський прем’єр не уточнює, де зафіксована така заборона. Йдеться про його особисте бачення цінностей ЄС.
В цій контроверсійності полягає логіка дій Віктора Орбана – лідера країни, яка постійно дебатує з Брюсселем через норми власного та європейського законодавства.
Орбан, схоже, справді вірить, що Угорщина сьогодні стоїть на варті справжньої Європи, а інтереси угорської нації є основою стабільності як у Карпатському регіоні, так і на континенті загалом. Таким чином, протистояння з Києвом він переносить у комфортну для себе площину світоглядної боротьби угорської нації за власну ідентичність, права та лідерство.
Саме на цьому будується сучасна Угорщина Орбана. Це його стратегічна лінія, яка нівелює інші фактори.
Водночас, судячи з усього, угорський прем’єр не має наміру перетворювати Україну на ще одного відвертого "ворога Угорщини", на кшталт Джорджа Сороса, мігрантів чи брюссельської бюрократії.
У своїх заявах Орбан говорить, що дружба з Києвом лишається – хоч і "охолола". Він продовжує наголошувати на беззаперечному інтересі в сильній, незалежній та європейській Україні. А ще підкреслює, що освітній закон – то лише одна з точок напруження.

Джерело: http://www.eurointegration.com.ua/articl...7/7074250/

На мою думку, конфлікт України з Угорщиною є значно складнішим, ніж конфлікт з Польщею, оскільки конфлікт з Польщею стосується історії, а конфлікт з Угорщиною стосується сьогодення...

Можна сказати, що від того, як Україна підійде до розв'язання саме цього конфлікту, в значній мірі залежить майбутнє України та української нації, а саме:

Чи буде українська нація нацією етнічною чи нацією політичною!?

Ось така точка біфуркації...
Відповісти
#2
Якщо Угорщина розвивалася більш-менш свободно, ніхто їй не вказував, а вона, навпаки, вказувала іншим, то пиздіти на свої колишні колонії не має права! Особливо, що стосується культури. Мова - частина культури. 

Пішли всі у дупу! Нам не ті ляхи чи мад‘яри небезпечні. Слава Господові, один на один ми з ними впораємось. А от паРаша... Так шо, хай сидять «моські» и тримтять, поки Україна з Хуйлом порається.
Відповісти
#3
(29-11-2017, 17:46 )BROTHER писав(ла): Якщо Угорщина розвивалася більш-менш свободно, ніхто їй не вказував, а вона, навпаки, вказувала іншим, то пиздіти на свої колишні колонії не має права! Особливо, що стосується культури. Мова - частина культури. 

Пішли всі у дупу! Нам не ті ляхи чи мад‘яри небезпечні. Слава Господові, один на один ми з ними впораємось. А от паРаша... Так шо, хай сидять «моські» и тримтять, поки Україна з Хуйлом порається.

На мою думку, тут йдеться про інше. Сучасна Європа є не Європою-державою, а Європою націй та регіонів. Віктор Орбан є лідером однієї нації, а Ярослав Качинський є лідером іншої нації. Обидва ці лідери зневажливо ставляться до лідера іншої нації - Ангели Меркель. А інші лідери націй її поважають. А чому? Бо вона їм дає гроші. Тоді як пан Ярослав та пан Віктор мають гроші й борються за підтримку саме своєї нації, а не за підтримку пані Ангели! Звідси випливає, що це просто конфлікт національних лідерів (вождів), а не конфлікт держав...

Мораль: не війну тут потрібно оголошувати, а потрібно мати власні гроші! А хто має гроші, той і пан у Європі націй та регіонів...
Відповісти
#4
Угорщина погрожує Україні, мовне протистояння триває
10:38 25 Січня 2018
Politeka » Новини » Угорщина погрожує Україні, мовне протистояння триває
 Поділитися Поділитися Поділитися

[Зображення: l-181170.jpg]
В Угорщині почали вимагати гарантій і поскаржилися на те, що закон про освітуне був з ними погоджений

Як заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, Україна повинна була спочатку узгодити свій намір з іншими державами, а вже потім реалізувати його в законі.
«Україна не повинна вводити в дію освітній закон, який вона попередньо не погодила з представниками угорської нацменшини. Нам мало обіцянок, нам потрібні юридичні гарантії», – повідомив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Також, на його думку, Київ порушив одну з міжнародних норм про захист нацменшин. Будапешт хоче якомога швидше вирішити проблему, яка склалася навколо угорських меншин в Україні.
«При відсутності юридичних гарантій Угорщина залишає за собою право блокувати всі міжнародні ініціативи України в рамках ЄС і НАТО», – додав Сійярто і вказав, що США також зацікавлені у вирішенні цього «геополітичного» питання.
Нагадаємо, раніше глава МЗС Угорщини зазначив, що опубліковане рішення Венеціанської комісії, є “абсолютно однозначним”, і викладені в ньому пропозиції не можуть тлумачитися двозначно. Згідно з документом Венеціанської комісії, “правильне рішення” – це внесення змін до суперечливу 7 статтю закону “Про освіту“. Сийярто заявив, що в цьому випадку уряд Угорщини має три очікування від української влади: не обмежувати вже наявні права, вести переговори з національними меншинами в Україні і повністю виконати рекомендації Венеціанської комісії.


Джерело: https://politeka.net/ua/news/577994-veng...lzhaetsya/



На мою думку, Угорщина намагається протлумачити рішення Венеційської комісії таким чином, щоб змусити Україну піти на поступки й задовільнити вимогу запровадження якогось особливого статусу угорської меншини в деяких регіонах. Мені поки що незрозуміло, чого конкретно вони добиваються...

Настав час дипломатичних перемовин на міністерському та загальнодержавному рівні. Ескалації конфлікту з Польщею вдалося уникнути, оскільки уряд Польщі був повністю замінений, щоб владнати протистояння Польщі з ЄС, але з Угорщиною ситуація не є такою, щоб відчувався якийсь тиск ЄС на неї. Тому Україні треба добряче попрацювати, щоб уникнути ескалації протистояння Угощини з Україною в контексті жорсткої передвиборчої кампанії, в ході якої кожна з партій буде переконувати виборців, що саме вона є захисником угорців в Україні!   
Відповісти
#5
(29-11-2017, 17:59 )Василь Васьківський писав(ла):
(29-11-2017, 17:46 )BROTHER писав(ла): Якщо Угорщина розвивалася більш-менш свободно, ніхто їй не вказував, а вона, навпаки, вказувала іншим, то пиздіти на свої колишні колонії не має права! Особливо, що стосується культури. Мова - частина культури. 

Пішли всі у дупу! Нам не ті ляхи чи мад‘яри небезпечні. Слава Господові, один на один ми з ними впораємось. А от паРаша... Так шо, хай сидять «моські» и тримтять, поки Україна з Хуйлом порається.

На мою думку, тут йдеться про інше. Сучасна Європа є не Європою-державою, а Європою націй та регіонів. Віктор Орбан є лідером однієї нації, а Ярослав Качинський є лідером іншої нації. Обидва ці лідери зневажливо ставляться до лідера іншої нації - Ангели Меркель. А інші лідери націй її поважають. А чому? Бо вона їм дає гроші. Тоді як пан Ярослав та пан Віктор мають гроші й борються за підтримку саме своєї нації, а не за підтримку пані Ангели! Звідси випливає, що це просто конфлікт національних лідерів (вождів), а не конфлікт держав...

Мораль: не війну тут потрібно оголошувати, а потрібно мати власні гроші! А хто має гроші, той і пан у Європі націй та регіонів...

шо ви тут лівацьку пропаганду робите?! забули що сталін анексував частину Угорщини? і по вашему угорці мають вчити мову окупантів?
Відповісти
#6
(26-01-2018, 01:06 )Torr писав(ла):
(29-11-2017, 17:59 )Василь Васьківський писав(ла):
(29-11-2017, 17:46 )BROTHER писав(ла): Якщо Угорщина розвивалася більш-менш свободно, ніхто їй не вказував, а вона, навпаки, вказувала іншим, то пиздіти на свої колишні колонії не має права! Особливо, що стосується культури. Мова - частина культури. 

Пішли всі у дупу! Нам не ті ляхи чи мад‘яри небезпечні. Слава Господові, один на один ми з ними впораємось. А от паРаша... Так шо, хай сидять «моські» и тримтять, поки Україна з Хуйлом порається.

На мою думку, тут йдеться про інше. Сучасна Європа є не Європою-державою, а Європою націй та регіонів. Віктор Орбан є лідером однієї нації, а Ярослав Качинський є лідером іншої нації. Обидва ці лідери зневажливо ставляться до лідера іншої нації - Ангели Меркель. А інші лідери націй її поважають. А чому? Бо вона їм дає гроші. Тоді як пан Ярослав та пан Віктор мають гроші й борються за підтримку саме своєї нації, а не за підтримку пані Ангели! Звідси випливає, що це просто конфлікт національних лідерів (вождів), а не конфлікт держав...

Мораль: не війну тут потрібно оголошувати, а потрібно мати власні гроші! А хто має гроші, той і пан у Європі націй та регіонів...

шо ви тут лівацьку пропаганду робите?! забули що сталін анексував частину Угорщини? і по вашему угорці мають вчити мову окупантів?

До чого тут лівацька пропаганда?! Віктор Орбан не є ліваком, а в Україні угорці мають ті ж самі права, як і всі інші національні меншини...

Після Сталіна СРСР розпався і правонаступником Сталіна є Путін, а не Україна, яка є суверенною державою вже 26 років. А Ви ще до сих пір все Сталіном аргументуєте! Ось такий у Вас девіз:

"Сталін жіл, Сталін жів, Сталін будєт жіть!"
Відповісти
#7
https://www.youtube.com/watch?v=xjmglyrzf5s
Відповісти
#8
(05-02-2018, 19:04 )Василь Васьківський писав(ла): https://www.youtube.com/watch?v=xjmglyrzf5s

Слова міністра були підтверджені в ухваленому урядом України проекті змін до закону "Про освіту", який розширює період запровадження мовної норми на три роки, тобто до 2023 року . Джерело інформації: https://www.eurointegration.com.ua/news/...4/7077511/

Угорщина, однак, проігнорувала рішення уряду, оскільки вона вимагає від України повернути до законодавства дозвіл на повний цикл навчання угорською мовою. 
Детальніше: https://www.eurointegration.com.ua/artic...6/7077611/ )

На мою думку, Угорщина не змінить своєї позиції й не буде вести перемовин з Україною в зв'яку з імплементацією мовного закону, поки не відбудуться вибори в Угорщині через пару місяців. Але те, що Україна враховує рекомендацію Венеціанської комісії продовжити період імплементації названого закону, є кроком у вірному напрямку, оскільки ми таким чином демонструємо конструктивність своєї позиції, на відміну від Угорщині, яка продовжує застосовувати мову ультиматуму...
Відповісти
#9
Державна мова для меншин: як Латвія реформувала освіту та допомогла Києву в суперечці з Угорщиною
Юрій Панченко, Сергій Сидоренко, Європейська правда _ Середа, 04 квітня 2018, 09:52




Версія для друкуКоментарі8


[Зображення: a2df219-625-latvia-shkoly-derzhavna-mova.jpg]
Мітинг в Ризі за російську мову навчання, фото newsbalt.ru

Латвія посилює присутність державної мови у школах. Вже за декілька років викладання в останніх класах буде можливе лише латиською. Так само й складання шкільних іспитів державною мовою стане безальтернативним (зараз частину іспитів можна складати мовами меншин).
Дане рішення призвело до чергових протестів мешканців Латвії російського походження та обурення РФ.
Торік схвалення Києвом схожої, навіть менш амбітної реформи викликало кризу в наших відносинах з Будапештом. Угорський уряд відтоді заявляє, що відхід від навчання мовами меншин порушує їхні права.
Саме тому латвійський досвід такий важливий для нас. По-перше, він дає нам аргументи у суперечці з Угорщиною, а по-друге, практичний досвід впровадження цих змін буде корисний Україні.
"Європейська правда" розібралася, що зміниться у латвійських школах та наскільки це відповідає міжнародному праву.

Реформа тривалістю в 20 років
На початку 1990-х освіта Латвії стикнулася з мовною проблемою. Через великий відсоток росіян тут паралельно працювали школи з освітою латиською та російською мовами, причому в останніх державною мовою мали викладатися лише два-три предмети. Цього явно бракувало для того, щоб говорити про двомовних випускників.
Вирішити цю проблему мав закон про шкільну освіту, схвалений у 1998 році. Закон передбачав стовідсоткове викладання державною мовою від 10-го класу (зараз у Латвії шкільне навчання триває 12 років).
Втім, ця норма так і не була реалізована. В першу чергу, через неготовність шкільної системи.
В якості компромісу у 2004 році схвалили зміни до цього закону, за якими у школах із викладанням мовами нацменшин 60% навчального курсу має викладатися латиською. При цьому на шкільному випускному іспиті учні отримують завдання латиською, проте можуть відповідати й іншою мовою - тією, якою навчалися.
[Зображення: 95662f0-500.jpg]
 
"Тоді ми обрали модель, яка дала би позитивний поштовх і яку можна було б технічно реалізувати, зважаючи на те, що велика частина педагогів знала державну мову дуже погано", - згадує нинішній міністр освіти Карліс Шадурскіс в інтерв’ю Delfi TV. До речі, саме він був міністром освіти також у 2004 році, під час попередньої реформи.
Які наслідки мали ці кроки?
Попри половинчастість змін, в уряді впевнені, що вони дали позитивний результат.
Так, якщо у 1996 року лише 49% молодих представників національних меншин оцінювали свої знання державної мови як добрі або дуже добрі, то в 2015 році ця частка зросла до 77%.
Одночасно зростала кількість тих, хто зважувався здавати екзамени державною мовою. У 2015 році їх було аж 79%, за 4 роки до того - лише 60% (частину екзаменів складають лише латиською).

Уроки мовної фальсифікації
Втім, на думку Шадурскіса, підстав говорити про повний успіх немає.
20-22% випускників шкіл досі не володіють державною мовою на достатньому рівні, наголошує міністр, принагідно нагадуючи, що це робить їх легкою жертвою російської пропаганди.
На думку міністра освіти, попередня реформа "могла би бути ідеальною, якби не показуха".
"Нормативне регулювання, на жаль, дозволяє школам мухлювати. Наприклад, одна школа регулярно звільняє вчителів латиської мови, потім - пояснює низькі результати на іспитах з латиської відсутністю вчителя. Насправді ж там діти просто виховуються проти держави. Або інша ситуація: інспектор приходить до школи, де за документами той чи інший предмет вивчається білінгвально, а йому кажуть: саме сьогодні у нас урок російською мовою", - розповідає міністр.
Відповіддю уряду на таке "мухлювання" стала нова реформа.
Минулого року уряд Латвії вирішив посилити присутність державної мови у школах.
Відповідно до нових законодавчих змін, у початковій школі (1-6 класи) навчання здійснюється за трьома моделями (при цьому 50% предметів викладаються латиською мовою), на завершальному етапі основної освіти (7-9 класи) 80% навчального процесу забезпечується державною мовою. У середній школі (10-12 класи) - навчання йде тільки латиською мовою, за винятком предметів, пов'язаних з рідною мовою (рідна мова та література).
[Зображення: 25a5216-250.jpg]
 
Частина змін набуде чинності з 2019/20 навчального року, зокрема, відсоток викладання державною мовою у старших класах зросте до 80%. А з 2021 року мовами нацменшин викладатимуться лише рідна мова, література, історія та культура.
Як і 15 років тому, нова освітня ініціатива викликала протести проросійських сил. Проти неї, зокрема, виступили Латвійська асоціація в підтримку шкіл з російською мовою викладання та колишня євродепутат Тетяна Жданок - одна з найпослідовніших симпатиків Путіна в ЄС, яка неодноразово відвідувала анексований Крим.
Втім, масштаб нинішніх протестів вийшов незрівнянно меншим за попередній. Якщо протести 15-річної давнини були справді велелюдними, то у жовтні минулого року, коли дискусія щодо законодавчих змін була чи не найгострішою, на мітинги проти посилення латиської мови у школах часом виходило… під сотню протестувальників.
Такий низький рівень спротиву став доказом успішності освітніх реформ. Виходить, що це питання вже не видається "кінцем світу" для російськомовних латвійців.
А ще - проросійські сили Латвії зайняли у цьому конфлікті принципово різну позицію. Якщо численні проросійські організації вимагають скасування шкільної реформи, то "Злагода" - провідна парламентська партія, що представляє інтереси етнічних росіян, запропонувала компромісний варіант - збільшення факультативних занять російською мовою, завдяки яким учні "отримають можливість наздогнати той матеріал, який вони, можливо, не зрозуміють при навчанні латиською".
В уряді таку пропозицію не підтримують, але й не відкидають.
За словами прем’єр-міністра Маріса Кучінскіса, пропозиція додати до навчального процесу консультації мовами меншин суперечить логіці реформи.
Втім, додає він, на першому етапі можливі й компроміси.
В уряді готові профінансувати додаткові консультації для учнів - у випадку, якщо навчання латиською буде складним. "Питання мови консультацій повинні вирішувати вчителі чи залучені до консультацій психологи. Загалом підхід до дітей повинен бути дуже людяним", - пояснив голова уряду в інтерв'ю Латвійському радіо-4.
І тим більше в уряді обіцяють не заощаджувати на перепідготовці вчителів. "На це кидають дуже багато коштів - можливість перевчитися буде у кожного", - обіцяє Кучінскіс.

Уроки для України
Старт новій реформі вже дано - цього тижня президент Латвії Раймонд Вейоніс вже підписав відповідні зміни до закону.
А отже, єдиним шансом для проросійської опозиції є скарга до Конституційного суду. Втім, у реалістичність скасування цих норм спостерігачі не вірять: "Нічого унікального зараз не робиться: у законі про освіту сказано, що поступовий перехід на державну мову мав розпочатися ще з 2004 року. Тим більше, Конституційний суд вже в 2005 році визнав, що ця норма відповідає конституції й нормам міжнародного права", - пояснює в коментарі Латвійському радіо омбудсмен Юріс Ясонс.
Звісно, додатково загострити ситуацію може РФ. Російське МЗС вже звинуватило Латвію у брутальному порушенні "міжнародних стандартів" та "погіршенні відносин між країнами".
"Схвалені націоналістичною більшістю латвійського Сейму поправки суперечать деклараціям керівництва цієї країни про відданість високим демократичним стандартам і цінностям, а також низці міжнародно-правових актів", - впевнені у відомстві Лаврова.
Понад те, у російській Держдумі вже прийняли спеціальну заяву щодо латвійського закону, вкотре погрожуючи Ризі обмеженнями у двосторонній торгівлі.
Та повернімося до нас.
Рішення Латвії провести реформу в частині мови освіти (а також успіх її перших етапів!) - на руку Києву. Адже для нас латвійська реформа буде і прикладом, і аргументом в суперечці щодо українського освітнього закону, проти якого виступає Угорщина.
Рига дієво спростовує ключовий аргумент Будапешта – ніби норми ЄС та міжнародне право не дозволяють звужувати права, вже надані національним меншинам. Угорська влада наполягає: якщо досі в Україні існувала можливість навчатися угорською мовою від дитячого садка до закінчення університету, то таке право має зберігатися для меншин довічно.
Приклад Латвії доводить: це не так.
В ЄС здавна існувала інша практика. Понад те, вона довела свою ефективність і не призвела до культурної асиміляції представників цієї меншини.
До слова - це доречно нагадати - точно такої думки дотримуються у Венеціанській комісії, де вже назвали вимогу Угорщини "штучною".
Зрештою, тепер у діалозі з угорцями можна буде зазначити: якщо український варіант реформи вам не до вподоби, Україна може взяти на озброєння передовий європейський досвід. Приміром, латвійський.

Автори: Юрій Панченко, Сергій Сидоренко
редактори "Європейської правди"


Джерело:  https://www.eurointegration.com.ua/artic...4/7079869/
Відповісти


Схожі теми
Тема: Автор Відповідей Переглядів: Ост. повідомлення
  Хто такі українці і чого вони хочуть? stqr 50 1604 08-11-2017, 19:00
Ост. повідомлення: Василь Васьківський
  Мовна статя №7. І чого такий кіпіш? (/) Bayan 0 220 15-09-2017, 00:33
Ост. повідомлення: Bayan
  Для чого толерувати українофобію уряду Гройсмана та його папередніків? (/) Бойко 1 315 14-05-2017, 20:22
Ост. повідомлення: Бойко

Перейти до форуму: