Рейтинг теми:
  • Голосів: 2 - Середня оцінка: 5
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
Чому за українців, чому за "Свободу". (/)
#61
Ну, якщо Вас в Гуглі забанили...
http://ukrainian.voanews.com/content/art...94641.html

http://dt.ua/TECHNOLOGIES/kitay-stvoriv-...3021_.html

https://www.youtube.com/watch?v=1_alv5m9ikY

http://news.finance.ua/ua/news/-/303876/...er-u-sviti
Відповісти
#62
(21-10-2015, 22:07 )Анатoль писав(ла): Ну, якщо Вас в Гуглі забанили...
http://ukrainian.voanews.com/content/art...94641.html

http://dt.ua/TECHNOLOGIES/kitay-stvoriv-...3021_.html

https://www.youtube.com/watch?v=1_alv5m9ikY

http://news.finance.ua/ua/news/-/303876/...er-u-sviti

Цитата: За словами Грімшоу, якщо є гроші, будь-хто може створити суперкомп’ютер. Якщо звісно має потребу у машині, здатній здійснювати мільйони обчислень в секунду.
(То ось звідси).

Додам, той "китайський" суперкомп'ютер побудований на процесорах Intel Xeon.

Навіть в Україні кластери подібної архітектури також є, з тим що набагато-набагато менші. На таке, як той китайський Tianhe-2 ані грошей нема, ані потреби в ньому (китайський будувала армія для військових потреб).

Згідно логіки п.Анатоля, єгипетська цивілізація перевищувала античні грецьку та римську, і то незрівнянно. Бо от Єгипет будував піраміди, а греки і римляни нічого навіть схожого за масштабами.

P.S. Щодо "гугля", то я також ті посилання знаходжу. З тим, що "комп'ютери" треба писати власне так, з апострофом, а не як Ви мені подали.
Відповісти
#63
Цитата:Економіка СРСР рухнула до Горбачовських реформ.
Перестройка була спробою врятувати ситуацію.

Соціалістичні економікі у "західному" сенсі є рухнувшими від народження. Але в умовах тотального державного контролю й прямого адміністративного управління якісь мінімальні задачі виконувались. Принаймні, хліб у Києві був ( а туалетного паперу не було, а от вдень у супемаркеті нарахував 20 його варіантів). Реформи Горбачова обговорювати не буду, бо результат каже сам за себе. Нічого красномовнішого тієї півторигодинної черги за хлібом, я не знайду. Ото якби таке за Порошенка було, щоб ви казали?

Цитата:Я відповідав на Ваші оди "справжнім реформам".
І казав, що то ніщо інше як прихватизація держ.майна, схеми дерибану держбюджету, відкати і державний рекет.
Оце й всі Ваші "справжні реформи"
.

Це оди людини, яка недоїдала, й співаються вони на адресу тих, хто її помістив в умови, де вона їсть досохочу. Ну вже пробачте за таку бездуховність..

Прихватизація держмайна- річ позитивна, бо у 90% будь-який приватниподаток, спрощене опадаткування). Це видатна реформа, яка просто свторила сьогоднішню Україну та сьогоднішній добробут. Цей добробут ніхто не уявляв собі навіть близько за совку. Була стврена ІНФРАСТУТУКРА ринку- складний інформаційний механізм, який встановлює комунікації між суб*єктами ринку.

Цитата:А забиті вітрини магазинів зовсім не є ознакою сильної економіки.
Наскільки мені відомо рівень споживання продуктів населенням зараз нижчий ніж за СРСР. Та й виробництво продуктів думаю зараз нижче.

Це ви переплутали. Саме так радянські пропагандисти та "лєктори мєждународнікі" відповідали на питання про наповненість магазинів на Заході й порожнечу у совку. Бачу тепер це взято на озброєння сьогодняшніми революціонерами. Не слухайте їх, Анатолю

Ви мені розповідаєте казки. Я ж сам живу й порівнюю. Я старий снс у НАНУ, людина з дуже скромним доходом. Свої валютні доходи я не витрачаю на їжу й необхідне. Вистачає зарлати й пенсії.

Цитата:Тоді в кожному колгоспі були ферми, в кожному сільському дворі свині, корови. Зараз ні ферм, ні корів в людей.

У СРСР було в 10 разів завищена кількість людей зайнятих у сільхогосподарстві, порівняно з розвиненими країнами. Життя у селі було нестримно важким. Трагічна поезія Шевченка щодо селянської долі в Україні, 100% зберігала свою актуальність до самого кінця совку. Якщо хочте, все це, що вам подобається, було колективним злочином міського населення проти сільського. Єдине що, можно було звідти тікати (й те лише починаючи з ранніх 60х). Отже, молодь, всі хто щось міг робити у місті, тікали до міста. Воліли жити по 8 чоловік у кімнаті у общазі у місті, аби тільки не цей сільський кошмар.

Проблема жахливо тяжкого життя у селі була, може, найдраматичнішим викликом, який стояв перед молодою українською державою. Її загалом вирішено через міграцію у місто й підвищення ефективності сільгосп технологій, що забезпечили нечуване за совку ізобіліє сільгосп продукції, попри радикальне зменшення зайнятих у сг.
Відповісти
#64
(22-10-2015, 01:14 )Майкрофт Холмс писав(ла): Ви мені розповідаєте казки. Я ж сам живу й порівнюю.
Подивився статистику виробництва сільськогосподарських продуктів в Україні.

Виробництво молока впало більш ніж в 2 рази порівняно з 1990.
24,5 млн. тон в 1990 і 11,2 млн. тон в 2014.

Виробництво мяса в 2006 (за останні роки даних не знайшов) склало лише 42% від 1990 року.

Зменшились площі зернових культур.
32,4 млн. га в 1990 і 27,8 млн. га в 2012

Виробництво озимої пшениці (основна хлібна культура) впало в 2 рази. З 30,3 млн.тон в 1990 до 15,1 млн. тон в 2012
(Кількість зернобобових (горох) зменшилась на порядок.

Тож Ваше субєктивне враження, що ізобіліє в магазинах є показником економічних успіхів не відповідає фактам.
Просто в людей нема грошей купляти те ізобіліє.
Рівень споживання продуктів впав порівняно з 1990.

Це я не до того, який хороший був совок.
А до того як погано господарюємо тепер.
Відповісти
#65
(22-10-2015, 11:50 )Анатoль писав(ла):
(22-10-2015, 01:14 )Майкрофт Холмс писав(ла): Ви мені розповідаєте казки. Я ж сам живу й порівнюю.
Подивився статистику виробництва сільськогосподарських продуктів в Україні.

Виробництво молока впало більш ніж в 2 рази порівняно з 1990.
24,5 млн. тон в 1990 і 11,2 млн. тон в 2014.

Виробництво мяса в 2006 (за останні роки даних не знайшов) склало лише 42% від 1990 року.

Зменшились площі зернових культур.
32,4 млн. га в 1990 і 27,8 млн. га в 2012

Виробництво озимої пшениці (основна хлібна культура) впало в 2 рази. З 30,3 млн.тон в 1990 до 15,1 млн. тон в 2012
(Кількість зернобобових (горох) зменшилась на порядок.

Тож Ваше субєктивне враження, що ізобіліє в магазинах є показником економічних успіхів не відповідає фактам.
Просто в людей нема грошей купляти те ізобіліє.
Рівень споживання продуктів впав порівняно з 1990.

Це я не до того, який хороший був совок.
А до того як погано господарюємо тепер.

тобто часи неоНЕПу.

А казати про якийсь рівень споживання в совку (коли за чорним кістковим набором перемороженої 20 років тому кам'яної яловичини треба було вистояти чергу - і то продавалися ці набори в Києві - а в провінції люди здебільшого милувалися чистими вимитими пустими прилавками м'ясних відділів) - то нонсенс.

А по-друге, є й інші факти (а якщо скажете, що не вірите міністру, але вірите в державну статистику, то це таке питання, дискусійне: кому з цих двох вірити):

Цитата:Лариса Вакульницька
22 год. ·
вчора випадково пізно ввечері послухала інтерв"ю з міністром АПК Павленком на 5 каналі.
після постійного душу із зради в фб слухати Павленка було просто задоволення.
за рік сільське господарство наростило експорт (в Китаї, наприклад, втричі і навіть зуміло потіснити на тому ринку США),
зараз ми експортуємо продукцію (тобто і сировину і продукцію) АПК в 190 країн.
сільське господарство як об"єкт для інвестицій цікаве і при розвитку АПК будуть підтягуватись нові галузі, наприклад, відродження водних шляхів, бо так перевозити дешевше, а це означає і ріст суднобудівництва і інших сфер виробництва.
і ще там відбуваються скорочення бюрократичної документації, а отже зменшується поживне середовище для корупції і покращується логістика (отже, зменшується собівартість і підвищується за рахунок цього рентабельність).
у нас є перспектива для розвитку, а отже, для покращення життя як загалом, так і особливо в провінції.
https://www.facebook.com/permalink.php?s...nref=story
Відповісти
#66
(22-10-2015, 11:50 )Анатoль писав(ла):
(22-10-2015, 01:14 )Майкрофт Холмс писав(ла): Ви мені розповідаєте казки. Я ж сам живу й порівнюю.
Подивився статистику виробництва сільськогосподарських продуктів в Україні.

Виробництво молока впало більш ніж в 2 рази порівняно з 1990.
24,5 млн. тон в 1990 і 11,2 млн. тон в 2014.

Виробництво мяса в 2006 (за останні роки даних не знайшов) склало лише 42% від 1990 року.

Зменшились площі зернових культур.
32,4 млн. га в 1990 і 27,8 млн. га в 2012

Виробництво озимої пшениці (основна хлібна культура) впало в 2 рази. З 30,3 млн.тон в 1990 до 15,1 млн. тон в 2012
(Кількість зернобобових (горох) зменшилась на порядок.

Тож Ваше субєктивне враження, що ізобіліє в магазинах є показником економічних успіхів не відповідає фактам.
Просто в людей нема грошей купляти те ізобіліє.
Рівень споживання продуктів впав порівняно з 1990.

Це я не до того, який хороший був совок.
А до того як погано господарюємо тепер.

Це ж відоме всеосяжне радянське явище- приписки. За цифрами було все гаразд, а у магазинах пусто.

Окрім приписок відігравав свою роль ще один фактор. У СРСР була відсутня мережа посередників. Посередництво було монополізоване державою, працювало геть зовсім погано, багато розкрадалося та не зберігалося. Відповідно, довозили до споживача проценти виробленого. Це, до речі, системна вада радянського одержавленого сг.

Отже, ілюзією було ізобіліє у СРСР, де воно існувало лише на папері. А те, що наочно зараз спостерігається - не ілюзія. Супермаркетів зараз в кілька разів більше, й вони переповнені людьми. Вчора. наприклад, важко було протовкнутися. Не знаю жодної людини, яка б мала проблеми з харчуванням.
Відповісти
#67
Я не збираюсь за когось робити його домашню роботу, але хтось може поцікавитися, хто і з чого виробив оті сумнозвісні 40 сортів ковбас, які на думку певних шарів населення визначають успіх ринкової економіки.

Для когось буде сюрпризом дізнатися, що більша кількість ковбаси з лейблами виробляється з ... імпортованого м'яса. І дуже часто тому, що вітчизняне м'ясо не відповідає стандартам.

Але це навіть і не головне. Сам цей ковбасний критерій - такий ... науковий!

Я дуже хотів би бути присутнім при розмові шановного опонента зі своїми канадськими колегами-науковцями.
Уявляю собі діалог:
М. Колеги, ви знаєте, у нас в Україні - ринкова економіка!
К. Так? А чому ви так вважаєте?
М. Бо в нас у супермаркеті 40 сортів ковбас!
К. ???!

Hello

(22-10-2015, 14:54 )Майкрофт Холмс писав(ла): RE: Я думаю, тут фактом є тотальна фальсифікація радянської статистики знизу догори
Отже, ілюзією було ізобіліє у СРСР, де воно існувало лише на папері. А те, що наочно зараз спостерігається - не ілюзія. Супермаркетів зараз в кілька разів більше, й вони переповнені людьми. Вчора. наприклад, важко було протовкнутися. Не знаю жодної людини, яка б мала проблеми з харчуванням.
Відповісти
#68
Наповненість українських супермаркетів буває псує настрій ковбасній еміграціїTongue.

Щодо м*яса у ковбасі, то мені чомусь байдуже, де ці корови чи свині виросли. Припущення про іноземне походження цього м*яса не травмує мої патріотичні почуття. Тобто, мені це питання не здається важливим й ні про що не каже. Але оскільки ви вважаєте це важливим, то нижче висловлю свої думки.

У згаданому супермаркеті, поряд з цим рядом ковбас, ще більш довгий ряд з м*ясом теж, типу, 40 сортів. Всі варіанти є, які я знаю. Все воно майже завжди українське, хоча іноді (доволі рідко) буває польське (це завжди пишеться). Ціна на м*ясо у 3-10 разів нижча ніж за таке ж у Німеччині та Іспанії, де я кожний рік буваю й спеціально порівнюю. Тобто, виглядає нелогічним робити ковбасу з явно дорожчого м*яса такої ж якості. Можу припустити, що з якихось причин може бути вигідно використовувати польське м*ясо, яке по ціні українського. Можливо, польське оптом дешевше. Тоді варто висловити задоволення гнучкістю української ковбасної індустрії.



(22-10-2015, 20:54 )Bayan писав(ла): Я не збираюсь за когось робити його домашню роботу, але хтось може поцікавитися, хто і з чого виробив оті сумнозвісні 40 сортів ковбас, які на думку певних шарів населення визначають успіх ринкової економіки.

Для когось буде сюрпризом дізнатися, що більша кількість ковбаси з лейблами виробляється з ... імпортованого м'яса. І дуже часто тому, що вітчизняне м'ясо не відповідає стандартам.

Але це навіть і не головне. Сам цей ковбасний критерій - такий ... науковий!

Я дуже хотів би бути присутнім при розмові шановного опонента зі своїми канадськими колегами-науковцями.
Уявляю собі діалог:
М. Колеги, ви знаєте, у нас в Україні - ринкова економіка!
К. Так? А чому ви так вважаєте?
М. Бо в нас у супермаркеті 40 сортів ковбас!
К. ???!

Hello

(22-10-2015, 14:54 )Майкрофт Холмс писав(ла): RE: Я думаю, тут фактом є тотальна фальсифікація радянської статистики знизу догори
Отже, ілюзією було ізобіліє у СРСР, де воно існувало лише на папері. А те, що наочно зараз спостерігається - не ілюзія. Супермаркетів зараз в кілька разів більше, й вони переповнені людьми. Вчора. наприклад, важко було протовкнутися. Не знаю жодної людини, яка б мала проблеми з харчуванням.
Відповісти
#69
Question 
Чим вона ся різнить від "нековбасної"?

(22-10-2015, 22:10 )Майкрофт Холмс писав(ла): Наповненість українських супермаркетів буває псує настрій ковбасній еміграціїTongue.
Відповісти
#70
(22-10-2015, 22:44 )Max писав(ла): Чим вона ся різнить від "нековбасної"?

(22-10-2015, 22:10 )Майкрофт Холмс писав(ла): Наповненість українських супермаркетів буває псує настрій ковбасній еміграціїTongue.
Відповісти
#71
(22-10-2015, 22:10 )Майкрофт Холмс писав(ла): Щодо м*яса у ковбасі, то мені чомусь байдуже, де ці корови чи свині виросли. Припущення про іноземне походження цього м*яса не травмує мої патріотичні почуття. Тобто, мені це питання не здається важливим й ні про що не каже. Але оскільки ви вважаєте це важливим, то нижче висловлю свої думки.

Жодні "патріотичні почуття" тут до нічого. Bayan-ові ходило про те, що українські підприємства не можуть виробити м'ясо конкурентної якости за прийнятну ціну (що має прямий стосунок до теми дискусії).
От з тим і сперечайтесь.

(22-10-2015, 22:10 )Майкрофт Холмс писав(ла): У згаданому супермаркеті, поряд з цим рядом ковбас, ще більш довгий ряд з м*ясом теж, типу, 40 сортів. Всі варіанти є, які я знаю. Все воно майже завжди українське, хоча іноді (доволі рідко) буває польське (це завжди пишеться). Ціна на м*ясо у 3-10 разів нижча ніж за таке ж у Німеччині та Іспанії, де я кожний рік буваю й спеціально порівнюю.

Якість українського м'яса є непорівняльна до того, що продають в Німеччині чи Іспанії.

І деяких видів м'яса (напр. беконної свинини) в Україні досі не навчились вирощувати.

(22-10-2015, 22:10 )Майкрофт Холмс писав(ла): Тобто, виглядає нелогічним робити ковбасу з явно дорожчого м*яса такої ж якості.

Порівнювати треба гуртові ціни із гуртовими (а не роздрібними), і якість в Україні із якістю в ЄС.
І зовсім не "такої ж якості", то неправда. Навіть малозаможні поляки, якщо вже приїжджають на закупи в нащі прикордонні містечка, м'ясо оминають. Ба, навіть польська гірчиця є ліпша (і дешевша) за українську.

(22-10-2015, 22:10 )Майкрофт Холмс писав(ла): Можу припустити, що з якихось причин може бути вигідно використовувати польське м*ясо, яке по ціні українського. Можливо, польське оптом дешевше. Тоді варто висловити задоволення гнучкістю української ковбасної індустрії.

Польське м'ясо (і багато виробів з нього), як і масло, є дешевші за українські відповідники. Підтвердженням того факту є періодична поява в продажу (принаймні у нас в Галичині) польського масла, парівок (сосиски), ковбас, консервів тощо, незважаючи на митні бар'єри. Навіть якщо то головно котрабанда, то вельми погано свідчить про українську економіку. І то при тому, що до ринку ми стартували лише на 2 роки пізніше від Польщі, а нашим природно-кліматичним умовам польські рільники можуть лише позадрити.

(22-10-2015, 22:10 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(22-10-2015, 20:54 )Bayan писав(ла): Я не збираюсь за когось робити його домашню роботу, але хтось може поцікавитися, хто і з чого виробив оті сумнозвісні 40 сортів ковбас, які на думку певних шарів населення визначають успіх ринкової економіки.

Для когось буде сюрпризом дізнатися, що більша кількість ковбаси з лейблами виробляється з ... імпортованого м'яса. І дуже часто тому, що вітчизняне м'ясо не відповідає стандартам.

Але це навіть і не головне. Сам цей ковбасний критерій - такий ... науковий!

Я дуже хотів би бути присутнім при розмові шановного опонента зі своїми канадськими колегами-науковцями.
Уявляю собі діалог:
М. Колеги, ви знаєте, у нас в Україні - ринкова економіка!
К. Так? А чому ви так вважаєте?
М. Бо в нас у супермаркеті 40 сортів ковбас!
К. ???!

Hello
Відповісти
#72
Асортимент української дешевої м*ясної продукції відрізняється від асортименту у Німеччині та Іспанії й відображає традиції та смаки саме українців. Наприклад на Заході немає українських сала й буженіни. Я, повертаючись, з Заходу на протязі місяця їм, їм й няк не можу наїстися звичної для мене їжі. Є у кожному супермаркеті й відділ "західної" їжі, яку я у Києві не їм. Там ціни західні, або вищі. Коли я писав про 40 сортів, я мав на увазі саме український дешевий продукт.

Сире м*ясо за якостю, кількістю та асортиментом переважає те, що зазвичай є у західних супермаркетах, бо містить також м*ясо тієї якості, яке у тій самі Німечині можна зустріти лише у спецаільних крамницях.

Повний провал в Україні з сиром. Просто, цю субстанцію, яка є дешевою, представлена у широкому асортименті й продається за нзкими цінами у якості сиру, назвати сиром не можна. В чому тут справа, не розумію? Бо є реальна конкуренція, багато фірм, й всі випускають щось інше ніж сир. Я купую лише іноземний, який теж представлений у широкому асортименті, але ціни вищі за західні десь у 1.5 рази.


(22-10-2015, 23:30 )Max писав(ла):
(22-10-2015, 22:10 )Майкрофт Холмс писав(ла): Щодо м*яса у ковбасі, то мені чомусь байдуже, де ці корови чи свині виросли. Припущення про іноземне походження цього м*яса не травмує мої патріотичні почуття. Тобто, мені це питання не здається важливим й ні про що не каже. Але оскільки ви вважаєте це важливим, то нижче висловлю свої думки.

Жодні "патріотичні почуття" тут до нічого. Bayan-ові ходило про те, що українські підприємства не можуть виробити м'ясо конкурентної якости за прийнятну ціну (що має прямий стосунок до теми дискусії).
От з тим і сперечайтесь.

(22-10-2015, 22:10 )Майкрофт Холмс писав(ла): У згаданому супермаркеті, поряд з цим рядом ковбас, ще більш довгий ряд з м*ясом теж, типу, 40 сортів. Всі варіанти є, які я знаю. Все воно майже завжди українське, хоча іноді (доволі рідко) буває польське (це завжди пишеться). Ціна на м*ясо у 3-10 разів нижча ніж за таке ж у Німеччині та Іспанії, де я кожний рік буваю й спеціально порівнюю.

Якість українського м'яса є непорівняльна до того, що продають в Німеччині чи Іспанії.

І деяких видів м'яса (напр. беконної свинини) в Україні досі не навчились вирощувати.

(22-10-2015, 22:10 )Майкрофт Холмс писав(ла): Тобто, виглядає нелогічним робити ковбасу з явно дорожчого м*яса такої ж якості.

Порівнювати треба гуртові ціни із гуртовими (а не роздрібними), і якість в Україні із якістю в ЄС.
І зовсім не "такої ж якості", то неправда. Навіть малозаможні поляки, якщо вже приїжджають на закупи в нащі прикордонні містечка, м'ясо оминають. Ба, навіть польська гірчиця є ліпша (і дешевша) за українську.

(22-10-2015, 22:10 )Майкрофт Холмс писав(ла): Можу припустити, що з якихось причин може бути вигідно використовувати польське м*ясо, яке по ціні українського. Можливо, польське оптом дешевше. Тоді варто висловити задоволення гнучкістю української ковбасної індустрії.

Польське м'ясо (і багато виробів з нього), як і масло, є дешевші за українські відповідники. Підтвердженням того факту є періодична поява в продажу (принаймні у нас в Галичині) польського масла, парівок (сосиски), ковбас, консервів тощо, незважаючи на митні бар'єри. Навіть якщо то головно котрабанда, то вельми погано свідчить про українську економіку. І то при тому, що до ринку ми стартували лише на 2 роки пізніше від Польщі, а нашим природно-кліматичним умовам польські рільники можуть лише позадрити.

(22-10-2015, 22:10 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(22-10-2015, 20:54 )Bayan писав(ла): Я не збираюсь за когось робити його домашню роботу, але хтось може поцікавитися, хто і з чого виробив оті сумнозвісні 40 сортів ковбас, які на думку певних шарів населення визначають успіх ринкової економіки.

Для когось буде сюрпризом дізнатися, що більша кількість ковбаси з лейблами виробляється з ... імпортованого м'яса. І дуже часто тому, що вітчизняне м'ясо не відповідає стандартам.

Але це навіть і не головне. Сам цей ковбасний критерій - такий ... науковий!

Я дуже хотів би бути присутнім при розмові шановного опонента зі своїми канадськими колегами-науковцями.
Уявляю собі діалог:
М. Колеги, ви знаєте, у нас в Україні - ринкова економіка!
К. Так? А чому ви так вважаєте?
М. Бо в нас у супермаркеті 40 сортів ковбас!
К. ???!

Hello
Відповісти
#73
(23-10-2015, 00:02 )Майкрофт Холмс писав(ла): Асортимент української дешевої м*ясної продукції відрізняється від асортименту у Німеччині та Іспанії й відображає традиції та смаки саме українців. Наприклад на Заході немає українських сала й буженіни. Я, повертаючись, з Заходу на протязі місяця їм, їм й няк не можу наїстися звичної для мене їжі. Є у кожному супермаркеті й відділ "західної" їжі, яку я у Києві не їм. Там ціни західні, або вищі. Коли я писав про 40 сортів, я мав на увазі саме український дешевий продукт.

Сире м*ясо за якостю, кількістю та асортиментом переважає те, що зазвичай є у західних супермаркетах, бо містить також м*ясо тієї якості, яке у тій самі Німечині можна зустріти лише у спецаільних крамницях.

Повний провал в Україні з сиром. Просто, цю субстанцію, яка є дешевою, представлена у широкому асортименті й продається за нзкими цінами у якості сиру, назвати сиром не можна. В чому тут справа, не розумію? Бо є реальна конкуренція, багато фірм, й всі випускають щось інше ніж сир. Я купую лише іноземний, який теж представлений у широкому асортименті, але ціни вищі за західні десь у 1.5 рази.


(22-10-2015, 23:30 )Max писав(ла):
(22-10-2015, 22:10 )Майкрофт Холмс писав(ла): Щодо м*яса у ковбасі, то мені чомусь байдуже, де ці корови чи свині виросли. Припущення про іноземне походження цього м*яса не травмує мої патріотичні почуття. Тобто, мені це питання не здається важливим й ні про що не каже. Але оскільки ви вважаєте це важливим, то нижче висловлю свої думки.

Жодні "патріотичні почуття" тут до нічого. Bayan-ові ходило про те, що українські підприємства не можуть виробити м'ясо конкурентної якости за прийнятну ціну (що має прямий стосунок до теми дискусії).
От з тим і сперечайтесь.

(22-10-2015, 22:10 )Майкрофт Холмс писав(ла): У згаданому супермаркеті, поряд з цим рядом ковбас, ще більш довгий ряд з м*ясом теж, типу, 40 сортів. Всі варіанти є, які я знаю. Все воно майже завжди українське, хоча іноді (доволі рідко) буває польське (це завжди пишеться). Ціна на м*ясо у 3-10 разів нижча ніж за таке ж у Німеччині та Іспанії, де я кожний рік буваю й спеціально порівнюю.

Якість українського м'яса є непорівняльна до того, що продають в Німеччині чи Іспанії.

І деяких видів м'яса (напр. беконної свинини) в Україні досі не навчились вирощувати.

(22-10-2015, 22:10 )Майкрофт Холмс писав(ла): Тобто, виглядає нелогічним робити ковбасу з явно дорожчого м*яса такої ж якості.

Порівнювати треба гуртові ціни із гуртовими (а не роздрібними), і якість в Україні із якістю в ЄС.
І зовсім не "такої ж якості", то неправда. Навіть малозаможні поляки, якщо вже приїжджають на закупи в нащі прикордонні містечка, м'ясо оминають. Ба, навіть польська гірчиця є ліпша (і дешевша) за українську.

(22-10-2015, 22:10 )Майкрофт Холмс писав(ла): Можу припустити, що з якихось причин може бути вигідно використовувати польське м*ясо, яке по ціні українського. Можливо, польське оптом дешевше. Тоді варто висловити задоволення гнучкістю української ковбасної індустрії.

Польське м'ясо (і багато виробів з нього), як і масло, є дешевші за українські відповідники. Підтвердженням того факту є періодична поява в продажу (принаймні у нас в Галичині) польського масла, парівок (сосиски), ковбас, консервів тощо, незважаючи на митні бар'єри. Навіть якщо то головно котрабанда, то вельми погано свідчить про українську економіку. І то при тому, що до ринку ми стартували лише на 2 роки пізніше від Польщі, а нашим природно-кліматичним умовам польські рільники можуть лише позадрити.

(22-10-2015, 22:10 )Майкрофт Холмс писав(ла):
(22-10-2015, 20:54 )Bayan писав(ла): Я не збираюсь за когось робити його домашню роботу, але хтось може поцікавитися, хто і з чого виробив оті сумнозвісні 40 сортів ковбас, які на думку певних шарів населення визначають успіх ринкової економіки.

Для когось буде сюрпризом дізнатися, що більша кількість ковбаси з лейблами виробляється з ... імпортованого м'яса. І дуже часто тому, що вітчизняне м'ясо не відповідає стандартам.

Але це навіть і не головне. Сам цей ковбасний критерій - такий ... науковий!

Я дуже хотів би бути присутнім при розмові шановного опонента зі своїми канадськими колегами-науковцями.
Уявляю собі діалог:
М. Колеги, ви знаєте, у нас в Україні - ринкова економіка!
К. Так? А чому ви так вважаєте?
М. Бо в нас у супермаркеті 40 сортів ковбас!
К. ???!

Hello

Спостерігав у супермаркеті таку сценку: росіянин, батько сімейства, стоїть перед сирним прилавком і пояснює своїм дітям-підліткам:

- Бачите, діти, скільки різного сиру! і весь він дуже смачний. Згадайте: коли ми їхали через Германію - хіба ми бачили там щось подібне?
- (діти, хором) Ні!
- (батько) Ну от, не бачили і купити там не могли. А зараз ми купимо ось цей... ось цей... ось цей... і ось цей. Ті два для мене і для мами, а ось ці два і вам сподобаються. Нарешті зрозумієте, що таке справжній СИР!

(чесне піонерське, нічого не вигадав)
Відповісти
#74
(20-10-2015, 10:10 )Анатoль писав(ла): Чим ближче до виборів - тим частіше свідомість виборців бомбардують різноманітні політичні сили. Інформаційний простір заполонили рекламні ролики як знайомих, так і новоявлених політичних партій.

Всі вони не скупляться на щедрі обіцянки. Це й блискавичне підвищення добробуту населення, збільшення кількості робочих місць, створення контрактної армії, підтримка малого й середнього бізнесу, європейське майбутнє України, боротьба з корупцією та багато іншого.

Ці пункти, в тому чи іншому формулюванні, є в програмах усіх партій, бо за роки незалежності український політикум добре засвоїв і успішно використовує засоби політичних технологій. Щоб отримати перемогу на виборах та використати владу для свого збагачення, кандидати в депутати не гребують ні підкупом електорату, ні прямими наклепами на опонентів, ні перекручуванням та підтасовуванням фактів, ні зухвалими провокаціями. І все це не для того, щоби поліпшити становище людей, вивести Україну в число передових демократичних держав світу, зламати корупційну систему, а щоб увійти в неї і за її допомогою швидко нажитись, переділити награбоване.

Що ж потрібно знати свідомому українському виборцеві, щоб укотре не стати жертвою ошуканців - маніпуляторів свідомістю, а віддати свій голос на своє благо і процвітання України?

Щоби зробити правильний вибір, потрібно запитати себе:

Чому Україна опинилась на останньому місці в Європі за рівнем життя, при тому, що має родючі землі, корисні копалини, освідчений і прецелюбний народ?

Чому за роки незалежності ми не тільки не виросли, а й втратили науковий потенціал, військово-промисловий комплекс, третій у світі оборонний потенціал?

Чому так мало видається українських книжок, журналів, майже не випускаються українські фільми?

Чому 30-тисячне військо в Криму здало без єдиного пострілу не тільки територію, яку мало охороняти, а й військові бази і техніку, літаки, ракети, кораблі?

Чому 300-тисячна міліція, 200-тисячна армія і 70-тисячна СБУ не змогли протистояти двом десяткам озброєних автоматами гіркінців, що захоплювали Слов'янськ, Краматорськ чи Горлівку?

Відповідь на ці і багато інших питань одна - бо нема в Україні української влади, нема української держави.

А що ж є?

Після розпаду СРСР залишились якісь владні республіканські структури, які не мали функції державних, а лише виконували рішення і вказівки з Кремля. За 24 роки незалежності вони так і не стали державними. Не доросли до розуміння українських національних інтересів, не займаються розробкою стратегій розвитку України, не захищають українські інтереси на міжнародній арені, не займаються розбудовою української нації, української культури, української держави.

Відбулось лише пристосування цих владних структур для обслуговування інтересів олігархічно-кланових груп, для яких українські національні інтереси є пустим звуком, а Україна є лише територією для задоволення їхніх приватних і корпоративних інтересів. І Верховна Рада, і Кабмін, і правоохоронні органи, прокуратура і судова система є лише інструментами реалізації інтересів цих кланів.

Політична система України формально є демократичною. Існує багато партій, змагальна система виборів. Але фактично це не справжні політичні партії, а лише виборчі проекти олігархів, які або очолюють ці партії, або самі знаходяться в тіні, а на чолі цих проектів стоять їхні ставленики.

Як правило, олігархи розставляють "своїх людей" у списки різних партій, що часто конкурують лише на екранах телевізорів, розігруючи перед виборцями "боротьбу нанайських хлопчиків".

Маючи монопольно в своїх руках ЗМІ, використовуючи адмінресурс, підкуп виборців, а то й прямі фальсифікації, користуючись незрілістю громадянського суспільства, бідністю народу, несформованістю української нації, відсутністю громадянської і національної свідомості широких верств виборців олігархам вдається формувати владні структури і використовувати їх в своїх егоїстичних інтересах. На їхній службі - і народні депутати, і прокурори, і журналісти, політологи, правоохоронці, суди… Вони формують громадську думку, дискредитують неугодних їм політиків і партії, організовують замовні компромати і провокації.

Величезний вплив в інформаційному, економічному, політичному, культурному просторі України має Росія, яка використовує цей вплив для підривної антиукраїнської діяльності, для експансії "русскава міра". Часто інтереси Росії і олігархів збігаються. А якщо й виникають між ними якісь тертя, то вони швидко знаходять порозуміння за рахунок інтересів української нації, жертвуючи то мовою, то військовим потенціалом, то конституційним ладом України. Адже олігархам однаково, чи буде тут, на цій території, Україна, чи "русскій мір" - їм би лише хазяйнувати на цій території, експлуатувати її. Хоче Росія тут "русскій язик" - будь ласка! Хоче переписати Конституцію України, щоби розвалити її на окремі феодальні наділи - нема питань! (тільки ми намісниками тут будемо…).

На політичному полі України "Свобода" вирізняється від олігархічних виборчих проектів тим, що є справжньою українською політичною партією. Її метою є розбудова української нації, української держави, а не прихід до влади з метою дерибану державного бюджету.

На відміну від виборчих проектів, які розвивають свою рекламно-телевізійно-бігбордово-наметово-гречану активність лише перед виборами, "Свобода" має постійне членство і постійно працює на Україну.

Активісти "Свободи" брали активну участь і в подіях Майдану, і в війні на Донбасі. Народні депутати-свободівці активно виступали проти переписування Конституції України на вимогу ворога.

"Свобода" не буде роздавати своїм виборцям ні гречку, ні гроші, ні обіцянки манни небесної.

Єдине, що вона обіцяє робити незалежно від того, проголосують за неї виборці чи ні, - це боротися за інтереси України, української нації, українського народу.

Олег Карачун, демобілізований, ветеран війни, спезназівець (8-й полк спецпризначення), м. Хмельницький.

http://svoboda.org.ua/news/articles/00015623/
Відповісти
#75
(26-10-2015, 03:08 )Гоголь писав(ла):
(20-10-2015, 10:10 )Анатoль писав(ла): Чим ближче до виборів - тим частіше свідомість виборців бомбардують різноманітні політичні сили. Інформаційний простір заполонили рекламні ролики як знайомих, так і новоявлених політичних партій.

Всі вони не скупляться на щедрі обіцянки. Це й блискавичне підвищення добробуту населення, збільшення кількості робочих місць, створення контрактної армії, підтримка малого й середнього бізнесу, європейське майбутнє України, боротьба з корупцією та багато іншого.

Ці пункти, в тому чи іншому формулюванні, є в програмах усіх партій, бо за роки незалежності український політикум добре засвоїв і успішно використовує засоби політичних технологій. Щоб отримати перемогу на виборах та використати владу для свого збагачення, кандидати в депутати не гребують ні підкупом електорату, ні прямими наклепами на опонентів, ні перекручуванням та підтасовуванням фактів, ні зухвалими провокаціями. І все це не для того, щоби поліпшити становище людей, вивести Україну в число передових демократичних держав світу, зламати корупційну систему, а щоб увійти в неї і за її допомогою швидко нажитись, переділити награбоване.

Що ж потрібно знати свідомому українському виборцеві, щоб укотре не стати жертвою ошуканців - маніпуляторів свідомістю, а віддати свій голос на своє благо і процвітання України?

Щоби зробити правильний вибір, потрібно запитати себе:

Чому Україна опинилась на останньому місці в Європі за рівнем життя, при тому, що має родючі землі, корисні копалини, освідчений і прецелюбний народ?

Чому за роки незалежності ми не тільки не виросли, а й втратили науковий потенціал, військово-промисловий комплекс, третій у світі оборонний потенціал?

Чому так мало видається українських книжок, журналів, майже не випускаються українські фільми?

Чому 30-тисячне військо в Криму здало без єдиного пострілу не тільки територію, яку мало охороняти, а й військові бази і техніку, літаки, ракети, кораблі?

Чому 300-тисячна міліція, 200-тисячна армія і 70-тисячна СБУ не змогли протистояти двом десяткам озброєних автоматами гіркінців, що захоплювали Слов'янськ, Краматорськ чи Горлівку?

Відповідь на ці і багато інших питань одна - бо нема в Україні української влади, нема української держави.

А що ж є?

Після розпаду СРСР залишились якісь владні республіканські структури, які не мали функції державних, а лише виконували рішення і вказівки з Кремля. За 24 роки незалежності вони так і не стали державними. Не доросли до розуміння українських національних інтересів, не займаються розробкою стратегій розвитку України, не захищають українські інтереси на міжнародній арені, не займаються розбудовою української нації, української культури, української держави.

Відбулось лише пристосування цих владних структур для обслуговування інтересів олігархічно-кланових груп, для яких українські національні інтереси є пустим звуком, а Україна є лише територією для задоволення їхніх приватних і корпоративних інтересів. І Верховна Рада, і Кабмін, і правоохоронні органи, прокуратура і судова система є лише інструментами реалізації інтересів цих кланів.

Політична система України формально є демократичною. Існує багато партій, змагальна система виборів. Але фактично це не справжні політичні партії, а лише виборчі проекти олігархів, які або очолюють ці партії, або самі знаходяться в тіні, а на чолі цих проектів стоять їхні ставленики.

Як правило, олігархи розставляють "своїх людей" у списки різних партій, що часто конкурують лише на екранах телевізорів, розігруючи перед виборцями "боротьбу нанайських хлопчиків".

Маючи монопольно в своїх руках ЗМІ, використовуючи адмінресурс, підкуп виборців, а то й прямі фальсифікації, користуючись незрілістю громадянського суспільства, бідністю народу, несформованістю української нації, відсутністю громадянської і національної свідомості широких верств виборців олігархам вдається формувати владні структури і використовувати їх в своїх егоїстичних інтересах. На їхній службі - і народні депутати, і прокурори, і журналісти, політологи, правоохоронці, суди… Вони формують громадську думку, дискредитують неугодних їм політиків і партії, організовують замовні компромати і провокації.

Величезний вплив в інформаційному, економічному, політичному, культурному просторі України має Росія, яка використовує цей вплив для підривної антиукраїнської діяльності, для експансії "русскава міра". Часто інтереси Росії і олігархів збігаються. А якщо й виникають між ними якісь тертя, то вони швидко знаходять порозуміння за рахунок інтересів української нації, жертвуючи то мовою, то військовим потенціалом, то конституційним ладом України. Адже олігархам однаково, чи буде тут, на цій території, Україна, чи "русскій мір" - їм би лише хазяйнувати на цій території, експлуатувати її. Хоче Росія тут "русскій язик" - будь ласка! Хоче переписати Конституцію України, щоби розвалити її на окремі феодальні наділи - нема питань! (тільки ми намісниками тут будемо…).

На політичному полі України "Свобода" вирізняється від олігархічних виборчих проектів тим, що є справжньою українською політичною партією. Її метою є розбудова української нації, української держави, а не прихід до влади з метою дерибану державного бюджету.

На відміну від виборчих проектів, які розвивають свою рекламно-телевізійно-бігбордово-наметово-гречану активність лише перед виборами, "Свобода" має постійне членство і постійно працює на Україну.

Активісти "Свободи" брали активну участь і в подіях Майдану, і в війні на Донбасі. Народні депутати-свободівці активно виступали проти переписування Конституції України на вимогу ворога.

"Свобода" не буде роздавати своїм виборцям ні гречку, ні гроші, ні обіцянки манни небесної.

Єдине, що вона обіцяє робити незалежно від того, проголосують за неї виборці чи ні, - це боротися за інтереси України, української нації, українського народу.

Олег Карачун, демобілізований, ветеран війни, спезназівець (8-й полк спецпризначення), м. Хмельницький.

http://svoboda.org.ua/news/articles/00015623/
------------------------------------------------------------------------------
Умный, справедливый анализ - после исправления выявленных недостатков можно было бы отдыхать в первую очередь тем, кто говорит сегодня: о мясе, о том кто такие евреи, и прочих темах отвлекающих от проблемы продолжающегося удушения Украины, пожирателей всего что поддается пережевыванию, оскверняющих все, что можно безнаказанно осквернить.
Да поможет нам Бог! Слава Богу!
Відповісти


Схожі теми
Тема: Автор Відповідей Переглядів: Ост. повідомлення
  Чому сільгоспземля має бути державною. Частина І Віталій 5 225 02-11-2019, 02:10
Ост. повідомлення: alien
  Чому Трамп "ненавидить" Україну hrushka 0 62 18-10-2019, 03:52
Ост. повідомлення: hrushka
  Чому українські революціонери тупі? leonid 2 144 06-10-2019, 18:54
Ост. повідомлення: leonid

Перейти до форуму: