Рейтинг теми:
  • Голосів: 5 - Середня оцінка: 3.4
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
Ющенко та економіка.
#1
Ющенко проти “філософії злиденності”

Навіть якби Віктор Ющенко перебуваючи при владі не зробив зовсім нічого для розвитку української самобутності, культури , мови, національної самосвідомості і не посприяв визнанню українців та України у світі, він, лише тільки за економічними результатами своєї державної та політичної кар’єри може претендувати на звання одного із найефективніших державно-політичних діячів періоду української незалежності.


“Культ злиденності” - політична «релігія» української верхівки

Коли черговий український багатій розчищає собі дорогу до депутатського мандату подачками для не імущих та нетямущих і, таким чином, забезпечує собі доступ до важелів державної влади, він ні в якому разі не скористається отриманою владою аби вивести цих своїх виборці із стану бідності та злиденності.

Адже тоді, на наступних виборах, цього виборця вже не можна буде купити ось так, “задешево”, бо заможніший виборець вже захоче чогось змістовнішого і серйознішого. Наприклад зрозумілої програми розбудови економіки, культури, освіти, покращення якості життя — того всього, чим намагаються «причарувати» своїх виборців політики демократичних багатих і успішних країн світу. Партійно-комсомольське походження переважної більшості наших політиків дає ключ для розуміння цієї цікавої особливості нашого політикуму — у більшості вони призвичаєні “представляти інтереси бідних та трудящих” ще в рядах КПРС та ВЛКСМ . То ж коли ці бідні раптом стануть заможним , а малокваліфіковані трудящі стануть високооплачуваним операторами автоматизованих комплексів, то чиї ж інтереси вони тоді представлятимуть, кого зможуть розчулити своїми нікчемні подаруночками, з ким врешті-решт «сумуватимуть» за тим як все колись було “добре і правильно” в радянському минулому?
Таким чином для переважної більшості українських політиків і можновладців низькі заплати і низькі доходи громадян є чимось таким, що саме собою розуміється, а зміна цього є загрозою підвалинам їх влади і гарантованого цією владою багатого , більше того розкішного - навіть за мірками найзаможніших країн, життя.


Економічна революція Ющенка.

Різношерсті недруги Ющенка старанно уникають обговорення теми зросту доходів і рівня життя громадян України , яке почалося після 2000 року, і виявилося абсолютно чітко пов'язаним із періодами перебуванням Віктора Ющенка на високих державних постах України та наявності у нього можливостей впливати на голосування у Верховній Раді. Попри дружне замовчування цього в Україні, ці темпи зростання життя, однак, дійсно вражаючі.

Так, згідно опитувань 1998 року, більше половини українців скаржилися, що їм не вистачає грошей аби прохарчувати себе і свою сім'ї. А ось через 10 років, влітку 2008 року таких було лише 12%. Причиною цього було те що весь цей період , починаючи з кінця 1999 року, можна без перебільшення називати економічною епохою Ющенка .

З кінця 1999 року до кінця квітня 2001 Ющенко займає посаду Прем'єр-міністра України. Після своєї відставки Ющенко стає фактичним лідером реальної, а не бутафорської як зараз, опозиції тодішньому президенту Кучмі. Блок “Наша Україна” об'єднав опозиційних депутатів Верховної Ради, і фактично переміг на виборах у березні 2002 року проурядовий блок “За ЄдУ”. І хоча цю перемогу було частково вкрадено різноманітними інтригами, шантажем та перекуповуванням владою частини депутатів, все ж у Верховній Раді появилася достатньо потужна і впливова фракція “Нашої України”, яка дозволяла Віктору Ющенку “визначати погоду” при прийнятті законів та реалізовувати свої економічні концепції стосовно розвитку економіки України та підвищення добробуту її громадян.

Фактично Ющенко виявився першим (і на жаль поки що останнім) з великих українських політиків, який абсолютно серйозно сприйняв гасло підвищення доходів та рівня життя українців, більше того - почав планомірне впроваджувати це гасло в життя. На жаль більшість інших українських політиків, які інтенсивно експлуатували раніше, і експлуатують це гасло зараз, нічогісінько не робили і не роблять для його реалізації. Більше того - ці політики своїми діями або ж бездіяльністю надалі сприяють подальшому збідненню українців, перетворенню України в територію хронічної злиденності та постачальника трудових емігрантів для Європи, Росії та Америки.

Разюче покращення матеріального стану простих українців та всієї економіки України демонструють графіки зростання ( а потім і падіння) заробітної плати та головних показників економічного стану України які приводяться нижче




Мал. 1.
Вражаючий ріст середньої заплати українців є чи не основною ознакою «економічної епохи Ющенка» якою ознаменувалося для України початок третього тисячоліття.
   

Мал.2
Зріст валового внутрішній продукту (ВВП) України у мільярдах доларів США демонструє що підняття заплат не було наслідком популізму та бажання просто задобрювати громадян , зокрема виборців, а було відображенням рельного, небаченого ще за часів незалежності економічного зросту в Україні
   


Мал 3.
Це також підтверджує графік зміни валового внутрішнього продукту України (ВВП), що протягом 2000-2010 років припадав на одного українця. Тобто ріст ВВП не досягався шляхом збідніння її громадян, а навпаки гармонійно поєднувався із ростом заплати та матеріального добробуту.
   


Графіки побудовані на основі офіційних статистичних даних Держстату України, МВФ та НБУ. Починаючи з 2010 року методика обчислення середньої заробітньої плати була суттєво зміненна ( за рахунок врахування тих заплат і доходів, які до цього не обліковувалися). Тому згідно рекомендаціїй Держстату України ці дані не рекомендується порівнювати із даним до 2010 року.


Володимир Мартинюк.
Відповісти
#2
Thumbs Up 
Промовисті цифри...
Відповісти
#3
Thumbs Up 
............
Відповісти
#4
Нажаль, у нас поширене "чорно-біле" сприйняття світу. Ющенко або живий бог, або останній покидьок та нездара. Насправді життя складніше та суперечливіше. Правління Ющенко, нмд, було найкращим за 20 річну історію Незалежності. Важливо, що економічний успіх відбувався в умовах нечуваної для цієї землі свободи. Українці ніколи не жили так багато й вільно як за Ющенка. Це правда.

Але він таки зруйнував помаранчовий масовий рух у свою підтримку. Дуже посприяв приходу до влади нинішньої банди. Зараз веде себе підло й ганебно. Це теж правда.
Відповісти
#5
Big Grin 
)))))

Відповісти
#6
(23-10-2012, 12:58 )Bohun писав(ла): Але він таки зруйнував помаранчовий масовий рух у свою підтримку. Дуже посприяв приходу до влади нинішньої банди. Зараз веде себе підло й ганебно. Це теж правда.


[/quote]

Відповісти
#7
Smile 
(23-10-2012, 11:30 )Мартинюк писав(ла): Ющенко проти “філософії злиденності”

Навіть якби Віктор Ющенко перебуваючи при владі не зробив зовсім нічого для розвитку української самобутності, культури , мови, національної самосвідомості і не посприяв визнанню українців та України у світі, він, лише тільки за економічними результатами своєї державної та політичної кар’єри може претендувати на звання одного із найефективніших державно-політичних діячів періоду української незалежності.


“Культ злиденності” - політична «релігія» української верхівки

Коли черговий український багатій розчищає собі дорогу до депутатського мандату подачками для не імущих та нетямущих і, таким чином, забезпечує собі доступ до важелів державної влади, він ні в якому разі не скористається отриманою владою аби вивести цих своїх виборці із стану бідності та злиденності.

Адже тоді, на наступних виборах, цього виборця вже не можна буде купити ось так, “задешево”, бо заможніший виборець вже захоче чогось змістовнішого і серйознішого. Наприклад зрозумілої програми розбудови економіки, культури, освіти, покращення якості життя — того всього, чим намагаються «причарувати» своїх виборців політики демократичних багатих і успішних країн світу. Партійно-комсомольське походження переважної більшості наших політиків дає ключ для розуміння цієї цікавої особливості нашого політикуму — у більшості вони призвичаєні “представляти інтереси бідних та трудящих” ще в рядах КПРС та ВЛКСМ . То ж коли ці бідні раптом стануть заможним , а малокваліфіковані трудящі стануть високооплачуваним операторами автоматизованих комплексів, то чиї ж інтереси вони тоді представлятимуть, кого зможуть розчулити своїми нікчемні подаруночками, з ким врешті-решт «сумуватимуть» за тим як все колись було “добре і правильно” в радянському минулому?
Таким чином для переважної більшості українських політиків і можновладців низькі заплати і низькі доходи громадян є чимось таким, що саме собою розуміється, а зміна цього є загрозою підвалинам їх влади і гарантованого цією владою багатого , більше того розкішного - навіть за мірками найзаможніших країн, життя.


Економічна революція Ющенка.

Різношерсті недруги Ющенка старанно уникають обговорення теми зросту доходів і рівня життя громадян України , яке почалося після 2000 року, і виявилося абсолютно чітко пов'язаним із періодами перебуванням Віктора Ющенка на високих державних постах України та наявності у нього можливостей впливати на голосування у Верховній Раді. Попри дружне замовчування цього в Україні, ці темпи зростання життя, однак, дійсно вражаючі.

Так, згідно опитувань 1998 року, більше половини українців скаржилися, що їм не вистачає грошей аби прохарчувати себе і свою сім'ї. А ось через 10 років, влітку 2008 року таких було лише 12%. Причиною цього було те що весь цей період , починаючи з кінця 1999 року, можна без перебільшення називати економічною епохою Ющенка .

З кінця 1999 року до кінця квітня 2001 Ющенко займає посаду Прем'єр-міністра України. Після своєї відставки Ющенко стає фактичним лідером реальної, а не бутафорської як зараз, опозиції тодішньому президенту Кучмі. Блок “Наша Україна” об'єднав опозиційних депутатів Верховної Ради, і фактично переміг на виборах у березні 2002 року проурядовий блок “За ЄдУ”. І хоча цю перемогу було частково вкрадено різноманітними інтригами, шантажем та перекуповуванням владою частини депутатів, все ж у Верховній Раді появилася достатньо потужна і впливова фракція “Нашої України”, яка дозволяла Віктору Ющенку “визначати погоду” при прийнятті законів та реалізовувати свої економічні концепції стосовно розвитку економіки України та підвищення добробуту її громадян.

Фактично Ющенко виявився першим (і на жаль поки що останнім) з великих українських політиків, який абсолютно серйозно сприйняв гасло підвищення доходів та рівня життя українців, більше того - почав планомірне впроваджувати це гасло в життя. На жаль більшість інших українських політиків, які інтенсивно експлуатували раніше, і експлуатують це гасло зараз, нічогісінько не робили і не роблять для його реалізації. Більше того - ці політики своїми діями або ж бездіяльністю надалі сприяють подальшому збідненню українців, перетворенню України в територію хронічної злиденності та постачальника трудових емігрантів для Європи, Росії та Америки.

Разюче покращення матеріального стану простих українців та всієї економіки України демонструють графіки зростання ( а потім і падіння) заробітної плати та головних показників економічного стану України які приводяться нижче




Мал. 1.
Вражаючий ріст середньої заплати українців є чи не основною ознакою «економічної епохи Ющенка» якою ознаменувалося для України початок третього тисячоліття.


Мал.2
Зріст валового внутрішній продукту (ВВП) України у мільярдах доларів США демонструє що підняття заплат не було наслідком популізму та бажання просто задобрювати громадян , зокрема виборців, а було відображенням рельного, небаченого ще за часів незалежності економічного зросту в Україні



Мал 3.
Це також підтверджує графік зміни валового внутрішнього продукту України (ВВП), що протягом 2000-2010 років припадав на одного українця. Тобто ріст ВВП не досягався шляхом збідніння її громадян, а навпаки гармонійно поєднувався із ростом заплати та матеріального добробуту.



Графіки побудовані на основі офіційних статистичних даних Держстату України, МВФ та НБУ. Починаючи з 2010 року методика обчислення середньої заробітньої плати була суттєво зміненна ( за рахунок врахування тих заплат і доходів, які до цього не обліковувалися). Тому згідно рекомендаціїй Держстату України ці дані не рекомендується порівнювати із даним до 2010 року.


Володимир Мартинюк.

Відповісти
#8
Lightbulb 
(23-10-2012, 13:21 )123 писав(ла):
(23-10-2012, 11:30 )Мартинюк писав(ла): Ющенко проти “філософії злиденності”

Навіть якби Віктор Ющенко перебуваючи при владі не зробив зовсім нічого для розвитку української самобутності, культури , мови, національної самосвідомості і не посприяв визнанню українців та України у світі, він, лише тільки за економічними результатами своєї державної та політичної кар’єри може претендувати на звання одного із найефективніших державно-політичних діячів періоду української незалежності.


“Культ злиденності” - політична «релігія» української верхівки

Коли черговий український багатій розчищає собі дорогу до депутатського мандату подачками для не імущих та нетямущих і, таким чином, забезпечує собі доступ до важелів державної влади, він ні в якому разі не скористається отриманою владою аби вивести цих своїх виборці із стану бідності та злиденності.

Адже тоді, на наступних виборах, цього виборця вже не можна буде купити ось так, “задешево”, бо заможніший виборець вже захоче чогось змістовнішого і серйознішого. Наприклад зрозумілої програми розбудови економіки, культури, освіти, покращення якості життя — того всього, чим намагаються «причарувати» своїх виборців політики демократичних багатих і успішних країн світу. Партійно-комсомольське походження переважної більшості наших політиків дає ключ для розуміння цієї цікавої особливості нашого політикуму — у більшості вони призвичаєні “представляти інтереси бідних та трудящих” ще в рядах КПРС та ВЛКСМ . То ж коли ці бідні раптом стануть заможним , а малокваліфіковані трудящі стануть високооплачуваним операторами автоматизованих комплексів, то чиї ж інтереси вони тоді представлятимуть, кого зможуть розчулити своїми нікчемні подаруночками, з ким врешті-решт «сумуватимуть» за тим як все колись було “добре і правильно” в радянському минулому?
Таким чином для переважної більшості українських політиків і можновладців низькі заплати і низькі доходи громадян є чимось таким, що саме собою розуміється, а зміна цього є загрозою підвалинам їх влади і гарантованого цією владою багатого , більше того розкішного - навіть за мірками найзаможніших країн, життя.


Економічна революція Ющенка.

Різношерсті недруги Ющенка старанно уникають обговорення теми зросту доходів і рівня життя громадян України , яке почалося після 2000 року, і виявилося абсолютно чітко пов'язаним із періодами перебуванням Віктора Ющенка на високих державних постах України та наявності у нього можливостей впливати на голосування у Верховній Раді. Попри дружне замовчування цього в Україні, ці темпи зростання життя, однак, дійсно вражаючі.

Так, згідно опитувань 1998 року, більше половини українців скаржилися, що їм не вистачає грошей аби прохарчувати себе і свою сім'ї. А ось через 10 років, влітку 2008 року таких було лише 12%. Причиною цього було те що весь цей період , починаючи з кінця 1999 року, можна без перебільшення називати економічною епохою Ющенка .

З кінця 1999 року до кінця квітня 2001 Ющенко займає посаду Прем'єр-міністра України. Після своєї відставки Ющенко стає фактичним лідером реальної, а не бутафорської як зараз, опозиції тодішньому президенту Кучмі. Блок “Наша Україна” об'єднав опозиційних депутатів Верховної Ради, і фактично переміг на виборах у березні 2002 року проурядовий блок “За ЄдУ”. І хоча цю перемогу було частково вкрадено різноманітними інтригами, шантажем та перекуповуванням владою частини депутатів, все ж у Верховній Раді появилася достатньо потужна і впливова фракція “Нашої України”, яка дозволяла Віктору Ющенку “визначати погоду” при прийнятті законів та реалізовувати свої економічні концепції стосовно розвитку економіки України та підвищення добробуту її громадян.

Фактично Ющенко виявився першим (і на жаль поки що останнім) з великих українських політиків, який абсолютно серйозно сприйняв гасло підвищення доходів та рівня життя українців, більше того - почав планомірне впроваджувати це гасло в життя. На жаль більшість інших українських політиків, які інтенсивно експлуатували раніше, і експлуатують це гасло зараз, нічогісінько не робили і не роблять для його реалізації. Більше того - ці політики своїми діями або ж бездіяльністю надалі сприяють подальшому збідненню українців, перетворенню України в територію хронічної злиденності та постачальника трудових емігрантів для Європи, Росії та Америки.

Разюче покращення матеріального стану простих українців та всієї економіки України демонструють графіки зростання ( а потім і падіння) заробітної плати та головних показників економічного стану України які приводяться нижче




Мал. 1.
Вражаючий ріст середньої заплати українців є чи не основною ознакою «економічної епохи Ющенка» якою ознаменувалося для України початок третього тисячоліття.


Мал.2
Зріст валового внутрішній продукту (ВВП) України у мільярдах доларів США демонструє що підняття заплат не було наслідком популізму та бажання просто задобрювати громадян , зокрема виборців, а було відображенням рельного, небаченого ще за часів незалежності економічного зросту в Україні



Мал 3.
Це також підтверджує графік зміни валового внутрішнього продукту України (ВВП), що протягом 2000-2010 років припадав на одного українця. Тобто ріст ВВП не досягався шляхом збідніння її громадян, а навпаки гармонійно поєднувався із ростом заплати та матеріального добробуту.



Графіки побудовані на основі офіційних статистичних даних Держстату України, МВФ та НБУ. Починаючи з 2010 року методика обчислення середньої заробітньої плати була суттєво зміненна ( за рахунок врахування тих заплат і доходів, які до цього не обліковувалися). Тому згідно рекомендаціїй Держстату України ці дані не рекомендується порівнювати із даним до 2010 року.


Володимир Мартинюк.

Відповісти
#9
(23-10-2012, 13:21 )123 писав(ла): [quote='Мартинюк' pid='19474' dateline='1350981007']
Ющенко проти “філософії злиденності”
Характерно, що приблизно таку ж динаміку мають загальносвітові графіки розвитку економіки, провідні біржові індекси та графіки багатьох інших європейських країн.
Щодо Ющенка, погоджуюсь з Паном Холмсом майже у всьому, крім емоційного забарвлення оцінки його нинішньої діяльності. Хто зна, на яких гачках тримають його або його родину.
Але, дійсно, діяльність Ющенка після 2010 року не викликає захоплень.

РАШИЗМ - НІПРАЙДЬОТЬ! Wink
Відповісти
#10
Smile 
Це перша поява цієї статті в інтернеті і взагалі будь де.
На жаль на Майдан цей ексклюзив самомтійно виставити вже не можу - у лютому 2011 позбувся таких прав за те, що відкрив гілку з поздоровленням Ющенка з днем народження і витирав з неї матюки райса і йому "соратників" Smile

(23-10-2012, 12:03 )Боббі писав(ла): ............

Відповісти
#11
(23-10-2012, 15:42 )Мартинюк писав(ла):
(23-10-2012, 13:21 )123 писав(ла):
(23-10-2012, 11:30 )Мартинюк писав(ла): Ющенко проти “філософії злиденності”

Навіть якби Віктор Ющенко перебуваючи при владі не зробив зовсім нічого для розвитку української самобутності, культури , мови, національної самосвідомості і не посприяв визнанню українців та України у світі, він, лише тільки за економічними результатами своєї державної та політичної кар’єри може претендувати на звання одного із найефективніших державно-політичних діячів періоду української незалежності.


“Культ злиденності” - політична «релігія» української верхівки

Коли черговий український багатій розчищає собі дорогу до депутатського мандату подачками для не імущих та нетямущих і, таким чином, забезпечує собі доступ до важелів державної влади, він ні в якому разі не скористається отриманою владою аби вивести цих своїх виборці із стану бідності та злиденності.

Адже тоді, на наступних виборах, цього виборця вже не можна буде купити ось так, “задешево”, бо заможніший виборець вже захоче чогось змістовнішого і серйознішого. Наприклад зрозумілої програми розбудови економіки, культури, освіти, покращення якості життя — того всього, чим намагаються «причарувати» своїх виборців політики демократичних багатих і успішних країн світу. Партійно-комсомольське походження переважної більшості наших політиків дає ключ для розуміння цієї цікавої особливості нашого політикуму — у більшості вони призвичаєні “представляти інтереси бідних та трудящих” ще в рядах КПРС та ВЛКСМ . То ж коли ці бідні раптом стануть заможним , а малокваліфіковані трудящі стануть високооплачуваним операторами автоматизованих комплексів, то чиї ж інтереси вони тоді представлятимуть, кого зможуть розчулити своїми нікчемні подаруночками, з ким врешті-решт «сумуватимуть» за тим як все колись було “добре і правильно” в радянському минулому?
Таким чином для переважної більшості українських політиків і можновладців низькі заплати і низькі доходи громадян є чимось таким, що саме собою розуміється, а зміна цього є загрозою підвалинам їх влади і гарантованого цією владою багатого , більше того розкішного - навіть за мірками найзаможніших країн, життя.


Економічна революція Ющенка.

Різношерсті недруги Ющенка старанно уникають обговорення теми зросту доходів і рівня життя громадян України , яке почалося після 2000 року, і виявилося абсолютно чітко пов'язаним із періодами перебуванням Віктора Ющенка на високих державних постах України та наявності у нього можливостей впливати на голосування у Верховній Раді. Попри дружне замовчування цього в Україні, ці темпи зростання життя, однак, дійсно вражаючі.

Так, згідно опитувань 1998 року, більше половини українців скаржилися, що їм не вистачає грошей аби прохарчувати себе і свою сім'ї. А ось через 10 років, влітку 2008 року таких було лише 12%. Причиною цього було те що весь цей період , починаючи з кінця 1999 року, можна без перебільшення називати економічною епохою Ющенка .

З кінця 1999 року до кінця квітня 2001 Ющенко займає посаду Прем'єр-міністра України. Після своєї відставки Ющенко стає фактичним лідером реальної, а не бутафорської як зараз, опозиції тодішньому президенту Кучмі. Блок “Наша Україна” об'єднав опозиційних депутатів Верховної Ради, і фактично переміг на виборах у березні 2002 року проурядовий блок “За ЄдУ”. І хоча цю перемогу було частково вкрадено різноманітними інтригами, шантажем та перекуповуванням владою частини депутатів, все ж у Верховній Раді появилася достатньо потужна і впливова фракція “Нашої України”, яка дозволяла Віктору Ющенку “визначати погоду” при прийнятті законів та реалізовувати свої економічні концепції стосовно розвитку економіки України та підвищення добробуту її громадян.

Фактично Ющенко виявився першим (і на жаль поки що останнім) з великих українських політиків, який абсолютно серйозно сприйняв гасло підвищення доходів та рівня життя українців, більше того - почав планомірне впроваджувати це гасло в життя. На жаль більшість інших українських політиків, які інтенсивно експлуатували раніше, і експлуатують це гасло зараз, нічогісінько не робили і не роблять для його реалізації. Більше того - ці політики своїми діями або ж бездіяльністю надалі сприяють подальшому збідненню українців, перетворенню України в територію хронічної злиденності та постачальника трудових емігрантів для Європи, Росії та Америки.

Разюче покращення матеріального стану простих українців та всієї економіки України демонструють графіки зростання ( а потім і падіння) заробітної плати та головних показників економічного стану України які приводяться нижче




Мал. 1.
Вражаючий ріст середньої заплати українців є чи не основною ознакою «економічної епохи Ющенка» якою ознаменувалося для України початок третього тисячоліття.


Мал.2
Зріст валового внутрішній продукту (ВВП) України у мільярдах доларів США демонструє що підняття заплат не було наслідком популізму та бажання просто задобрювати громадян , зокрема виборців, а було відображенням рельного, небаченого ще за часів незалежності економічного зросту в Україні



Мал 3.
Це також підтверджує графік зміни валового внутрішнього продукту України (ВВП), що протягом 2000-2010 років припадав на одного українця. Тобто ріст ВВП не досягався шляхом збідніння її громадян, а навпаки гармонійно поєднувався із ростом заплати та матеріального добробуту.



Графіки побудовані на основі офіційних статистичних даних Держстату України, МВФ та НБУ. Починаючи з 2010 року методика обчислення середньої заробітньої плати була суттєво зміненна ( за рахунок врахування тих заплат і доходів, які до цього не обліковувалися). Тому згідно рекомендаціїй Держстату України ці дані не рекомендується порівнювати із даним до 2010 року.


Володимир Мартинюк.

Відповісти
#12
(23-10-2012, 15:48 )Мартинюк писав(ла): Це перша поява цієї статті в інтернеті і взагалі будь де.
На жаль на Майдан цей ексклюзив самомтійно виставити вже не можу - у лютому 2011 позбувся таких прав за те, що відкрив гілку з поздоровленням Ющенка з днем народження і витирав з неї матюки райса і йому "соратників" Smile
(23-10-2012, 12:03 )Боббі писав(ла): ............

Відповісти
#13
(23-10-2012, 12:58 )Bohun писав(ла): )))))

(23-10-2012, 18:00 )Боббі писав(ла):
(23-10-2012, 15:48 )Мартинюк писав(ла): Це перша поява цієї статті в інтернеті і взагалі будь де.
На жаль на Майдан цей ексклюзив самомтійно виставити вже не можу - у лютому 2011 позбувся таких прав за те, що відкрив гілку з поздоровленням Ющенка з днем народження і витирав з неї матюки райса і йому "соратників" Smile
(23-10-2012, 12:03 )Боббі писав(ла): ............

Відповісти
#14
(23-10-2012, 18:06 )Bohun писав(ла):
(23-10-2012, 12:58 )Bohun писав(ла): )))))

(23-10-2012, 18:00 )Боббі писав(ла):
(23-10-2012, 15:48 )Мартинюк писав(ла): Це перша поява цієї статті в інтернеті і взагалі будь де.
На жаль на Майдан цей ексклюзив самомтійно виставити вже не можу - у лютому 2011 позбувся таких прав за те, що відкрив гілку з поздоровленням Ющенка з днем народження і витирав з неї матюки райса і йому "соратників" Smile
(23-10-2012, 12:03 )Боббі писав(ла): ............

Відповісти
#15
Ось що можна за хвилину знайти на Ґуґлі на цю тему:

ВВП гна душу в сталих доларах 2000-го року
Відповісти
#16
(23-10-2012, 20:11 )Pest Control писав(ла): Ось що можна за хвилину знайти на Ґуґлі на цю тему:

ВВП гна душу в сталих доларах 2000-го року

Відповісти
#17
Але нічого надзвичайного в тому при всьому бажанні не проглядаєтся

Те саме в контексті братів по нещастю


Відповісти
#18
   
Зверніть увагу на динаміку ВВП з 1988 - дійсно такими темпами не росло - але падало так само стрімко, як виросло після 2000-го.
Взято звідси http://uk.wikipedia.org/wiki/Валовий_внутрішній_продукт

Та сама картинка чітко і тут є лінк на Світовий Банк http://uk.wikipedia.org/wiki/Файл:ВВП_України.png

Лінк на першоджерело - Світовий Банк : http://web.worldbank.org/WBSITE/EXTERNAL...33,00.html

(23-10-2012, 16:17 )123 писав(ла):
(23-10-2012, 15:42 )Мартинюк писав(ла):
(23-10-2012, 13:21 )123 писав(ла):
(23-10-2012, 11:30 )Мартинюк писав(ла): Ющенко проти “філософії злиденності”

Навіть якби Віктор Ющенко перебуваючи при владі не зробив зовсім нічого для розвитку української самобутності, культури , мови, національної самосвідомості і не посприяв визнанню українців та України у світі, він, лише тільки за економічними результатами своєї державної та політичної кар’єри може претендувати на звання одного із найефективніших державно-політичних діячів періоду української незалежності.


“Культ злиденності” - політична «релігія» української верхівки

Коли черговий український багатій розчищає собі дорогу до депутатського мандату подачками для не імущих та нетямущих і, таким чином, забезпечує собі доступ до важелів державної влади, він ні в якому разі не скористається отриманою владою аби вивести цих своїх виборці із стану бідності та злиденності.

Адже тоді, на наступних виборах, цього виборця вже не можна буде купити ось так, “задешево”, бо заможніший виборець вже захоче чогось змістовнішого і серйознішого. Наприклад зрозумілої програми розбудови економіки, культури, освіти, покращення якості життя — того всього, чим намагаються «причарувати» своїх виборців політики демократичних багатих і успішних країн світу. Партійно-комсомольське походження переважної більшості наших політиків дає ключ для розуміння цієї цікавої особливості нашого політикуму — у більшості вони призвичаєні “представляти інтереси бідних та трудящих” ще в рядах КПРС та ВЛКСМ . То ж коли ці бідні раптом стануть заможним , а малокваліфіковані трудящі стануть високооплачуваним операторами автоматизованих комплексів, то чиї ж інтереси вони тоді представлятимуть, кого зможуть розчулити своїми нікчемні подаруночками, з ким врешті-решт «сумуватимуть» за тим як все колись було “добре і правильно” в радянському минулому?
Таким чином для переважної більшості українських політиків і можновладців низькі заплати і низькі доходи громадян є чимось таким, що саме собою розуміється, а зміна цього є загрозою підвалинам їх влади і гарантованого цією владою багатого , більше того розкішного - навіть за мірками найзаможніших країн, життя.


Економічна революція Ющенка.

Різношерсті недруги Ющенка старанно уникають обговорення теми зросту доходів і рівня життя громадян України , яке почалося після 2000 року, і виявилося абсолютно чітко пов'язаним із періодами перебуванням Віктора Ющенка на високих державних постах України та наявності у нього можливостей впливати на голосування у Верховній Раді. Попри дружне замовчування цього в Україні, ці темпи зростання життя, однак, дійсно вражаючі.

Так, згідно опитувань 1998 року, більше половини українців скаржилися, що їм не вистачає грошей аби прохарчувати себе і свою сім'ї. А ось через 10 років, влітку 2008 року таких було лише 12%. Причиною цього було те що весь цей період , починаючи з кінця 1999 року, можна без перебільшення називати економічною епохою Ющенка .

З кінця 1999 року до кінця квітня 2001 Ющенко займає посаду Прем'єр-міністра України. Після своєї відставки Ющенко стає фактичним лідером реальної, а не бутафорської як зараз, опозиції тодішньому президенту Кучмі. Блок “Наша Україна” об'єднав опозиційних депутатів Верховної Ради, і фактично переміг на виборах у березні 2002 року проурядовий блок “За ЄдУ”. І хоча цю перемогу було частково вкрадено різноманітними інтригами, шантажем та перекуповуванням владою частини депутатів, все ж у Верховній Раді появилася достатньо потужна і впливова фракція “Нашої України”, яка дозволяла Віктору Ющенку “визначати погоду” при прийнятті законів та реалізовувати свої економічні концепції стосовно розвитку економіки України та підвищення добробуту її громадян.

Фактично Ющенко виявився першим (і на жаль поки що останнім) з великих українських політиків, який абсолютно серйозно сприйняв гасло підвищення доходів та рівня життя українців, більше того - почав планомірне впроваджувати це гасло в життя. На жаль більшість інших українських політиків, які інтенсивно експлуатували раніше, і експлуатують це гасло зараз, нічогісінько не робили і не роблять для його реалізації. Більше того - ці політики своїми діями або ж бездіяльністю надалі сприяють подальшому збідненню українців, перетворенню України в територію хронічної злиденності та постачальника трудових емігрантів для Європи, Росії та Америки.

Разюче покращення матеріального стану простих українців та всієї економіки України демонструють графіки зростання ( а потім і падіння) заробітної плати та головних показників економічного стану України які приводяться нижче



Володимир Мартинюк.

Відповісти
#19
Зате добре синхронізується з премєрством Ющенка. До того попри сусідський підйом та "одужання" економіка України все одно продовжувала падати.
І ще - у всіх вказаних сусідів,таке глибоке падіння як в України у 2008-2009 було лише у Вірменії - у решта криза 2008 року пройшла набагато менш болісно. Та й то вірмени у кращій ситуації по відностному рівню падіння.
(23-10-2012, 22:43 )Pest Control писав(ла): Але нічого надзвичайного в тому при всьому бажанні не проглядаєтся

Те саме в контексті братів по нещастю

Відповісти
#20
Просто в кінці він поділяє поширену в Україні думку, яку я також вважаю неправильною, однак це вже тема іншої дискусії.

(23-10-2012, 12:58 )Bohun писав(ла): )))))

Відповісти


Схожі теми
Тема: Автор Відповідей Переглядів: Ост. повідомлення
  Що головне мова чи економіка? stryjko_bojko 27 954 29-04-2018, 19:42
Ост. повідомлення: Slavix
  Ющенко: Україні потрібен референдум щодо вступу в НАТО(/) Бойко 0 239 22-06-2017, 17:56
Ост. повідомлення: Бойко
  Економіка США: безробіття рекордно низьке (4%), але заробітки не ростуть (л.) gvp 4 628 02-06-2017, 17:32
Ост. повідомлення: gvp

Перейти до форуму: