Рейтинг теми:
  • Голосів: 1 - Середня оцінка: 5
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
Як буде українською "respondent"?
#1

reserve = замовити
cancel = відмовити
survey = опитування

очевидно не всі слова дослівно перекладається...
respond = відповісти
respondent = відгук?
Відповісти
#2
(10-01-2013, 18:00 )hrushka писав(ла): reserve = замовити
cancel = відмовити
survey = опитування

очевидно не всі слова дослівно перекладається...
respond = відповісти
respondent = відгук?

Відповісти
#3
Що я собі з початкових викладів грецької мови пригадую ...
А опісля з українських - також початкових (я довго нігде не бував) ...

... то котре слово коротше та звучить правельно, то те слово відповідно вживати ... це навідь було`б відповідно за чисельничим правелом часточисельника ... ;-)

Може я повиннен подати слово "відповідач" як вибір для "respondent" ...

Я також не відповів на питання "Пані" -
я вживав слово як іменник, а Пані як прикметник ... однак коротше слово, по моєму, правильне ...
Відповісти
#4
(10-01-2013, 19:05 )hrushka писав(ла): ... то котре слово коротше та звучить правельно, то те слово відповідно вживати ... це навідь було`б відповідно за чисельничим правелом часточисельника ... ;-)

"Респондент" буде цілком правильно.

Цитата:Може я повиннен подати слово "відповідач" як вибір для "respondent" ...

"Відповідач" - це той, хто відповідає у цивільному позові в суді.

Цитата:Я також не відповів на питання "Пані" -
я вживав слово як іменник, а Пані як прикметник ... однак коротше слово, по моєму, правильне ...

В українській мові, як і в англійській, існують іменники, що походять від прикметників чи дієприкметників. Форма слова зберігається, але змінюється його граматична функція. Це називається "транспозиція" або "перехід слова з однієї частини мови в іншу": http://subject.com.ua/ukrmova/zno/74.html
Відповісти
#5
[quote='Kohoutek' pid='29381' dateline='1357893810']

"Респондент" буде цілком правильно.

Вибачте, однак я не чую українську мову поза нашим домом, а пізанючи "чужі" слова, шукає за корінними. Моя вимова в тім, що багато того погляду що наша мова не розвинена, тому я стараюсь як можу її "розвивати" ;-)

"Відповідач" - це той, хто відповідає у цивільному позові в суді.

[quote

То "відповідач" та тім самім словнім рівні, але не у відповідальності, що "суддя"?
Значить, те слово не відповідно де інди вживати ...
Відповісти
#6
(10-01-2013, 18:00 )hrushka писав(ла): respond = відповісти

у мові оригіналу, а це латинь, ре-спондере означає не просто "відповісти", а завірити, упевнити, поклястися перед кимсь, пообіцяти щось у відповідь на звернення. Думаю, що це гранично описує і англійське (та всесвітнє) значення слова респондент, адже від респондента в опитуванні очікують саме цього. Це відрізняє від значення "відповідати" у значенні "відповідальності за щось"
усі претензії йпитання ви можете викласти мені на фсбуці: http://www.facebook.com/ali.tatarzade
Відповісти
#7
(13-01-2013, 01:05 )Tatarchuk писав(ла): англійське (та всесвітнє) значення слова респондент

http://dict.leo.org/ende?lp=ende&lang=en...respondent

Відповісти
#8
(13-01-2013, 00:45 )hrushka писав(ла):
Цитата:"Відповідач" - це той, хто відповідає у цивільному позові в суді.
Цитата:То "відповідач" та тім самім словнім рівні, але не у відповідальності, що "суддя"?
Значить, те слово не відповідно де інди вживати ...

Суддя - це той, хто судить. Той, хто подає позов до суду - позивач; той, на кого (проти кого) подають позов - відповідач. "Відповідач" - це ніколи не той, хто відповідає на питання, а тільки той, до кого хтось має претензії, кого притягають до суду (в буквальному чи, дуже рідко, переносному смислі). Це радше специфічний юридичний термін, ніж загальновживане слово.
Відповісти
#9
В граматиці перехід прикметників в іменники називається субстантивацією. У такому випадку прикметник (напр. "опитуваний громадянин") втрачає значення ознаки і набуває значення предметності, зберігаючи формальні ознаки прикметників ("опитуваний - той, кого опитують"). Субстантивований прикметник з погляду синтаксичного аналізу стає головним членом речення - підметом ("опитуваний відповів"). Слово "респондент" укр. мовою запозичене з англ., латиною - respondens, вживається лише у сфері соціології, тобто не корелюється зі словом кореспондент: запозичене з франц., латиною - correspondens, перекладається як "відповідальний" (за щось) на відміну від "респондент" - "той, хто відповідає": 1) журналіст; 2) особа, яке веде листування; 3) особа чи установа, яка виконує фінансові доручення для інших осіб чи установ, - гадаю, що немає потреби, крім тлумачення, шукати в укр. мові даному слові відповідник для його витіснення у всіх трьох значеннях? Респондент, кореспондент - українські слова, належать до нормативного лексичного складу української мови. "Опитуваний" - синонім (дублет) слова "респондент", може вживатися (і вживається) у будь-якому контексті, в соціологічних дослідженнях переважно - "респондент".
Відповісти
#10
....соціологічне дослідження було проведено з і по і включало 2000 опитуваних
...35% опитаних висловилися за вступ в (якесь гівно)
Відповісти
#11
(13-01-2013, 14:02 )pani писав(ла): ....соціологічне дослідження було проведено з і по і включало 2000 опитуваних
...35% опитаних висловилися за вступ в (якесь гівно)

Рani має рацію, вірогідно, і АКМ, що тут заперечиш?
Прикметники "опитуваний" і "опитаний" утворились від дієприкметників (недоконаного і доконаного виду), потім стали сусбстантивованими іменниками - "опитуваний" і "опитаний". Ці слова в різних контекстах можуть вживатися і як дієприкметники, і як прикметники, і як іменники. Щодо бажання 35% опитаних вступити у гівно - то так їм і треба, хай потім не жалкують; щоправда виникає проблема їхньої смердючости після вступу, адже вони продовжують залишатися у соціумі - як від неї оборонятися отим 65%?
Відповісти
#12
Я розумію що богато чужих слів вдерлось в наше користування, але`ж коли ми віримо що наша мова не "розвинена", то чому ми не дивимось на слова з погляду розвитку мови ...

Багато чужих слів наберають нове "життя" з нашим коритуванням ... то чому не впроваджувати корінно українські ... очевидно докладного змісту чи значіння такі переклади ніколи або дуже рідко мають ... тому я задоволений з чимось подібним ...

Відповідач не є те саме що відповідальний ...
Я запитував, чи "відповідач" набрав таке точне окреслення тепер в суді як "суддя" чи може "панотець", в чім я дуже сумніваюсь... однак відповіді розгублюються ...

Також в данім обміні думок явилось слово "котекст", що дуже багатьом подобається, тільки не мені ;-) Коли я це слово чую, то воно мені більше нагадує "зміст" даного уривка ... а ВТССУМ пояснює: 1. закінчений за змістом уривок тексту, 2. про те, що розглядається як ціле. ------ і чи не було`б більш зрозуміло сказати "зміст" замість багатозначне чуже слово? Чим більше я це слово в українських часописах бачу, тим більше я переконяний що: контекст ǂ context (не дослівно).
Відповісти
#13
(14-01-2013, 01:07 )hrushka писав(ла): Я розумію що богато чужих слів вдерлось в наше користування, але`ж коли ми віримо що наша мова не "розвинена", то чому ми не дивимось на слова з погляду розвитку мови ...

Думаю, ви все ж таки не усвідомлюєте ЯК багато чужомовних слів "вдерлося в наше користування".

Цитується за Галушко К., "Украинский национализм: ликбез для русских, или Кто и зачем придумал Украину" (К., Темпора, 2010), вказане джерело інформації - Тищенко К., "Мовні контакти: свідки формування українців" (К., 2006):

[Зображення: 4_zps206e3ae4.jpg]

[Зображення: 3_zps1285f240.jpg]

[Зображення: 2_zps08f7deb2.jpg]

[Зображення: 1_zps36305e7c.jpg]
Відповісти
#14
Це не жодна новина, однак чому не вживати корінно українські, коли ми їх маємо .... дане поведення сприяє до згублення більше тубільних слів...

Не вже`ж Ви того погляду що справа пуста й не відповідно за нею турбуватись ...

Такий легковажний погляд нагадує приповідку:

"Не тратьте куме сили, спускайтеся на дно!"

Чомусь мені пригадалось що Папа Іван-Павло ІІ мавби завзивати до праці щоби задержати демократію та із тим свободу, а ми думали що вона сама з себе задержиться та сама від себе процвіте ... так добре ніколи не було й не буде!

Відповісти
#15
(16-01-2013, 00:06 )hrushka писав(ла): Це не жодна новина, однак чому не вживати корінно українські, коли ми їх маємо .... дане поведення сприяє до згублення більше тубільних слів...

Але ж ви бачите, що, здавалося би, корінні українські слова часто-густо самі є запозиченнями, тільки давніми. Мине ...дцять років, і нові запозичення будуть сприйматися так само.

Цитата:Не вже`ж Ви того погляду що справа пуста й не відповідно за нею турбуватись ...

Такий легковажний погляд нагадує приповідку:

"Не тратьте куме сили, спускайтеся на дно!"

Розумієте, у різних мовах є різні парадигми словотворення. Це вже як склалося на початку утворення конкретної сучасної літературної мови. Є слов'янські мови, що кодифікувалися пуристами, які намагалися вигадати для кожного іншомовного терміну свій відповідник - чеська, хорватська тощо. А є мови, кодифікатори яких не зупинялися перед вільним використанням нових запозичень - російська, сербська тощо. Обидва підходи мають свій сенс і право на життя. Але якщо вже мова склалася, то зміна парадигми буде виглядати вкрай неорганічно, неприродно. Щодо української мені невідомо, але в російській мові такі намагання були. Був такий собі адмірал Шишков, письменник та міністр освіти Росйської Імперії. Він вигадав багато "ісконно-русскіх" слів, як літератор та чиновник намагався їх запровадити у вжиток - і жодне з них не прижилося в мові. Про ці потуги інший літератор, славетний російський критик Бєлінскій, написав таке:

У російську мову за потреби ввійшло безліч іноземних слів, тому що в російське життя ввійшло безліч іноземних понять та ідей. Подібне явище не нове <...> Винаходити свої терміни для вираження чужих понять дуже важко, і взагалі ця праця рідко вдається. Тому, з новим поняттям, яке один бере в іншого, він бере і саме слово, що виражає це поняття <...> Яка різниця, яке й чиє слово, лише б воно вірно передавало вкладене в нього поняття! Зі двох схожих слів, іноземного й рідного, кращим є те, яке вірніше виражає поняття <...> Всі народи обмінюються словами і запозичують їх один у одного. У Західній Європі, за її географічним положенням, немає предмета, який дав би поняття про степи, отже, немає і слова степ, і від того у французьку мову ввійшло російське слово steppe. Добре, коли іноземне поняття само собою перекладається російським словом, і це слово так би мовити, само собою приймається: тоді безглуздо було би запроваджувати іноземне слово. Але творець і володар мови - народ, суспільство: що прийнято ними, то безумовно добре: грамотії повинні безумовно підкорятися їх рішенням; суспільство не прийме, наприклад, побудки замість інстинкту, і сверкальців замість алмазів і діамантів. Що таке алмаз або діамант, - це знає всякий скляр, майже всякий мужик; але що таке сверкальці, - цього не знає жодна російська людина ... Немає нічого смішнішого і безглуздішого за книжкові слова, настільки улюблені педантами. Пуристи бояться непотрібної повені іноземних слів: побоювання більше ніж безпідставне! Непотрібне слово ніколи не втримається в мові, скільки не намагайтеся ввести його у вжиток. Книжники старої допетрівської Росії вживали слово аер; але воно і залишилося в книгах, тому що в устах народу російське слово воздух було нічим не гірше якого-небудь аера. Галломани пописували: воздух ондіруєтся, імажінаціі, та ці нісенітниці не втрималися. Вартовий чистоти мови - не академія, не граматика, не грамотії, а дух народу ...

Цитата:Чомусь мені пригадалось що Папа Іван-Павло ІІ мавби завзивати до праці щоби задержати демократію та із тим свободу, а ми думали що вона сама з себе задержиться та сама від себе процвіте ... так добре ніколи не було й не буде!

Та мова виживає (або не виживає) у будь-якому випадку - і з вільним запозиченням іншомовних слів, і з вигадуванням власних аналогів. Не від цього залежить життя і сила будь-якої мови. І українська мова залишиться українською, як японська залишається японською, хоча там нещодавних запозичень - тисячі й тисячі слів. Знаєте, як японською "морозиво"? Айсу-куріму Wink
Відповісти
#16
Англійці свідомі що їх мова "байструкова". Це мова тубільців змішана з мовою зайшлих "франків".

John McWhorster, 2008
Our Magnificent Bastard Tongue.
The Untold History of English.
Gotham Books, New York, NY

Що до російської мови, то як ми всі добре знаємо, вона не тубільна москалям, бо вони нащадки фіно-угрських плимен. Теперішня російська мова це болгарська, або коли бажаєте, церковно слов`янська мова, котра змінилась в московщині через століття її користування.

Народ приймає та наслідує поведення вишколеної верстви, себто "шляхти". Однак наша вишколена верства воліє розмовляти російською. Від коли 99 відсотків народа грамотними, то й рідше користуємось українською. Наша мова не зберіглась чудом, як дехто думає, але тому що за царських часів народ був основно неграмотним.

То є правда, що народ не можна присилувати користуватисья певними словами, однак також правда, що народ старається поводитись "шляхотно". Ваш погляд дуже виразно пояснює поведення чи то думання української "шляхти", тому й напрям мови веде до "сюржика". Таке поведення потягає за собою почуття обоятности а не державности, тому їсти куттю, св`ятити писанки чи надівати вишивки, є за дуже поверховними щоби боротись за державність та незалежність.

Була можливість держаницького уряда, однак наші провідники на стільки тупі, що досперечились до втрати довіря суспільства. Ну й хабарство допомогло до того що зброднярі захопили владу.

З Вашого погляду "це" не важливе, і "це" не рішаюче, ну і "це" не можна змінити, "це" не шкідливе, та ще і "це" не змінемо... Здається що то "Antony van Leeuwenhoek " казав, що людина робить рішення щоденно, котрі ведуть в певний напрям, звідки повернути часто неможливо ...

Правда, могло гірше бути :-) однак могло й значно краще бути :-(
Зате все це від нас залежить.
Може дехто з нас застановиться чи не будуть наші покоління нас проклинати?
Відповісти
#17
(17-01-2013, 05:27 )hrushka писав(ла): Англійці свідомі що їх мова "байструкова". Це мова тубільців змішана з мовою зайшлих "франків".

Не франків - франки були германськомовним племенем - а офранцужених норманів. Сучасна англійська мова - хімера, гібрид германських англо-саксонських говірок та старофранцузської. Що ніяк не робить її менш потужною.

Цитата:Що до російської мови, то як ми всі добре знаємо, вона не тубільна москалям, бо вони нащадки фіно-угрських плимен.


Вони - нащадки багатьох племен, серед яких були і фіно-угри, і слов'яни (наприклад, цілком автохтонні ільменські словени), і тюрки. Немає великих народів незмішаного походження. Наприклад, сучасні італійці - потомки латинських, кельтських та германських племен з домішком безлічі "кровей" - зокрема, арабської та африканської. Домішок африканських генів є навіть у ірландців. Французи - потомки кельтів, римлян, германців. Основний масив - кельтський, але мова - романська. Іспанці - нащадки іберів, кельтів, семитів, римлян, германців, берберів. Римської "крові" в них - крапля, але мова - нащадок латини.

Цитата:Теперішня російська мова це болгарська, або коли бажаєте, церковно слов`янська мова, котра змінилась в московщині через століття її користування.

Церковнослов'янська - це лише одне з джерел сучасної російської мови, яке водночас є і одним з джерел сучасної української. Вплив церковнослов'янської мови на сучасну українську менший, ніж на сучасну російську, але теж очевидний. Так само, як і величезні впливи польської та тієї ж російської.

Цитата:Народ приймає та наслідує поведення вишколеної верстви, себто "шляхти". Однак наша вишколена верства воліє розмовляти російською. Від коли 99 відсотків народа грамотними, то й рідше користуємось українською. Наша мова не зберіглась чудом, як дехто думає, але тому що за царських часів народ був основно неграмотним.


Наша сучасна мова ніяк не утворилася з первісного бульйону, а, так само як і сучасна російська, є плодом праці багатьох письменників та мовознавців. Вона, за великим рахунком, штучна, як штучною є будь-яка літературна мова. Не було ніякої єдиної української мови, в кожній місцевості розмовляли своєю говіркою, аж допоки не відбулося масова ліквідація неписьменності, коли всіх учнів у всіх школах навчили одному штучно виробленому стандарту, який і став літературною українською мовою. А це відбулося на початку ХХ ст., точніше - в 1920-ті роки. До цього часу український народ, власне кажучи, не знав своєї літературної мови. Це була мова дуже нечисельної інтелектуальної еліти, яка не співпадала точно з жодною говіркою, якими розмовляла основна маса українців. Тільки масова ліквідація неграмотності поширила сучасну українську мову.

Цитата:То є правда, що народ не можна присилувати користуватисья певними словами, однак також правда, що народ старається поводитись "шляхотно". Ваш погляд дуже виразно пояснює поведення чи то думання української "шляхти", тому й напрям мови веде до "сюржика". Таке поведення потягає за собою почуття обоятности а не державности


Усі ваші теоретичні міркування розбиваються об голу реальність. Ірландці не стали англійцями, канадці відокремилися від британців, хоча повсюди народ розмовляє практично тією ж самою мовою. Навіть шотландці не стали англійцями. Російська мова не зникла від того, що вільно запозичує іншомовні слова - і українська від цього не зникне.

Цитата:Може дехто з нас застановиться чи не будуть наші покоління нас проклинати?

Майбутнього немає. Воно не визначене наперед.
Відповісти
#18
Тільки вишивана сорочка мене охоронить .... ;-)



Долучення
.pdf   Flyer 8.5x11.pdf (Розмір: 1,8 MB / Завантажень: 5)
Відповісти
#19
(17-01-2013, 11:33 )Kohoutek писав(ла):
(17-01-2013, 05:27 )hrushka писав(ла): Англійці свідомі що їх мова "байструкова". Це мова тубільців змішана з мовою зайшлих "франків".

Не франків - франки були германськомовним племенем - а офранцужених норманів. Сучасна англійська мова - хімера, гібрид германських англо-саксонських говірок та старофранцузської. Що ніяк не робить її менш потужною.

В англійській мові також багато слів скандинавського походжeння, і запозичeнь з пізньої цeрковної латини. Я дeсь читав, що взагалі англійську мову ("Middle English") вигадaли вчитeлі латиномовних "граматичних шкіл" пізнього сeрeдньовіччя (13-14 ст.). З мовою англо-саксів 5-11 сторіч ("Old English") ця мова має нe так вжe й багато спільного.

http://faculty.virginia.edu/OldEnglish/B...logue.html



Відповісти
#20
стає зрозуміло, що п. Когутик відвертає важливість мови населення котрого мова була заборонена та мову котру нищелось століттями та порівнює до держав де мови розвивались свобідно.

Погляди чи "сприймання" будь якої справи залежить від одиниць. Різниця та походження української та російської мови я вже чув у 1950`тих роках. Більш виразно описані події явились після незалежності України. До тепер я бачу, що відповідь в ці справі московська розвідка на стільки добре удосконалила, як це можна зауважити з поглядів Когутика.

Цікаво що навідь найшлось слов`янське плем`я в Мосоковщині (так багато як кіт наплакав), однак жодного Монгольского племена не наведено. Як я все споминаю, таке походження не робить нікого ні ліпшим ні гіршим, однак Москва мусить задержатись свої старої "байки", Каїн українців, вибачте - старший брат українців. Мокаслі мені такі брати як фіни, мадяри, ромуни, чи навідь турки; сусіди, ближчі чи дальші, ну й годі.

Порівнюючи мови, чи хтонебудь послухав як розмовляє поляк, совак, чех, українець, болгарин та москаль? Полсухайте уважно і тоді рішайте звідки котра мова походить. Підоздрюю що Когутик скоренько подасть речення в цих мовах де українська найбільш подібна буде до московьскої, це`ж його завдяння - вибачте, його погляд. Однак моя відповідь навперед є що можна брати уривки з св`ятого письма, намагаючись вказати що то порнографія ...
Відповісти


Схожі теми
Тема: Автор Відповідей Переглядів: Ост. повідомлення
  собутыльник - українською stryjko_bojko 4 295 06-11-2017, 20:21
Ост. повідомлення: Сергій Вакуленко
  Київські князі розмовляли українською (/) Бойко 0 305 22-03-2017, 15:30
Ост. повідомлення: Бойко
  Як це буде українською? nykyta 9 1328 19-09-2016, 09:31
Ост. повідомлення: kuzm_vol

Перейти до форуму: